07 грудня 2009, понеділок, 20:06 4868

Закріпитися на новому рубежі

Читать на русском

Український танк "Оплот".

Поділитись:
Скопійовано

Україна розраховує вийти на бразильський ринок зброї

На початку грудня 2009 року бразильський президент Луїс Інасіу Лула да Сілва відвідав Україну, де провів переговори зі своїм українським колегою Віктором Ющенком. Після цього почали з'являтися повідомлення, що Бразилія зацікавилася українською військовою технікою. Про великі контракти поки що не йдеться, але в умовах зниження експорту озброєнь Україні як ніколи важливо вийти на новий для себе ринок.

За даними Конгресу США, який у листопаді оприлюднив відомості про головні країни - експортери зброї, з 2000 по 2007 рік Україна продала за кордон озброєння в цілому на 5,5 мільярда доларів. При цьому, якщо вірити Стокгольмському міжнародному інституту дослідження миру (SIPRI), протягом останніх двох років обсяг українського експорту неухильно зменшувався - 2007 року країна продала зброї і військову техніку на 774 мільйони доларів, а 2008-го - всього на 233 мільйони.

Основними країнами - покупцями продукції військово-промислового комплексу України традиційно є Росія, Грузія, Китай, Пакистан, М’янма, Алжир і Азербайджан. Найбільш "ходовими" товарами військового призначення, якими торгує Україна, є ракети, газові турбіни для кораблів і бронетехніка. Наприклад, у Грузію Україна експортує зенітні ракетні комплекси "Оса", "Бук", вертольоти Мі-8, Мі-24, БМП, системи "Кольчуга-М".

Новий ринок

Візит президента Бразилії Луїса Інасіу Лула да Сілви на Україну припав на 1-3 грудня 2009 року. Да Сілва провів переговори зі своїм колегою Віктором Ющенком, після чого цілий ряд ЗМІ, включаючи російські, вибухнув повідомленнями про те, що Бразилія придивляється до української військової техніки. Зокрема, латиноамериканці нібито оцінюють можливість купівлі українських радіолокаційних станцій, бронетехніки і катерів.

Купувати військову техніку Бразилія має намір у рамках прийнятої 2009 року програми з модернізації армії до 2030 року. Плановий обсяг програми - 74 мільярди доларів. Всі офіційні коментарі з цього питання було зведено до скупого висловлювання Ющенка про те, що країни мають намір "посилити взаємний оборонний потенціал, посилити фактор безпеки".

Український президент також оголосив, що Україну найближчим часом відвідає міністр оборони Бразилії Нельсон Жобім, щоб оглянути підприємства ВПК. "Я, як і президент Бразилії, чекаю його доповіді за підсумками поїздки. І впевнений, що доповідь буде товстою, буде багато пропозицій", - зазначив Ющенко.

Втім, навіть якщо військовий контракт із Бразилією і буде укладено, його сума навряд чи виявиться значною. Українське озброєння - практично нове явище для Бразилії, яка звикла закуповувати зброю і військову техніку в США, Росії, Франції, Ізраїлі і Німеччині. Зате військовий контракт дозволить Україні поповнити список споживачів продукції свого ВПК - говорити про якісь істотні закупівлі можна буде тільки після того, як східноєвропейська країна закріпиться на бразильському ринку.

Тим часом, українські експерти поспішили заявити, що найбільший інтерес для Бразилії можуть становити українські трикоординатні радіолокаційні системи, наприклад, 36Д 6-М і 80К6, а також танки Т-84В "Оплот" і бронетранспортери БТР-4. Ця техніка є, мабуть, найсучаснішою в Україні - вона була створена на початку 2000-х років.

Танки Т-84В "Оплот", базою для яких послужили Т-80УД, почали надходити на озброєння України в травні 2009 року. Т-84У озброєний 125-міліметровою гарматою, спареним кулеметом калібру 7,62 міліметра і 12,7-міліметровим зенітним кулеметом. Тоді ж у стрій стали і БТР-4, оснащені модульним озброєнням. Зокрема, модуль "Грім" має 30-міліметрову автоматичну гармату, 7,62-міліметровий кулемет, 30-міліметровий гранатомет і чотири протитанкові рушниці.

