Сьогодні, 9 грудня, виповнюється річно рік з останньої зустрічі лідерів країн "нормандського формату" (Україна, Росія, Німеччина, Франція), яка пройшла в Парижі, передають Українські Новини.
В рамках цього саміту в 2019 році також відбулася двостороння зустріч президентів України Володимира Зеленського та Росії Володимира Путіна, яка розблокувала переговори щодо транзиту газу, внаслідок чого вже 20 грудня 2019 сторони досягли остаточного рішення щодо врегулювання взаємних претензій.
"Нормандські переговори" тривали 5,5 години і стали шостими за рахунком, починаючи з 2014 року, проте першими за весь час, коли лідери провели спільну підсумкову пресконфренцію.
Першою з досягнутих на зустрічі домовленостей була виконана домовленість про обмін до кінця року утримуваними особами за принципом "всіх підтверджених на всіх підтверджених" і 29 грудня 2019 Україна повернула 12 військових і 64 цивільних.
Після цього обмінів не було, попри постійні обговорення і їх активізацію напередодні новорічних і різдвяних свят.
На виконання домовленості про повне припинення вогню знадобилося більше ніж пів року замість місяця, проте з 27 липня вдалося встановити найтриваліше за час війни на Донбасі перемир'я: при збереженні окремих провокаційних обстрілів з боку бойовиків порушення тиші скоротилися в 5,5 раза, а бойові втрати - в 9.
На виконання рішення лідерів, хоч і довше, ніж у встановлений ними термін, на трьох ділянках на Донбасі проходило розведення сил і засобів.
Також відповідно до домовленостей "нормандської четвірки" ТКГ погодила оновлений план з розмінування 20 ділянок на Донбасі, про практичні результати чого поки не повідомлялося.
Із запізненням у 10 місяців від відведеного лідерами терміну ТКГ домовилася про запуск нових пунктів пропуску через лінію розмежування на Донбасі ("Золоте" і "Щастя"), але всупереч їх готовності до відкриття з боку України його блокують самопроголошені влади окупованої Луганської області.
У частині рішень "нормандської четвірки" з питань безпеки України також звинувачує Росію в невиконанні зобов'язання з надання безперешкодного доступу Міжнародному комітету Червоного Хреста до утримуваних осіб, а спеціальної моніторингової місії ОБСЄ - до всієї окупованій території.
Своєю чергою в політичній частині рішень глав "нормандського формату" Росія звинувачує Україну в невиконанні домовленостей про імплементацію "формули Штайнмаєра" в українське законодавство і про погодження всіх правових аспектів особливого статусу ОРДЛО.
Це пов'язано з принциповою відмінністю української і російської позицій щодо черговості виконання пунктів "мінських домовленостей": Росія наполягає на передачі кордону тільки після повного політичного врегулювання, що і передбачено текстом, в той час, як Україна - на неможливості реалізації політичної частини, в тому числі проведення виборів на Донбасі, без забезпечення безпеки, що передбачено міжнародним правом.
Оскільки політичне врегулювання із "мінських угод" має проходити в консультаціях з ОРДЛО, після "нормандської зустрічі" Україна була готова створити консультативну раду з представниками Донбасу, але відмовилася від цієї ідеї під громадським тиском, після чого Зеленський оновив українську делегацію в ТКГ і включив в неї вихідців з окупованих територій, що, однак, не задовольнило РФ.
У листопаді Україна в ТКГ підготувала так званий "план спільних дій на Донбасі", яким пропонує провести місцеві вибори на окупованій території 31 березня 2021 за умови виведення звідти на початку року військ і відновлення контролю над кордоном.
Україна розраховує, що цей план міг би стати основою для дорожньої карти щодо виконання "мінських домовленостей", яку затвердила б "нормандська четвірка".
Попри домовленість лідерів, що наступна їхня зустріч пройде в квітні 2020 року, вона так досі не відбулася, а пройшла тільки онлайн-зустріч міністрів закордонних справ країн і чотири зустрічі зовнішньополітичних радників лідерів.
7 грудня Путін в телефонній розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель підтвердив готовність продовжити спільну роботу в "нормандському форматі", в тому числі по лінії політрадників лідерів.
Водночас ще на початку березня Зеленський заявив, після чого неодноразово повторював, що не має наміру продовжувати переговори з Росією довше року від першого саміту з Путіним.
За його словами, в України є "два або три плану дій" після відходу від переговорів, але в чому саме вони полягають, він не озвучував.
Як повідомляли Українськi Новини, Зеленський впевнений в тому, що війна на Донбасі завершиться за його президентства.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.