Мустафа Джемілєв (крим. Mustafa Abdülcemil oğlu Cemilev) – політичний та громадський діяч України кримськотатарського походження, лідер кримськотатарського народу, голова Меджлісу кримськотатарського народу (1991—2013), правозахисник, дисидент, депутат Верховної Ради від фракції партії "Європейська Солідарність", Герой України (2023).
Народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез (у радянські роки його перейменували у Міжріччя) поблизу міста Судак у Криму. На той час Крим перебував під німецькою окупацією. Після приходу радянських військ, у травні 1944 року, разом з більшістю кримських татар Мустафа та його сім'я були депортовані радянською владою до Узбекистану.
У 1962 році поступив на гідромеліоративний факультет Ташкентського інституту інженерів іригації та механізації сільського господарства, звідки у 1965-му був виключений за дисидентську діяльність.
Дисидентський рух
З 1960-х років Джемілєв брав активну участь у кримськотатарському національному русі.
За свої політичні погляди Джемілєв був виключений з ВНЗ та сім разів був судимий. Всього він провів п'ятнадцять років у місцях позбавлення волі за свою дисидентську і правозахисну діяльність (був ув'язненим у 1966-1967, 1969-1972, 1974-1975, 1975-1976, 1983-1986 роках та у 1979-1982 роках був у засланні в Якутії). Найвідоміший процес над Джемілєвим в Омську висвітлювали майже усі західні медіа через сухе голодування, яке тривало 303 дні. Під час перебування на волі у різні роки працював слюсарем, електрослюсарем, токарем, різноробом, інженером у радгоспі. У 1986 році остаточно звільнений з радянських тюрем.
У травні 1989 року було засновано Організацію кримськотатарського національного руху, а Джемілєва було обрано головою цієї структури (обіймав цю посаду до червня 1991 року). Того ж року Джемілєв повернувся з родиною до Криму в Бахчисарай. 6 червня 1991 року на скликаному вперше після 1917 року національному з'їзді кримськотатарського народу - Курултаї - Джемілєв був обраний головою Меджлісу кримськотатарського народу і займав цю посаду до листопада 2013 року.
Політична діяльність
Джемілєв став політиком після проголошення незалежності України, з 1998 року до нині депутат Верховної Ради України впродовж шести скликань.
У 1998 -2002 роках Джемілєв був обраний як позапартійний депутат, однак потім приєднався до фракції "Народного Руху України". Він і Рефат Чубаров стали першими представниками кримськотатарського народу в українському парламенті.
На парламентських виборах 2002 року був обраний депутатом за списками "Нашої України", однак, у вересні 2005 року перейшов до депутатської фракції "Народний Рух України".
На парламентських виборах 2006 року Джемілєва також було обрано від "Нашої України", у червні 2007 року він склав повноваження депутата України.
У 2007 році на позачергових парламентських виборах обраний народним депутатом від блоку "Наша Україна - Народна самооборона".
Восени 2012 року на виборах до Верховної Ради його було обрано депутатом від "Батьківщини".
На позачергових парламентських виборах 2014 року Джемілєв потрапив у парламент за списками партії "Блок Петра Порошенка".
На дострокових парламентських виборах 2019 року обраний депутатом Верховної Ради від партії "Європейська солідарність".
Після подій Революції гідності Джемілєв був одним з основних проукраїнських політичних діячів Криму. Під час кримської кризи Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України і не визнав референдум.
У 2014 році російська влада заборонила Джемілєву в'їзд до Росії і тимчасово окупованого Криму строком на 5 років. У 2019 році заборона була продовжена ще на 15 років, у зв'язку з чим політик вирішив звернутися зі скаргою до Європейського суду з прав людини.
З серпня 2014 року до травня 2019 року був уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу.
Сімʼя
Одружений (друга дружина – Сафінар, голова Ліги кримськотатарських жінок), має доньку Ельзару від першого шлюбу, спільного з Сафінар сина Хайсера, та прийомного сина Ельдара Ебубекірова.
Новини про Мустафа Джемілєв
