2017-08-01T07:30:00+03:00 Інтерв’ю 2024-03-15T17:50:40+02:00

Українські Новини

Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко: практично все житло, побудоване до 1980 року, потребує утеплення і модерн

Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко: практично все житло, побудоване до 1980 року, потребує утеплення і модернізації

У червні Верховна Рада прийняла в цілому 3 "енергоефективних" законопроекта, якими передбачається створення Фонду енергоефективності, запровадження обов'язкової сертифікації енергоефективності будівель і обов'язкове оснащення будинків лічильниками тепла і води. Створення Фонду енергоефективності дозволить провести масштабну термомодернізацію житлового фонду країни, дозволивши населенню скоротити витрати на комунальні послуги. Про підготовку до запуску Фонду енергоефективності, проблеми його фінансування і про монетизацію субсидій Українські Новини поговорили з віце-прем'єр-міністром, міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком.

8 червня Верховна Рада підтримала в другому читанні проект Закону "Про Фонд енергоефективності". Раніше запуск роботи фонду планувався на квітень поточного року, але зі зрозумілих причин цього не сталося. Чи можете Ви зараз спрогнозувати, коли Фонд зможе розпочати роботу?

Нещодавно Президент України підписав Закон "Про Фонд енергоефективності". Раніше  ми планували з 1 квітня мати всю законодавчу базу. Запуск Фонду енергоефективності передбачає ще мінімум півроку, аби відпрацювати всі нормативні акти, оскільки є питання щодо статуту, положення про наглядову раду, кадрового конкурсу спеціалістів, які там працюватимуть. Із міжнародними партнерами потрібно відпрацювати питання створення мультидонорского фонду, який буде співфінансувати безпосередньо споживачів після проведення термомодернізації.

Важливе завдання – створення декількох ІТ-систем, які дозволять механізмам фонду працювати прозоро і доступно для споживачів і тих, хто надає послуги (енергоаудитори, енергосервісні компанії, проектні організації). Перша електронна база даних  – де будуть накопичуватися реалізовані проекти, аби згодом робити моніторинг, наскільки будинки зменшили споживання енергії. На основі цих даних Фонд зможе розробити стандартні рекомендації, які  можна буде застосовувати для інших будівель. Адже більшість будинків до незалежності України будували за типовими проектами. Близько 40 серій багатоповерхівок охоплюють 80% житлового фонду. Друга база даних - реєстр виданих сертифікатів енергоефективності, де міститиметься  інформація про енергоаудиторів, які проводили сертифікацію. Відповідно до Закону "Про енергоефективність будівель", який теж вже підписаний Президентом, передбачена відповідальність аудитора за достовірність інформації, зазначеної в сертифікаті. Третє – це інструмент, створення якого ми обговорюємо разом із Міністерством економічного розвитку та торгівлі. Ідеться про формування комунікаційного майданчика між споживачами та надавачами послуг на базі платформи Prozorro. Тобто власники будівлі зможуть виставити свій будинок як пропозицію, а енергосервісні та проектні організації конкуруватимуть за нього у наданні послуг з впровадження енергоефективних заходів. Так залучимо фахівців із різних регіонів, незалежно від того, де знаходиться об'єкт для модернізації.

Спільно з нашими міжнародними партнерами в нас вже напрацьована єдина математична модель, яка використовується при розрахунку показників сертифікату енергоефективності будівлі і напрацюванні рекомендацій з термомодернізації.

Фонд буде працювати із багатоповерховим сектором. Адже 80% населення проживає в містах, і практично 70% з них – у багатоповерхівках. Саме у багатоповерхових будинках можна отримати найвідчутніший результат у зменшенні енергоспоживання. У перспективі, можливо, охопимо й індивідуальні домогосподарства. Їх – 7,5 млн, і для кожного треба напрацьовувати окремі рекомендації.

Крім того, з огляду на прийнятий законодавчий пакет з енергоефективності,  необхідно розробити базу підзаконний нормативно-правових документів. Нормативну базу, сподіваюся, закінчимо до листопада.

Важливо, аби Фонд починав працювати, маючи  всі ці інструменти.

Який відсоток житлового фонду потребує модернізації?

Практично все житло, побудоване до 1980 року, потребує утеплення і модернізації. Якщо казати про комплексну термомодернізацію  будинку, то це включає в себе: утеплення стін, даху, підвалу, реконструкцію внутрішньобудинкових інженерних мереж, встановлення індивідуальних теплових пунктів з погодним регулятором теплоспоживання. Сьогодні близько 100 тисяч багатоповерхових підлягають модернізації. Тому обсяг роботи величезний. Він передбачає до 10-15 років, але тут важливо, щоб ініціатива йшла від споживача.

