17 листопада 2021, середа, 18:36 147

Bellingcat опублікувала розслідування справи "вагнерівців". Як були завербовані бойовики та чому зірвалася операція

Редактор: Ольга Фандоріна

Читать на русском

Затримання бойовиків "Вагнера". Фото: hvylya.net

ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ НОВИНАМ

Поділитись:
Скопійовано

Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про ймовірний зрив операції з вагнерівцями. Публікація з'явилася на сайті організації в середу, 17 листопада.

Як українські спецслужби "завербували" бойовиків ПВК "Вагнер"?

У розслідуванні повідомляється, що українська розвідка вивчала "вагнерівців" із 2014 року, зокрема дізналася про їх методи вербування, взаємодію з ФСБ і ГРУ та ротацію між ПІК. Так бойовиків планували зловити в пастку під виглядом вербування – бойовиків мали виманити на територію Угорщини, де їх затримали б і передали в Україну для суду.

Розслідувачі пишуть, що станом на вересень 2019 року ГУР Міноборони мало доступ до персональних даних понад тисячі бойовиків, "переважна більшість із яких воювала на сході України". Для їхнього вербування було створено групу співробітників спецслужб.

Було використано реальну НДП МАР, створену у 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПІК МАР, йдеться в розслідуванні.

Як небойове завдання обрали нібито охорону нафтових об'єктів Роснафти на Близькому Сході. Куратором проєкту був спецназовець із бойовим досвідом.

Як мало відбуватися затримання?

За даними Bellingcat і The Insider, багато хто із "завербованих" бойовиків повідомили інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну у 2014-2015 роках і допомогу ПВК "Вагнера" з боку Кремля. Станом на кінець травня 2022 року у приватній армії налічувалося 180 осіб. З них розвідники збиралися "обрати кілька десятків головних військових злочинців", організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.

Як йдеться в розслідуванні, через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.

Під час спецоперації було визначено два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане погано (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху. Українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирам про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту. Саме цей варіант і був прийнятий за основу як найнадійніший.

Чому зірвалася операція?

"Володимир Зеленський загалом схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року та попросив підготувати докладний план. Цей концептуальний план було підготовлено та затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року", – сказано в розслідуванні. Зірвано операцію було після "зустрічі розвідників із політичним керівництвом", тобто Офісом президента. Терміни операції було перенесено, після чого вагнерівців затримали в Мінську білоруські спецслужби.

Як повідомляли українські Новини, у липні 2020 року в Білорусі затримали групу з трьох десятків бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.

Наприкінці липня 2020 року в Білорусі заявили, що частина затриманих воювала на Донбасі на боці бойовиків. Дані про цю спецоперацію засекретили в Офісі президента.

При цьому у червні 2021 року президент Володимир Зеленський заявив, що інші країни втягнули Україну в спецоперацію із затримання бойовиків ПВК "Вагнер".