Фінанси 2020-07-12T04:02:12+03:00
Українські Новини
За борги за комунальні послуги можуть відібрати квартиру: в яких випадках

За борги за комунальні послуги можуть відібрати квартиру: в яких випадках

комуналка, тарифи на комуналку, борги за комунальні послуги
Комуналка. Фото: bank.gov.ua
Комуналка. Фото: bank.gov.ua

Депутати Верховної Ради мають намір заборонити виїзд за кордон, керувати транспортним засобом і користуватися зброєю боржникам за комунальні послуги. Так, Верховна Рада розглядає законопроєкт №3613, який передбачає обов'язкову реструктуризацію боргів за комунальні послуги, а також посилення штрафних санкцій до боржника. 

Цей законопроєкт активно обговорюють, як серед громадян, так і у ЗМІ, адже в ньому зазначено, що за борги з комуналки може бути накладено стягнення і на нерухомість боржника.

Старший юрист юркомпанії "Сі.Ти.Ар." Олексій Годованюк розповів Українським Новинам про те, чи будуть стягувати майно за борги за житлово-комунальні послуги та на що може вплинути пропонована норма.

Якщо у споживача є борг з оплати комунальних послуг, організація, яка надає комунальні послуги, може звернутися до суду.

"За результатом звернення до суду буде отримано судовий наказ. Варто звернути увагу, що таке судове засідання проводитися без виклику боржника", – зазначає адвокат.

Після цього, організація, яка отримала судовий наказ звертається до приватного або державного виконавця, який відкриває виконавче провадження.

Далі, виконавець списує грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника.

Якщо коштів не вистачає, тоді будуть описувати цінне майно боржника, стягнення направляють на дорогі речі, техніку, автомобілі.

Чинна редакція Закону України "Про виконавче провадження", а саме частина перша статті 50 передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

"Водночас в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник", – підкреслив Годованюк.

Крім того, разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець (державний або приватний) накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру в установленому законодавством порядку.

Далі визначається вартість майна боржника та його оцінка, після чого відбувається реалізація майна, на яке звернено стягнення.

Але в разі стягнення нерухомості є важливий виняток.

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (зараз це становить 94 460 гривень), то стягувати єдине житло боржника та земельна ділянка, на якій розташоване таке житло, не можна.

В такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Також юрист додав, що випадкіи зі стягнення нерухомості або автотранспорту за житлокомпослуги не часті, оскільки, найчастіше борги не є значними і йдеться найчастіше максимум про кілька тисяч гривень.

Крім того, стягнення такого майна може зайняти деякий час, адже це складний процес, майно необхідно оцінити і провести торги.

Випадки вже були, коли продавали автомобілі або квартири за борги.

Так, 2 січня 2020 року відбувся аукціон з продажу автомобіля боржника. Згідно з коментарем представника ДП "Сетів" сума заборгованості боржника перед ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" становила всього лише 15 тис. гривень.

А в 2016 році через ДП "Сетів" продали квартиру вартістю 400 000 гривень за борги з комунальних послуг, які становили близько 100 тис. гривень. В такому випадку "зайві кошти" повертаються власнику.

Що стосується норм законопроекту №3613, то норма про стягнення нерухомості не змінить існуючий порядок і носить, швидше, психологічний характер.

Але в законопроєкті є ще одна важлива норма: всі боржники, зобов'язані погодитися на обов'язкову реструктуризацію заборгованості протягом місяця, починаючи з 1 жовтня, що може спричинити організаційний колапс.

Ті, хто не погодився на цю процедуру з об'єктивних причин або за власним незнанням, можуть бути урізані в правах через включення в реєстр боржників.

За словами адвоката, для стягнення заборгованостей з тих боржників, які не пройдуть реструктуризацію буде активно використовуватися судова система, що допоможе пропонована скасування судового збору для таких позовів. Адже в разі масової подачі в суд цей збір може стати проблемою для організацій ЖКГ.

Зараз, як показує практика зі стягнення заборгованості, в більшості випадків суди задовольняють заяви на видачу судових наказів, оскільки на момент подачі це є незаперечним обов'язком. Деякі з них надалі переглядаються судом зменшуються суми заборгованості, у разі надання боржниками належних доказів. Але в переважній більшості суд стає на сторону організацій, які надають комунальні послуги і стягують заборгованість.

Також, з січня по червень 2020 року київські суди видали приблизно 800 судових наказів щодо стягнення заборгованості.

Раніше Українські Новини повідомляли, депутати фракції "Слуга народу" Михайло Лаба, Ігор Кривошеєв, Анатолій Костюх пропонують з 1 жовтня ввести обов'язкову реструктуризацію боргів за комунальні послуги населення.

У квітні 2020 року борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги зменшився на 4,3%, або на 2 824,7 млн гривень, до 63 125 млн гривень порівняно з березнем.


Новини

ok