Ініціатива починається із готовності споживача управляти своєю власністю. Таку можливість надає закон  417 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також законопроект "Про житлово-комунальні послуги", який, на жаль, ще не прийнятий парламентом. Із появою відповідального власника з'являється ініціатива. Ініціатива зробити житло комфортнішим, енергоощадним, зменшити енергоспоживання та сплату за комунальні послуги. І одразу постає питання державної підтримки такого власника, зокрема, технічної та фінансової, та проведення заходів з енергоефективності.

Цю підтримку ми розглядаємо як інвестицію. Адже щороку держава витрачає до 70 млрд гривень на субсидії. Ефективніше частину цих коштів витрачати на термомодернізацію. Обсяг коштів на термомодернізацію ми розраховували в обсязі близько 30 млрд доларів на 10 років.

Державні інвестиції в енергоефективність залучають таку ж суму за рахунок внесків громадян. На 2018 рік ми подали у бюджетній резолюції 1,8 млрд гривень на фінансування Фонду енергоефективності та програму "теплих кредитів". Окрім того, близько 3 млрд гривень готовий надати Євросоюз.

Наша політика енергоефективності стимулює створення нових робочих місць, розвиток малого і середнього бізнесу, оскільки ринок енергоефективності цікавий насамперед малим компаніям. Це дає справді мультиплікативний ефект. Крім того, із робіт з впровадження енергоефективних заходів 20% у вигляді  ПДВ повертається до держави.

Станом на поточний момент держава витрачає набагато більше коштів на субсидії, ніж на програми із енергоефективності. Як забезпечити стале фінансування Фонду енергоефективності?

Ми пропонували підхід, при якому є залежність виділених коштів на енергоефективність від розміру субсидій або ВВП. Приміром, стаття у Бюджетному кодексі передбачатиме 1% від ВВП або до 5-10% від обсягу субсидій спрямувати на енергоефективність. Чим більше зростають витрати на фінансування субсидій, тим більше потрібно інвестувати в енергоефективність. Сподіваюся, при розгляді держбюджету-2018 вирішимо питання стабільного фінансування.

Важливе завдання – перетворити субсидії із витрат на інвестиції. Монетизація субсидій, зокрема зекономленого залишку, перетворює їх на інвестиції. Це джерело у майбутньому дозволить також забезпечити стале фінансування Фонду. Зекономлені субсидії мають давати можливість людині оплатити вже здійснені заходи напряму.

Але стосовно монетизації навіть всередині Уряду є різні позиції.

Ми не маємо права безкінечно витрачати сотні мільярдів щороку. Ці кошти колись закінчаться. Ми повинні визначити певний період, впродовж якого держава надаватиме підтримку для людей. Але ці кошти мають мотивувати людей до заощадження і впровадження енергоефективних заходів.

Адже більша частина житлового фонду в Україні має 30 і більше років експлуатації. У 20-градусні морози до цих будинків неможливо подати енергоносій, який забезпечить більше, ніж 16 градусів тепла. Тому постає питання якості наданих послуг.

Споживачам треба дати інструмент, показати, що їхня ощадливість дозволить оплатити проведені енергоефективні заходи. Відчутна економія з'являється після встановлення індивідуального теплового пункту, яка сягає 25%. А після повної термомодернізації – це вже 50-60%. Людина, яка відкриває рахунок у банку для того, щоб проводити енергоефективні заходи, має скористатися зекономленим залишком субсидії.

Надважливий момент - це монетизація на рівні теплопостачальних підприємств. Необхідно забезпечити прозору систему взаєморозрахунків між ТКЕ та НАК "Нафтогаз", прибрати клірингові розрахунки, касові розриви, підписання протоколів, тощо. Це все створює суттєву залежність комунальних підприємств. Треба прибрати усе це і платити субсидії напряму на підприємства

Якщо врахують запропоновані Урядом зміни, то в поточному році на субсидії буде виділено понад 70 млрд гривень…

І цим не закінчиться. Маємо залишок іще з минулого року, ми його також поки що не враховуємо. Разом над вирішенням цього питання ми працюємо спільно з нашими міжнародними партнерами. Наприклад, зі Світовим банком ми розробили нову маршрутну карту, в рамках якої напрацьовано аналітику щодо взаєморозрахунків між суб’єктами ринку теплоненергетики, роботи на ньому платіжної системи.

Повертаючись до діючої програми "теплих кредитів". Зараз в партнерстві до неї залучені 4 державних банки. І досить часто трапляються нарікання на високі відсотки по кредитах. Ви вже якось говорили, що за умови залучення до програми більшої кількості банків відсотки можуть знизитися. Чи можна якось стимулювати банки долучатися до програми "теплих кредитів"?

