Силові структури 2019-11-12T04:00:42+02:00
Українські Новини
Студенти, алкоголіки або "телефонні туристи": хто насправді мінує метро в Києві

Студенти, алкоголіки або "телефонні туристи": хто насправді мінує метро в Києві

Метро, Київський метрополітен, Київ, Мінування, Вибухівка
Метро. Фото: pexals
Метро. Фото: pexals

Випадки мінування станцій київського метрополітену почастішали останнім часом. Так, 5 листопада через повідомлення про вибухівку закрили дві центральні станції метро, а 7 листопада нібито замінували Центральний залізничний вокзал. Про те, чому так відбувається розповідають правоохоронні органи для "BBC Україна".

Дзвінки найчастіше надходять в ранкову годину пік, а це значить, що в дорозі застрягли або були змушені шукати обхідні шляхи десятки тисяч чоловік.

"Поїздка на роботу - це лотерея. Доїдеш чи ні", - жартують кияни про поїздки на метро.

200 разів з 2014 року, тільки 20 за 2019 - стільки разів "мінували" метро в Києві за останні п'ять років, розповідають у прес-службі київського метрополітену.

За даними поліції, більшість цих дзвінків і листів про мінування надходять з Росії або непідконтрольних територій Донбасу і Криму. Рідше зустрічаються хуліганські дзвінки, "мінують" метро люди, які мають психічні розлади.

Також помилкові повідомлення про мінування іноді поширюють люди в стані алкогольного сп'яніння, люди через якусь образу чи помсти, а ще студенти або учні, які бажають зірвати іспити.

В останні роки в Україні почастішали повідомлення про "замінування" публічних місць - вокзалів, торгових центрів, аеропортів і навіть поїздів. У жовтні 2019 у Харкові за один день замінували більше 100 об'єктів.

Правоохоронці пояснюють, що повинні реагувати на всі без винятку такі повідомлення, а на час перевірки тимчасово блокувати "об'єкти мінування".

"Всі повідомлення про мінування фіксуються і ретельно перевіряються", - розповіли в кіберполіції.

Як можна відсіяти вал таких повідомлень і не реагувати на абсолютно всі мінування, правоохоронці поки що не знають.

"Ми не можемо ігнорувати повідомлення про мінування. Неважливо по якій території цей дзвінок надходить, це безпека та життя людей і ми всі повинні перевіряти", - розповіла Оксана Блищик, тимчасовий керівник управління комунікації Нацполиции.

За її словами, бувають випадки, коли з одним і тим же текстом-загрозою надходять десятки листів з різних адрес, і, хоча, правоохоронці підозрюють, що це ймовірно фейк, все одно повинні перевіряти об'єкти.

З 2012 року в Україні вже діє посилена відповідальність за неправдиві повідомлення про мінування. Стаття 259 Кримінального кодексу передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років. При повторному злочині - від чотирьох до восьми років.

Проте навіть загроза таких термінів мінерів не зупиняє.

Як повідомляли Українські Новини, у жовтні з аеропорту "Київ" терміново евакуювали пасажирів через "надзвичайну ситуацію", а в Харкові більше двох тисяч осіб евакуювали з ТЦ, лікарень і житлових будинків.


Архів
Новини

ok