Судова влада 2020-11-28T04:01:57+02:00
Українські Новини
У канцелярії Верховного Суду де-факто заявили, що інформація про зарплату Данішевської дискредитує суд

У канцелярії Верховного Суду де-факто заявили, що інформація про зарплату Данішевської дискредитує суд

Верховний Суд України, Верховний суд, Валентина Данішевська
Валентина Данишевская. Фото: Верховный суд Украины
Валентина Данишевская. Фото: Верховный суд Украины

У канцелярії Верховного Суду де-факто заявили, що інформація про зарплату Данішевської дискредитує суд

Створений в ході судової реформи новий Верховний Суд виявився єдиною великою судовою інстанцією, яка відмовилася надавати інформацію про зарплату свого голови. Незважаючи на встановлену Законом пряму заборону приховувати інформацію про одержувачів і розмір отриманих бюджетних коштів, в судовій канцелярії заявили про незаконність збору інформації "з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду".

"Оскільки у вашому запиті немає відповідного обґрунтування, у наданні інформації, якої стосується цей запит, відмовлено", — йдеться у відповіді за підписом керівника Департаменту аналітичної і правової роботи ВС Расима Бабанлі на запит Українських Новин про розмір зарплати (суддівської винагороди) глави ВС Валентини Данішевської за жовтень 2020 року.

Дані про зарплати регулярно надають за інформаційними запитами в Конституційному суді України, Вищому антикорупційному суді, апеляційних судах, Офісі президента, Кабміні, ВР, окремих міністерствах і місцевих адміністраціях. До вересня 2020 року надавав без обмежень такі дані й сам Верховний Суд.

Спроби приховати розмір одержуваної з Держбюджету зарплати топ-чиновників і керівників суддівського корпусу вважалися безперспективними, оскільки пункт 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" прямо забороняє обмежувати доступ до інформації про витрачання бюджетних коштів і їх одержувачів. А пункт 4 статті 13 відсікає можливості приховати таку інформацію за "профільними законами", вказуючи: "Всі розпорядники інформації, незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації зобов’язані керуватися цим Законом".

Проте, у вищій судовій інстанції України, яка розглядає порушення закону про доступ, вирішили знайти нову аргументацію, чому вони не зобов’язані розкривати інформацію про розмір суддівської винагороди свого голови.

"Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються", — йдеться в відповіді Расима Бабанлі.

Яким чином дані про зарплату Данішевської можуть дискредитувати суд, Бабанлі не уточнює.

Крім того, у ВС вирішили послатися на рішення ЄСПЛ, при цьому вирвавши з контексту пункти двох рішень, які не мають жодного відношення до теми запиту про розмір зарплати глави ВС. Зокрема, у відповіді згадується рішення у справі "Центр демократії і верховенства права проти України" (№ 75865/11), де громадська організація оскаржувала відмову Конституційного суду надати правові висновки експертів, на підставі яких було дозволено формувати коаліцію в парламенті за участю позафракційних депутатів. У відповіді ВС використали абзац цього рішення, де суд оцінював, чи мала громадська організація якесь професійне ставлення до досліджуваного питання і чи були порушені її права в розумінні Європейської конвенції.

Також ВС згадав справу "Северин проти України" (№ 50256/08)  коли Конституційний суд відмовився надавати розгорнутий аналіз щодо кількості звернень громадян, винесення рішень і відмов у порушенні справ за певний період, а надані з Реєстру КСУ дані заявника не влаштували. І де ЄСПЛ дійшов висновку, що заявник не ставив за мету отримати цифрові дані, а сам КС не знав і не міг знати, що дані запитуються активістом для подальшої їх публікації в ЗМІ.

При цьому, в канцелярії ВС проігнорували численні рішення ЄСПЛ, де стверджувалося: що свідоме порушення імперативних норм законодавства не є приводом для дослідження судом мотивів порушника, а також де фіксувалося, що звернення ЗМІ апріорі передбачають поширення запитаної інформації для широкого кола суспільства. Як, наприклад, у справах "Молодіжна ініціатива за права людини проти Сербії" (№ 48135/06) та "Угорський союз громадянських свобод проти Угорщини" (№ 37374 / 05), які використовувалися як базові при розгляді згаданих ВС рішень.

Раніше Валентина Данішевська періодично вносила зміни в декларації про майновий стан, оскільки розмір її суддівської винагороди перевищував порогові норми, обов’язкові для декларування.

Так, за вересень 2020 року було задекларовано отримані 302 тис. грн, за липень 2020 року — 406 тис. грн і ще 197 тис. грн, за березень 2020 року — 210 тис. грн.

Як повідомляли Українські Новини, глава Верховного Суду Данішевська в липні заробила на 416 тис. гривень більше, ніж в червні. За червень сума виплаченої зарплати Данішевської становила 90 697 гривень.

Крім того, середня зарплата суддів Верховного Суду за липень — понад півмільйона гривень. Зарплата 20 суддів Верховного Суду за липень склала від 357 тис. грн до 742 тис. грн. Зарплата вказана з урахуванням доплат, відпускних, матеріальної допомоги та з урахуванням обмежень розміру зарплат чиновників.


Новини

ok