Фінанси 2019-07-19T04:01:16+03:00
Українські Новини
Стали багатшими, але спустошують "заначки": як змінилися доходи і витрати українців

Стали багатшими, але спустошують "заначки": як змінилися доходи і витрати українців

Гроші. Фото: pixabay
Гроші. Фото: pixabay

Українці стали більш заможними, свідчать дані Держслужби статистики. Якщо порівнювати перші квартали 2018 і 2019 років, середні доходи громадян зросли на 15,5% при інфляції за цей період 8,9%. Крім того, я 1 липня підвищили прожитковий мінімум. Але й українці стали витрачати більше, ніж рік тому, спустошуючи накопичені раніше заначки. Ще більше змінилася структура доходів та витрат населення за 10 років — порівняно з 2009 роком, пише "Сьогодні".

Держстатистики нарахувало населенню в I кварталі майже 803,4 млрд грн, тобто українець мав дохід в 14 398 грн на квартал, або 4800 грн/особу на місяць, включаючи як неповнолітніх, які перебувають на утриманні батьків або держави, так і пенсіонерів, чия середня пенсія, за даними Пенсфонду, становить 3033 грн/міс. Половина (50,4%) доходів – це зарплата, рік тому було 49,4%. Ще третина (33,3%, рік тому було 34,5%) складають соцвиплати – на дітей в малозабезпечених родинах, особам з інвалідністю, допомоги по безробіттю, інші види державної допомоги, наприклад, тим, хто не заробив собі на пенсію. Як роз'яснив нам виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, субсидії на компослуги доходом не вважаються, інакше б вони обкладалися податком на доходи фізосіб (18%). Також 14,5% осіб (рік тому 14,2%) заробляють як приватні підприємці і 1,8% доходів (рік тому 1,9%) отримують за рахунок власності, переважно це здача в оренду земельних паїв.

За 1-й квартал населення витратило на 5,3% більше, ніж заробило: 852,4 млрд грн, тобто на 49 млрд грн зменшилися їхні заощадження. Левова частка грошей пішла на покупку товарів і оплату послуг – 94,9% (рік тому було 91,2%), 11,2% пішло на податки на зарплату, єдиний соцвнесок підприємців та ін. (було 10,2%), на 6,1% порівняно з 1 кварталом 2018 р. зменшилися депозити та інші накопичення (цінні папери, дорогоцінні метали) в банках. При цьому люди позбавлялися від гривні і цінних паперів (-5,5 млн грн за рік) і вкладалися у валюту (+9 млрд у еквіваленті) і взяли в борг 6,5 млрд грн.

Економісти прогнозують, що частка зарплат в доходах українців буде збільшуватиметься, тому що наші заробітки поступово наближаються до європейських.

"Але зростають і ціни, насамперед на продукти, причому за багатьма позиціями вони вже зрівнялися з європейськими цінами, – зазначає Пендзин. – Якщо 2018 року інфляція в Україні становила 9,8%, то продукти в середньому подорожчали за рік на 19%. Тому відсоток витрат на харчування вже наблизився до максимуму, адже ціни у нас, як в Європі, і набагато вище навряд чи будуть. Але люди проїдають депозити, щоб звести кінці з кінцями".

Також, за словами експерта, з кожним роком усереднені дані Держстатистики все менш точно відображатимуть реальну картину доходів і витрат, оскільки в Україні триває майнове розшарування населення: доходи найбагатших і найбідніших вже відрізняються не в рази, а на порядок, тобто в 10 і більше разів.

Економіст Іван Нікітченко зазначає, що структура за доходами змінилася в кращу сторону: якщо 10 років тому на доходи населення від соціальної допомоги приходилося 43-44% від загального доходу, то зараз це 33-34%.

"При цьому зросла частка прибутку від розміщення грошей на депозитах, в цінних паперах, інші активи з 11 до 14%, – говорить Нікітченко. – Це означає, що у населення є вільні гроші для вкладення їх в активи для отримання додаткового заробітку. Однак у витратах, навпаки, динаміка гірше: 95% витрачається на поточні витрати, а було 83%, і частина витрат фінансується з попередніх накопичень. Тобто доходи в майбутньому від активів знизяться – населення забирає ці гроші і витрачає на споживання".

Це, на його думку, також говорить про те, що прірва в доходах між багатими і бідними українцями стає з кожним роком ширше.

Держстатистики спеціально для видання надало дані щодо доходів і видатків українців за 2009 рік. Ми порівняли їх з цифрами 2019 року і, як з'ясувалося, структура доходів і витрат за 10 років суттєво змінилася. Так, зарплата становила 2009 року всього 41,1%, доходи підприємців 10,9%, ще 4% доходів населення заробляло на здачі в оренду власності (земля, житло та ін.). Але майже 44% доходів тоді становила соцдопомога, тобто до половини громадян жили за рахунок платників податків. Як роз'яснив Пендзин, з 2009-го соцвиплати підвищувалися приблизно на рівень інфляції, а зарплати, особливо в останні 5 років, зростали удвічі швидше, ніж ціни, тому до 2019 року частка заробітків в доходах збільшилася. Якщо відняти 13% на податки, на товари і послуги йшло 2009 року всього 82,9% заробітків, а ще 4,8% доходів становили заощадження. Тобто 10 років тому люди не проїдали депозити, а накопичували їх.

Як повідомляли Українські Новини, з 1 липня зріс прожитковий мінімум для працездатних осіб на 86 гривень і становить 2 007 гривень замість 1 921 гривні.

З 1 липня в Україні зросли пенсії до 2 тис. гривень для жінок з трудовим стажем понад 30 років і чоловіків зі стажем понад 35 років.


Архів
Новини

ok