Директор з економіки та фінансів трубно-колісного холдингу "Інтерпайп" Денис Морозов вважає, що держава не зацікавлена в підтримці екологічних інвестицій і експортерів.
Про це він написав у колонці на сайті видання «Економічна правда».
"Станом на зараз, всі електрометалургійні підприємства, які можуть претендувати на статус "зелених" металургів, продовжують платити тариф "Укренерго" в повному обсязі. В той же час експортери електроенергії звільнені від оплати послуг за транспортування електроенергії. Буквально днями суд знову прийняв їх сторону, дозволивши їм не платити більше 1 млрд гривень за передачу їх електроенергії по лініях "Укренерго". При цьому експортери інших товарів з високою доданою вартістю сплачують цей тариф. Де ж логіка? В такій ситуації висновок невтішний: в Україні нікого не цікавлять реальні екологічні інвестиції та підтримка експортерів", - написав він.
Морозов зазначив, що екологічні мотиви стали ширмою для отримання 400% рентабельності одними приватними компаніями за рахунок інших.
"Правила гри різні: для експортерів електроенергії - одні, а для інших експортерів - інші. За таких умов абсолютно безглуздо інвестувати в модернізацію виробництва для поліпшення екологічної ситуації. З урахуванням світових торгових воєн вітчизняні експортери товарів з високою доданою вартістю продовжать втрачати зовнішні ринки. Тому про зростання експорту України не може бути й мови ", - додав він.
За словами Морозова, високий "зелений тариф" на електроенергію є постійним предметом критики всіх промспоживачів електроенергії.
"Суть претензій до "зелених" енергетиків вкрай проста: приватні компанії, які в більшості володіють СЕС і ВЕС, отримали від держави можливість збирати кошти зі споживачів за товар за ціною, що в 3-4 рази перевищує ринкову. Механізм для узаконеного вилучення коштів у споживачів електроенергії був обраний такий: в тариф на транспортування НЕК "Укренерго" закладені кошти для компенсації "зеленим" енергетикам. Тільки за останні кілька місяців "Укренерго" підвищила свої розцінки на 55% і повідомила про підвищення ще на 30%. Якщо це станеться, за 2020 рік тариф на передачу електроенергії виросте в 2 рази. При цьому в планах "Укренерго" ще одна хвиля підвищення у 2021 році ", - зазначив він.
За словами Морозова, "зелені" металургійні підприємства - це ті метзаводи, які виробляють сталь електродуговим способом і мають найнижчі викиди CO2. Показник викидів для отримання статусу "зеленої металургії", відповідно до закону, становить 250 кг / т сталі, тобто майже в 10 разів нижче існуючого в металургії.
У той же час, за словами Морозова, з усього обсягу виробленої сталі в Україні за 2019 рік лише 6% займають електрометалурги, при цьому під статус підприємств "зеленої металургії" можуть потрапити: "Дніпросталь" (Дніпро), "Дніпроспецсталь" (Запоріжжя) , "Електросталь" (Курахово), "Енергомашспецсталь" (Краматорськ) і "Азовелектросталь" (Маріуполь).
"Рівень CO2 нового електросталеплавильного комплексу "Дніпросталь" навіть нижче цієї норми. Ми закрили екологічно брудне мартенівське виробництво сталі і вклали близько 1 млрд доларів в інноваційні технології. Таким чином, ми знизили викиди CO2 в 10 разів. Це одна з найбільш екологічних інвестицій України . Тому ми вважаємо нелогічним, що крім власних значних інвестицій в зниження викидів ми повинні платити премію приватним компаніям, які побудували об'єкти "зеленої" енергетики ", - зазначив Морозов.
Як повідомляли Українські Новини, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявляє, що енергохолдинг ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова лобіює покриття "зеленого тарифу" за рахунок бюджету і населення.
Українські виробники феросплавної продукції виступають за введення мораторію на підвищення тарифів на передачу електроенергії.
При цьому Союз хіміків України заявляє, що підвищення тарифів на електроенергію може призвести до зупинки хімпідприємств.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.