8 депутатів Верховної Ради із фракції "Слуга народу" пропонують парламенту законодавчо закріпити вимогу до журналіста дотримуватися Кодексу етики, який буде прийматися за участю Національної ради з телебачення та радіомовлення. А щодо законопроєкту "Про медіа", оклад члена Нацради підвищать до 158 тис грн.
Про це йдеться в допрацьованому для повторного першого читання законопроєкті "Про медіа", який зареєстрований у парламенті 2 липня під №2693-д.
В перехідних положеннях передбачено внесення змін до закону "про Державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", зокрема внесення туди статті про права та обов'язки журналіста.
І в цій статті передбачається, що журналіст повинен дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста.
У тексті закону більше кодекс з такою назвою не згадується, але вказується, що органи спільного регулювання приймають кодекси, які визначають вимоги до розповсюдження інформації і медіа мають добровільно взяти на себе зобов'язання дотримуватися цих кодексів.
До повноважень таких органів належить прийняття таких кодексів, а також забезпечення механізму надання експертних висновків щодо поширення інформації, у випадках знайдених Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення порушень.
А саме спільний орган створює експертні колегії і подає їх персональний склад на затвердження Нацради.
Законопроєкт не містить чітких вимог до складу органу спільного регулювання.
Пропонується визначити, що він створюється на підставі заяви одного або декількох ліцензованих суб'єктів медіа, яке стверджує Нацрада і потім медіа протягом 30 днів подають заявку на участь у робочій групі по створенню органу і Нацрада може відмовити в участі тих медіа, які не мають ліцензії або не зареєстровані.
Робоча група протягом 3 місяців розробляє статут спільного органу.
Що стосується кодексів, то вони повинні прийматися робочими групами, які створює правління спільного органу з членів цього спільного органу і представників Нацради, які повинні становити не менше третини персонального складу робочої групи.
Автори законопроєкту депутати Ради Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Тетяна Рябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотів.
Як повідомляли "Українські Новини", у середині травня Рада направила на повторне перше читання законопроєкт № 2693 про медіа.
Інтернет-видання, друковані медіа та ряд блогерів закликають Верховну Раду відхилити законопроєкт про медіа як такий, що порушує конституційну свободу вираження поглядів.
1 липня парламентський комітет з гуманітарної та інформаційної політики схвалив доопрацьований текст і рекомендував Раді його прийняти, попри вимоги ряду онлайн-ЗМІ та блогерів відхилити законопроєкт.
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) вважає доопрацьовану версію законопроекту про медіа підсилює контроль влади над ЗМІ і вимагає перед розглядом у Верховній Раді відправити документ для аналізу в Європейську комісію "За демократію через право" ("Венеціанська комісія").
Представник Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що накладення штрафів на ЗМІ на основі розмитих формулювань законопроєкту № 2693 "Про медіа" викликає стурбованість.
У квітні 2020 року робота Нацради отримала негативну оцінку, як Президента, так і профільного парламентського комітету.
4 квітня Зеленський звільнив всіх 4 членів Нацради за своєю квотою, з-за незадовільної оцінки діяльності за результатами розгляду звіту, але потім двоє з них призначив знову.
8 квітня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує парламенту визнати роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення незадовільною, Рада так і не розглянула звіт.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.