На тлі того, як європейські лідери закликають до збільшення оборонних витрат, а також говорять про "стратегічну автономію" після критики Європи з боку США, наразі не було здійснено конкретних рішень та озвучено кроків, звідки мають надійти гроші на це. The Economist розібрався в питанні та назвав шляхи збільшення оборонних витрат, а також заміни американської допомоги Україні у випадку її зупинки.
Так, наразі країни-члени ЄС витрачають на оборону близько 325 млрд євро на рік, що становить близько 1,8% ВВП блоку у той час, як ще у 2014 році НАТО встановив необхідне значення у 2% ВВП. Тим часом російсько-українська вже повномасштабна війна пройшла третю річницю.
Європа-НАТО, кумулятивний профіцит/дефіцит з 2014 року від цільового показника видатків на оборону у 2% від сукупного ВВП. Інфографіка: The Economist
Гунтрам Вольф з брюссельського аналітичного центру Bruegel та Алекс Бурілков з Університету Леуфана в Люнебурзі підрахували, що для того, щоб Європа могла захищати себе без допомоги американців, необхідно 3,5% ВВП, а в довгостроковій перспективі, на думку The Economist, витрати мають становити близько 4-5% ВВП. Навіть цифра 3,5% залишає прогалину в 1,7% ВВП, яку потрібно заповнити.
Видання підкреслює, що витрати Європи на підтримку України є настільки ж незначними. З січня 2022 року ЄС та його країни-члени витратили 113 мільярдів євро на фінансову, військову та гуманітарну допомогу, що еквівалентно трохи більш як 0,2% їхнього ВВП протягом кожного з цих трьох років, згідно з даними аналітичного центру Kiel Institute та додатковими підрахунками The Economist.
Згідно з підрахуваннями, для того, щоб Європа змогла замінити американську підтримку, якщо вона буде припинена, ЄС повинен буде знову збільшити свій внесок приблизно на стільки ж. Сукупні 0,4% ВВП, які потрібно було б витрачати на Україну щороку, – це лише половина того рівня, на якому Данія вже витрачає кошти на країну, що воює, і приблизно стільки ж, скільки витрачає Фінляндія.
"Це свідчить про те, що це можливо, і що підтримка України є лише невеликою частиною набагато більшого завдання – збільшення власних оборонних витрат Європи", – йдеться в матеріалі.
Загальна сума виділеної допомоги Україні, % від ВВП 2022-2024 рр. Інфографіка: The Economist
Видання пропонує три варіанти, де можна знайти додаткові 1,9% ВВП, необхідні як для збільшення оборонних витрат до 3,5% ВВП на рік, так і для заміни американської підтримки України:
1. Скорочення видатків в інших сферах та/або підвищення податків. Разом із тим у світових рейтингах країн з найвищими податками у світі домінують європейські країни, тому подальше підвищення податків видається поганою (і непопулярною) ідеєю. Країни єврозони витрачають близько 20% свого ВВП на соціальну допомогу, пенсії та соціальний захист, але скорочення соціальних витрат було б так само непопулярним. Багато країн вже перебувають під тиском необхідності скоротити витрати або підвищити податки, щоб зменшити свій дефіцит. Франція, яка має одні з найвищих соціальних видатків у Європі, вже пообіцяла скоротити свій дефіцит з 6,1% у 2024 році до 4% до 2027 року. У Німеччині минулого року коаліційний уряд розпався через те, що не зміг домовитися про достатнє скорочення, і наступний уряд, безсумнівно, зіткнеться з тими ж проблемами. Подальше скорочення національних бюджетів задля посилення оборони буде політично болючим.
2. Запозичення. Країни можуть збільшити свої дефіцити на деякий час і домовитися про коригування фіскальних правил блоку. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала "запасний варіант" для оборонних інвестицій. Але в правилах такого положення немає, тож знадобиться ще одна спірна реформа. Німеччина вже натякнула, що будь-який виняток з правил може стосуватися лише тих країн, які витрачають на оборону понад 2% ВВП. Це виключає Італію та Іспанію. "Я не можу собі уявити, щоб Іспанія витрачала більше 2% на оборону Іспанці, далекі від російської агресії, залишаються байдужими до війни", – каже Луїс Гарікано з Лондонської школи економіки.
3. Фінансувати оборонні витрати через ЄС. Після удару пандемії фонд відновлення блоку у розмірі 806 мільярдів євро став піонером цієї концепції. ЄС взяв би на себе борг, який обслуговуватиметься і згодом погашатиметься з бюджету ЄС. Але є й заковики. Створення такого фонду вимагає одностайності, а проросійські країни, такі як Угорщина та Словаччина, ймовірно, заперечуватимуть, хоча на них можуть чинити тиск. Це збільшило б борговий тягар блоку в цілому, навіть якщо цей борг не враховувався б у національних показниках. І ЄС потрібно буде домовитися, на що витрачати ці кошти і на чию користь. На це потрібен час.
Видання зазначає, що варто розглянути всі варіанти та запропонувало модель. Так, національні уряди можуть посилити свої бюджети і скоротити інші видатки, щоб підняти витрати на оборону і підтримку України, наприклад, на 0,3% ВВП на рік. Це залишило б дефіцит у розмірі "лише" близько 850 млрд євро в період до 2030 року, який потрібно буде покрити за рахунок поєднання вищих національних дефіцитів і більшого боргу ЄС, що матиме значний вплив на наступний семирічний бюджетний цикл ЄС.
"Отже, для прихильників автономії Європи, таких як пан Макрон і пан Мерц, настав час обґрунтувати необхідність скорочення витрат на соціальне забезпечення та субсидування фермерів і підготувати ґрунт для більшої бюджетної інтеграції в ЄС. До того часу їхні заклики до стратегічної автономії залишатимуться пустим звуком", – резюмувало видання.
Як повідомляли Українські Новини, раніше видання The Economist опублікувало новий випуск свого журналу, зобразивши на його обкладинці президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.
На обкладинці журналу можна побачити Трампа і Путіна, які розмовляють, сидячи самі за великим чорним столом. Усе це відбувається на криваво-червоному тлі. На столі можна побачити напис "Найгірший кошмар Європи".
Крім того, європейські міністри закордонних справ заявили, що регіон вступив у нову еру, оскільки президент США Дональд Трамп кардинально змінив зовнішню політику Вашингтона. Попри це, вони сподіваються, що трансатлантичні відносини вдасться зберегти.
Також спеціальний посланець США Кіт Келлог вважає, що Європа не матиме місця за столом мирних переговорів щодо російсько-української війни.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.