На бразильському ринку українським підприємствам ВПК доведеться конкурувати з німецькою компанією Krauss-Maffei Wegmann, що виробляє танки, або французькю Thales, що випускає радіолокаційні системи. У танковій ніші ринку в України навіть можуть бути шанси. Зокрема, за технічними і бойовими характеристиками українські танки Т-84В "Оплот" перевершують німецькі Leopard 1A5, що стоять на озброєнні Бразилії. Танки Leopard у різних модифікаціях випускаються з 1965 року.

Втім, на збройовому ринку, як і на всіх інших, вирішальну роль усе-таки грають ціни. Експортна вартість Т-84У невідома, але на внутрішньому ринку цей танк постачається по 1,7 мільйона доларів за одну одиницю. Для порівняння, застарілий, але досі ефективний Leopard 1A5 коштує від 500 до 700 тисяч доларів. Очевидно, для завоювання ринку Україні доведеться подумати над своєю ціновою політикою.

Своїм не дам

Основу українського експорту озброєнь, як і раніше, становить модернізована техніка, розроблена ще в СРСР. Втім, і вона дає змогу бюджету України одержувати свою невелику частку від продажів. Гірше справи йдуть із розробкою нових зразків, а також із тим, що надходить на озброєння самої країни.

Зокрема, в Україні ведеться розробка сучасного ракетного комплексу "Сапсан", однак реалізація програми значно затримується за строками через недостатність фінансування. Ведеться також створення багатоцільового фрегата "Торнадо". Якщо постаратися, можна згадати ще пару-трійку проектів, за розробку яких колись брався український ВПК. Основною складністю є недофінансування досліджень.

Так, на фінансування армії і ВПК Україна витрачає всього 0,83 відсотка ВВП, у той час як в інших країнах цей показник як мінімум перевищує два відсотки ВВП. Військові видатки України на 2009 рік заплановано на рівні 12,8 мільярда гривень (46,4 мільярди рублів), однак до грудня було виділено лише 7,3 мільярди гривень. Для порівняння, Росія цього року витратила на оборонку понад 900 мільярдів рублів, а в 2009-2011 році цей показник має становити чотири трильйони рублів.

У таких умовах не доводиться дивуватися прогнозам, які з’являються регулярно, що українська армія от-от виявиться на межі голоду, що обороноздатність країни наблизиться до нуля... При цьому військову техніку не те що закуповувати, а навіть і модернізувати просто немає на що. Найяскравішою ілюстрацією цього стало, наприклад, розпорядження командувача ВПС України генерал-полковника Івана Руснака про переведення ВПС на бартерні розрахунки з ремонтниками.

До 25 грудня 2009 року має бути визначено перелік зайвого авіаційного майна, яке використовуватиметься для оплати послуг ремонтних підприємств. Постанову, яка дозволить військовим розплачуватися з підприємствами зайвим майном, було прийнято Кабінетом міністрів України. Слід зазначити, що недофінансування призвело і до інших ускладнень - так, замість належних на кожного мінімум 40 годин льотчики українських ВПС налітали 2009 року вдвічі менше.

1 грудня 2009 року Україна і США уклали угоду, відповідно до якої Сполучені Штати допоможуть країні утилізувати безнадійно застарілі оперативно-тактичні ракетні комплекси "Скад". Після їх ліквідації в Україні просто не залишиться ракетних комплексів такого класу. І замінити їх нема чим - при тому, що рідинні одноступінчасті балістичні ракети "Скад" були розроблені ще наприкінці 1940-х - початку 1950-х років.

Восени 2009 року Міністерство оборони України оголосило, що якщо фінансування армії не буде збільшено, боєздатні підрозділи збройних сил скоротяться до 40-50 відсотків від оптимального рівня. Цікаво, що 2 грудня Ющенко підписав указ, відповідно до якого Міноборони і держкомпанія "Укрспецекспорт" мають збільшити обсяги продажу надлишкового майна ЗС України. Видно, якщо таке знайдеться.

Автор: Василь Сичов для Lenta.ru