Президент 2021-11-17T04:03:27+02:00
Українські Новини
За рік Зеленський не реалізував жодного пункту з ініційованого ним всеукраїнського опитування

За рік Зеленський не реалізував жодного пункту з ініційованого ним всеукраїнського опитування

Президент України, Володимир Зеленський, опитування Зеленського, всеукраїнське опитування, Загальнонаціональне опитування
Володимир Зеленський. Фото з відкритих джерел
Володимир Зеленський. Фото з відкритих джерел

Сьогодні, 25 жовтня, виповнюється рівно рік з дати проведення всеукраїнського опитування "5 запитань від Президента України", що був ініційований самим Володимиром Зеленським та відбувся одночасно з місцевими виборами в 2020 році.

"25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі 5 важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні, в інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами, про те, про що раніше нас ніколи не питали. 5 важливих питань, щоб дізнатися твою думку. Не політиків з високих кабінетів, не незалежних агентів з телешоу,  не агентів інших держав. Чи не вперше в історії незалежності ми запитаємо, а що думаєш ти", –  повідомив тоді у відеозверненні Президент Володимир Зеленський.

В ході опитування від Зеленського виборцям задавали 5 питань: чи варто ввести довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих масштабах; чи варто ввести на Донбасі вільну економічну зону; чи варто скоротити парламент до 300 депутатів; чи варто легалізувати медичний канабіс для зменшення болю тяжкохворих; чи варто підняти на міжнародному рівні питання виконання зобов'язань за Будапештським меморандумом.

Ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великому розмірі підтримали 81,97% опитаних громадян, проти висловилися 18,03%.

На сьогоднішній день законопроект про введення довічного позбавлення волі за корупційні злочини в особливо великих розмірах не прийнятий. 21 жовтня 2020 роки 25 депутатів зареєстрували в Раді законопроект №4242, який передбачає внесення змін до ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України. За минулий рік просування законопроекту відсутнє. Показовим прикладом стану справ є виправдання Вищим антикорупційним судом (ВАКС) колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна у справі про зниження ставок портових зборів, що призвело до зменшення надходжень до держбюджету в особливо великих розмірах.

У питанні про ініціативу створення вільної економічної зони (ВЕЗ) для Донбасу думки розділилися практично порівну: "за" - 46,7% голосів, відмовилися підтримувати - 47,48%.

На даний момент українська влада не прийняла ніякого рішення, лише оголосила про плани. 5 листопада 2020 року керівник Офісу Президента Андрій Єрмак заявив про плани створення вільної економічної зони не лише на Донбасі, але й на заході України. 22 жовтня 2020 року Президент Зеленський пояснив, що введення вільної економічної зони не стосується тимчасово окупованих територій Донбасу. У 2019 році створення вільної економічної зони на Донбасі обговорювалося з інвесторами в ході форуму RE: Think. Invest in Ukraine в Маріуполі. Однією з основних причин, що заважають створенню ВЕЗ є продовження бойових дій на Донбасі, а інвестори вказали на проблемну ситуацію з безпекою. Ще в 2014 році тодішній Президент України Петро Порошенко обіцяв створити на Донбасі вільну економічну зону.

СЕЗ вже існували на Донбасі, як, втім, і в інших регіонах України. Ще в жовтні 1992 року Верховна Рада прийняла закон "Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". Вільна економічна зона означає для Донбасу зменшення податків, створення нових підприємств і робочих місць, високі зарплати та інвестиції в розвиток. Це, в свою чергу, призведе до зниження вартості товарів і послуг на території області для мешканців.

За скорочення чисельності депутатського корпусу Верховної Ради з 450 до 300 висловилися 89,60% громадян України (11,12% - проти).

В даний момент законопроект №1017 про внесення відповідних змін до Конституції України не прийнятий, чисельний склад парламенту - 450 народних депутатів. 29 січня 2021 року Президент Зеленський виступив за скорочення кількості народних депутатів. 14 січня 2021 року Комітет Ради з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти в цілому законопроект №1017 про скорочення конституційного складу депутатів парламенту з 450 до 300 та введення пропорційної виборчої системи.

16 жовтня 2020 року в Офісі Президента заявили, що скорочення кількості депутатів Ради до 300 виправдано в умовах децентралізації. 4 лютого 2020 року Рада проголосувала в першому читанні за скорочення кількості депутатів з 450 до 300. 16 грудня 2019 року Конституційний Суд визнав конституційним законопроект №1017 про скорочення конституційного складу парламенту з 450 до 300 депутатів із зауваженнями.

Відповідаючи на питання "Чи підтримуєте ви легалізацію каннабіса в медичних цілях - для зменшення болю у тяжкохворих?", респонденти підтримали легалізацію медичного канабісу - 64,88% (проти висловилися 34,92%).

Зараз законопроект про легалізацію медичного канабісу в Україні Радою не прийнятий. 13 липня 2021 року Міністерство охорони здоров'я закликало Раду підтримати легалізацію медичного канабісу. 30 червня парламентський комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування рекомендував прийняти законопроект про легалізацію медичного канабісу в Україні. 16 жовтня 2020 года Офіс Президента України заявив, що медичних препаратів на основі канабісу потребують понад 2 млн українців.

На питання "Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, що визначені Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету та територіальної цілісності?" відповіли позитивно 74,21% опитаних, негативно - 19,21%.

Зеленський ще до оголошення результатів опитування попередив, що в разі схвалення громадянами можливості використання положень Будапештського меморандуму для відновлення суверенітету та територіальної цілісності України українська влада не буде розкривати подробиці подальших дій.

3 листопада 2020 року посол Німеччини в Україні Анка Фельдхузен пояснила, що Будапештський меморандум є політичною декларацією, тому отримати реальні гарантії щодо цього документу в даний час практично неможливо.

22 жовтня 2020 року Зеленський заявив, що питання щодо меморандуму про гарантії безпеки з боку США, Великобританії та Росії в зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, не має на увазі відновлення Україною свого ядерного потенціалу. 16 жовтня 2020 року в Офісі Президента уточнили, що актуалізація положень Будапештського меморандуму сприятиме посиленню позицій в переговорах з деокупації не лише Донбасу, але й Криму.

Уточнимо, Центральна виборча комісія України та Офіс Президента повідомили, що не мають інформації про результати опитування 25 жовтня. Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що в опитуванні від Президента взяли участь близько 5 млн громадян України, а опитування проводила компанія "Зе медіа".

Офіс Президента України підтвердив, що це опитування не матиме юридичних наслідків. Зеленський же підкреслив, що хоча всеукраїнське опитування не матиме юридичних наслідків, але думка громадян додасть йому аргументів для ініціювання відповідних змін до законодавства.

Більшість українців (51%) назвали "опитування Зеленського" передвиборчою політичною технологією для підвищення популярності, а 35% - щирою спробою дізнатися думку людей щодо важливих питань.

Як повідомляли Українські Новини, Бюро Організації з безпеки і співпраці в Європі з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ ОБСЄ) заявило, що проведення 25 жовтня "опитування Зеленського" створило неправомірну політичну перевагу для партії "Слуга народу" на місцевих виборах.

Експерти громадських організацій в сфері виборів і реформ назвали "опитування Зеленського" в день голосування на місцевих виборах втручанням у виборчий процес.


Новини

ok