15 березня 2024, пʼятниця, 18:37 1771

Боржники не хочуть платити ані нам, ані Фонду гарантування вкладів, – голова наглядової ради ПАТ "Укрінком" Володимир Клименко

Володимир Клименко

Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Поділитись:
Скопійовано

Українська економіка вже другий рік через широкомасштабну війну переживає кризу, оскільки практично всі ресурси йдуть на забезпечення армії. Постає гостре питання пошуку нових надходжень. На тлі не прогнозованості щодо фінансової допомоги від США, все частіше лунають сигнали від союзників зайнятись пошуком коштів в Україні. Як стверджують експерти, це цілком реально, взяти хоча б кількарічні судові спори між банками, які потрапили під "косу банківських реформ Гонтарєвої" та державними структурами. Окремі кейси показують, що деякі банки намагаються захистити свої активи та перезапустити економіку в них, щоб розрахуватись з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та з отриманих прибутків платити податки та зарплати. Але процес інколи виглядає так, що боржники банків тільки й чекають, щоб суд прийняв рішення не на користь банку, щоб борги перед ним можна було не сплачувати взагалі.

Приміром, судова тяганина між ПАТ "Укрінком" та Фондом гарантування вкладів триває вже понад 8 років. Фонд через суд намагається отримати контроль над активами ПАТ "Укрінком", ліквідувати саму структуру інституції та розпродати її активи за 5%, ну, максимум 7% від їх реальної вартості, а збитки перекласти на наших акціонерів та вкладників. І це при тому, що ФГВФО взагалі не має повноважень на такі дії, адже ПАТ "Укрінком" не є банком, а є публічним акціонерним товариством, і не підпадає під законодавство з банкрутства та ліквідації банків, Фонд, натомість, доказує що ми є банком.

Я думаю цьому є просте пояснення - гроші.

Точніше, боргові зобовʼязання, які перед нашою структурою мають дуже відомі компанії та бізнесмени. До прикладу, всім відома компанія "Оболонь", найбільший виробник пива в Україні, взяла у нас кредит в розмірі 15 млн. грн. В 2014-2016 роках під час так званої "банківської реформи" Гонтарєвої, з ринку було зметено понад 100 банків, в тому числі й наш Укрінбанк, хоча на ті часи ми були на 25 місці найбільших операційних банків України, ми обслуговували 10% ринку заробітних плат в Україні. І саме тоді запустилась процедура ліквідації, незаконної - з точки зору закону, та абсурдної - з точки зору кредитування, роботи з цінними паперами та обслуговування українців, бізнесу та сплати податків.

Зацікавленою ж стороною цієї ліквідації були боржники. Адже вони зрозуміли, що зʼявилась нагода не повертати борги. Та ж "Оболонь" на даний час заборгувала більш ніж 627 млн. грн. - це з врахуванням відсотків на кредит та пені за несвоєчасну сплату. Простою мовою це звучить так: 9 років користуються нашими грошима і за це нічого не платять. А замість цього акціонери обслуговують їх борги. І цей борг не перед ПАТ Укрінком тільки, а перед вкладниками, акціонерами та державою в кінцевому випадку. Таким чином, Оболонь не сплачуючи нам, не сплачує Фонду гарантування вкладів також, не сплачує кошти в бюджет державі, армії. Тому, такі дії можна трактувати як завдання збитків державі. Але це справа вже правоохоронних органів. Тому представники "Оболоні" чекають рішення суду, який би ліквідував остаточно ПАТ "Укрінком", щоб свої борги просто викупити за безцінь, тобто десь за 15 млн.грн, а різницю повісити на наших акціонерів. І для досягнення цих цілей, вони тиснуть на суддів Касаційного господарського суду, прикриваються народними депутатами, зокрема Галиною Янченко, яка, очевидно, не усвідомлює того, що покриває боржників, які не хочуть платити гроші державі.

При цьому серед акціонерів, до речі, є не тільки українці. А є й американці, і вони так просто це не залишать. За 8 літнім судовим процесом дуже уважно слідкують у відповідних структурах США. Американці не звикли, щоб їх обманювали недобросовісні бізнесмени в Україні. І для них є відповідь: в будь-який момент можуть розпочати процедуру введення політичних санкцій, тобто певним боржникам буде заборонено вʼїзд у США, за ними будуть економічні санкції, і це означає, що всі пристойні банки перестануть вести справи з ними, закриють всі фінансові операції.

Звичайно, якщо боржники виконають взяті на себе зобовʼязання, а саме - повернуть борги, тоді є шанс того, що вище описані кроки не будуть застосовані. Якщо навіть акціонери програють судові позови проти Фонду в Україні, вони підуть в міжнародні суди, а там шансів Фонду виграти суд рівноцінно майже нулю. Ще раз хочу нагадати, у них борги перед державою, а не перед акціонерним товариством ПАТ "Укрінком" тільки. Кошти, які вони винні нам, одразу підуть у Фонд гарантування вкладів. Вони можуть й напряму заплатити Фонду, щоб він розрахувався з своїми боргами перед Мінфіном України.

Тут можна запитати: а до чого тут Мінфін? Дуже просто: в часи, коли Гонтарєва руйнувала банки, Фонд гарантування вкладів мав повертати гроші вкладникам банків, які збанкрутували. Це по 200 000 грн. кожному, хто втратив свої гроші через так звану "банківську реформу". І в один момент Фонду не вистачило грошей. Тому вони пішли за позикою до Мінфіну під значно нижчі %!!! Це дуже коштовна позика. На той час можна було взяти значно дешевше.

До речі, деякі з боржників самі заявляли про те, що хочуть повернути борги, але чомусь досі цього не зробили. Наприклад, відомий бізнесмен Андрій Табалов - співвласник ПрАТ "Первомайський молочно-консервний комбінат" нещодавно попросив онлайн-зустріч з наших другом та відомим американським конгресменом, лобістом України в США Джимом Слеттері. Під час цієї розмови пан Табалов озвучив свою готовність закрити всі борги перед Укрінкомом в розмірі 250 млн.грн, але лише, якщо ці кошти будуть перераховані у Фонд гарантування вкладів. На що ми теж згодні, і пан Слеттері йому дав просту пораду: Just do it. Але Табалов не зробив жодного кроку досі, щоб повернути борги напряму Фонду гарантування вкладів.