Суспільство 2020-07-03T04:15:48+03:00
Українські Новини
Юрист розповів, у яких випадках можуть забрати квартиру за борги за компослуги

Юрист розповів, у яких випадках можуть забрати квартиру за борги за компослуги

Конфіскація майна, Заборгованість за комунальні послуги, комуналка, борги за комунальні послуги
Комуналка. Фото: bank.gov.ua
Комуналка. Фото: bank.gov.ua

У той час, як депутати Верховної Ради розглядають законопроект №3613, який передбачає обов'язкову реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги і посилює санкції до боржника, їх фактично хочуть прирівняти до осіб, які не платять аліменти, позбавляючи права керування транспортним засобом та виїзду за кордон.

Великий шум в ЗМІ піднявся навколо норми в законопроєкті, яка вказує, що стягнення заборгованості за компослуги може бути накладено і на нерухомість боржника.

Старший юрист юркомпанії "Сі.Ти.Ар." Олексій Годованюк розповів Українським Новинам про те, чи можуть зараз стягувати майно за борги за житлово-комунальні послуги та на що може вплинути пропонована норма.

Станом на сьогодні, в разі наявності боргу з оплати за комунальні послуги у споживача організація, яка надає комунальні послуги, може звернутися до суду.

"За результатом звернення до суду буде отримано судовий наказ. Варто звернути увагу, що таке судове засідання може проводитися без виклику боржника", - зазначає адвокат.

Потім, організація, яка отримала судовий наказ звертається до приватного або державного виконавця, який відкриває виконавче провадження.

Далі, виконавець списує грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника.

Якщо їх не вистачає, то описується цінне майно боржника, стягнення направляють на дорогі речі, техніку, автомобілі.

Чинна редакція Закону України "Про виконавче провадження", а саме частина перша статті 50 передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

"При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник", - підкреслив Годованюк.

Крім того, разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

Далі, виконавець (державний або приватний) після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру в установленому законодавством порядку.

Далі, йдуть етапи визначення вартості майна боржника та його оцінка, після чого відбувається реалізація майна, на яке звернено стягнення.

Але в разі стягнення нерухомості є важливий виняток.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (зараз це становить 94 460 гривень), то стягувати єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не можна.

В такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Годованюк додав, що випадків стягнення нерухомості або автотранспорту за житлокомпослуги не часті, оскільки, найчастіше борги не є значними і йдеться найчастіше максимум про кілька тисяч гривень.

І, по-друге, стягнення такого майна - складний процес, майно необхідно оцінити, провести торги, що вимагає часу і зусиль.

Але окремі приклади продажу за борги автомобіля або квартири є.

Так, 2 січня 2020 року відбувся аукціон з продажу автомобіля боржника. Згідно з коментарем представника ДП "Сетів" сума заборгованості боржника перед ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" становила всього лише 15 тис. гривень. Також в 2016 році через ДП "Сетів" була реалізована квартира вартістю 400 000 гривень за борги з комунальних послуг, які становили близько 100 тис. гривень. В такому випадку "зайві кошти" повертаються власнику.

Що стосується норм законопроєкту №3613, то норма про стягнення нерухомості не змінить існуючий порядок і носить, швидше, психологічний характер.

Більш важливими нормами законопроєкту Годованюк назвав те, що всі боржники, зобов'язані погодитися на обов'язкову реструктуризацію заборгованості протягом місяця, починаючи з 1 жовтня, що може спричинити організаційний колапс.

А ті, хто не пройшов цю процедуру, з об'єктивних причин або за власним незнанням, можуть бути уражені в правах через включення в реєстр боржників.

Також, на думку адвоката, для стягнення заборгованостей з тих боржників, які не пройдуть реструктуризацію буде активно використовуватися судова система, що допоможе скасувати судовий збір для таких позовів.

Адже в разі масової подачі в суд цей збір може стати проблемою для організацій ЖКГ.

Що стосується поточної судової практики зі стягнення заборгованості, в більшості випадків суди задовольняють заяви на видачу судових наказів, так як на момент подачі це є незаперечним обов'язком. Деякі з них надалі переглядаються судом зменшуються суми заборгованості, у разі надання боржниками належних доказів. Але в переважній більшості суд стає на сторону організацій, які надають комунальні послуги і стягують заборгованість.

За період з січня по червень 2020 року київські суди видали приблизно 800 судових наказів щодо стягнення заборгованості.

Як повідомлялося, депутати фракції "Слуга народу" Михайло Лаба, Ігор Кривошеєв, Анатолій Костюх пропонують з 1 жовтня ввести обов'язкову реструктуризацію боргів за комунальні послуги населення.

Також законопроєктом пропонується ввести штрафи від 20% до 50% для боржників, які накопичили значні борги (більше, ніж вартість послуг за рік), і обмежити боржникам виїзд за кордон, права керування транспортними засобами, користування вогнепальною зброєю та права полювання.

 

 


Новини

ok