В першу чергу, в нас є державна програма "теплих кредитів". Держава компенсує тіло кредиту, тим, хто звернувся до банку. Друге – те, що, все-таки, 4 державних банки зараз почали активно конкурувати між собою. Ставка кредиту вже зменшилась до 18%.

З іншого боку, що робити, щоб ця ставка була іще меншою? У нас діють  муніципальні програми щодо підтримки енергоефективності. Це муніципалітети, які готові частково компенсувати тіло кредиту додатково до державних коштів. Наприклад, у Києві: 40% компенсує держава, 30% - київський муніципалітет. Є міста, які компенсують ставку і відсотки. Наприклад, вони компенсують по ставці 10%, а людина платить тільки 8%. Є такі міста, які компенсують відсотки повністю.

Вважаю непотрібним запроваджувати ще додаткову систему, яка б давала можливість компенсації по банкам. Якщо банки знатимуть, що компенсується відсоткова ставка, то триматимуть її високою. Зараз вони змушені боротися за своїх клієнтів.

Отже, програма "теплих кредитів" буде діяти й після запуску Фонду енергоефективності, й вона буде націлена на роботу із власниками індивідуальних будинків…

Програма "теплих кредитів" не передбачає масштабної термомодернізації будинків.

Разом з тим, в рамках запуску Фонду енергоефективності маємо домовленість із Євросоюзом, що в кожному обласному центрі будуть створені консультаційні центри з енергоефективності. Їхнє основне завдання -  давати рекомендації і правильні технічні рішення для впровадження комплексної термомодернізації будинку.

Питання зношеності комунальної інфраструктури ми вже частково порушили. Труби прориває досить часто, в тому числі у столиці.

Важливо комплексно вирішувати питання. Ідеться не лише про монетизацію субсидій і зняття залежності комунальних підприємств від монополіста - постачальника газу. Ми вже внесли зміни до 217-ї постанови, що дозволяє захистити інвестиційну складову в структурі розщеплення коштів на рахунках теплопостачальних підприємств. Ми захистили кошти підприємств ТКЕ на встановлення будинкових лічильників обліку тепла в системі розрахунків з Нафтогазом. Раніше кошти зі спецрахунків ТКЕ вилучались на користь НАК "Нафтогаз", залишаючи підприємствам фінансовий ресурс лише на сплату заробітної плати та податків. Це не давало підприємствам можливостей для встановлення будинкових лічильників обліку тепла. Уряд затвердив запропонований нами механізм розрахунків, який змінив цю ситуацію. Тепер він дозволяє захистити кошти на рахунках теплопостачальних організацій на зазначені цілі. 

Також для нас важливим є Закон "Про комерційний облік послуг з постачання теплової енергії та водопостачання". Підприємства тепер вже не зможуть перекладати свою безгосподарність на громадян. Тут, думаю, вони більше активізуються в напрямку залучення коштів із муніципалітетів.

Важливий напрямок – бюджетна децентралізація. Станом на 1 липня 2017 року маємо доходи місцевих бюджетів у 87 млрд гривень. Це на 22 млрд гривень більше, ніж у минулому році. Разом з тим, ми бачимо ситуацію, коли місцеві бюджети зростають, а обсяги видатків на ЖКГ у муніципалітетах – ні. Важливо, аби муніципалітети, які є власниками комунальних підприємств із тепло- та водопостачання, звернули увагу на важливість інвестування у комунальну інфраструктуру. Це дозволить зменшити понаднормативні витрати, а також  стимулює муніципальне фінансування проектів з інфраструктурної модернізації.

Технічними рішеннями ми готові допомагати. Необхідними законодавчими та іншими нормативними актами – також. Готові зменшувати боргове навантаження. Прийнято закон, яким комунальні підприємства можуть на 5 років реструктуризувати борги, накопичені до 1 січня 2016 року, зупинивши нарахування штрафів і пені.

Кроки, що вже зроблено, надають можливість вже до наступного опалювального сезону підготуватися якісніше.

Як проходить підготовка до опалювального сезону?

У нас є план-графік підготовки до опалювального періоду, який складаємо щороку, і кожного тижня ми за ним просуваємось з точки зору підготовки необхідної кількості об’єктів. Це питання ремонтних робіт, складання паспортів готовності об’єктів, тощо. На сьогодні процеси йдуть за планом. Але в цьому контексті важливе питання – встановлення лічильників. Маємо перелік міст, які відстають і які є передовими. Це зона відповідальності муніципалітетів і безпосередньо міських голів