Високий суд Лондона на засіданні 29 березня прийняв сторону Росії і зобов'язав Україну виплатити $3 млрд за так званим "боргу Януковича". Україна має намір оскаржити це рішення протягом місяця. Якщо апеляція буде прийнята, то виконання рішення суду може бути заморожено на рік.
У Мінфіні України вважають, що суддя прийняв рішення не на користь України, оскільки не міг взяти до уваги деякі аргументи стосовно військової агресії Росії виходячи з норм англійської правової доктрини. При цьому суд визнав їх досить серйозними.
Високий суд Лондона ухвалив рішення у справі про "борг Януковича" на користь Росії і по суті зобов'язав Україну повернути РФ $3 млрд, отримані в 2013 році.
Рішення було прийнято на засіданні суду 29 березня суддею Вільямом Блером.
Позов про стягнення $3 млн Росія подала в лютому 2016 року, після того, як Україна не виплатила їй цю суму в кінці 2015 року. Гроші були запозичені на два роки урядом Миколи Азарова у грудні 2013 року для поповнення держбюджету. Тоді Фонд національного добробуту Росії викупив перший випуск цінних паперів України на $3 млрд з обіцяного обіцяного кредиту в $15 млрд.
У 2016 року сторони представили суду свої позиції і в серпні почався розгляд справи за прискореною процедурою, як пропонувала сторона кредитора. Слухання по справі пройшли в середині січня 2017 року та 29 березня розгляд за прискореною процедурою фактично завершилося.
"29 березня 2017 р. Високий Суд Лондона за результатами розгляду клопотання Російської Федерації про розгляд позову до України у прискореному порядку прийняв рішення про те, що Україна зобов'язана виплатити Росії номінальну вартість єврооблігацій у сумі 3 млрд. дол. США, а також відповідну суму нарахованих відсотків", - повідомила прес-служба Міністерства фінансів РФ.
Однак поки що Україна не має наміру нічого платити Росії.
Як повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, суддя дозволив Україні подати апеляцію на рішення заморозити його виконання мінімум на місяць. "Сьогоднішнє рішення-це перший етап. Україна отримала дозвіл судді на апеляцію... На прохання українських юристів суд вирішив "заморозити" (не вводити в дію - ред) сьогоднішнє рішення до наступного засідання суду, яке відбудеться не раніше кінця квітня", - повідомив Данилюк.
Старший партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Роман Марченко вважає, що дозвіл на апеляцію можна вважати позитивом. "Україна, звичайно, програла, але може подати апеляцію, і цей факт можна вважати позитивом. Англійський суддя не так часто дає дозвіл на апеляцію. На цей раз він підтвердив, що є підстави для такої апеляції. Суддя вважає, що його рішення не на 100% очевидно", - заявив Марченко в коментарі Українським новинам.
Якщо б такий дозвіл не було дано, то оскарження могло затягнутися. Україні довелося б просити про невведення в дію рішення суду орган апеляції, і лише потім починати безпосередньо процедуру, зазначив Марченко.
Наступне засідання Високого суду може пройти після Великодніх свят. До того часу сторони вивчать рішення суду, деталізують свої позиції, в тому числі, Україна по оскарженню рішення, і представлять їх суду. "У найближчі кілька днів українська сторона ознайомитися з повним текстом рішення і детально проаналізує його наслідки разом зі своєю командою юридичних радників", - йдеться в коментарі Мінфіну України, поширеному в середу ввечері.
На думку фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, суддя своїм рішенням залишив шанс Україні домагатися іншого результату. "Дуже важливо, що суддя нам її (апеляцію - ред) дозволив. Тобто сам суддя прийняв рішення, що ми повинні, але показав, що не дуже впевнений у такому рішенні. І дозволив подати апеляцію на його рішення. Міг, до речі, і не дозволити і показати, що впевнений у правоті свого рішення. Тепер ми подамо апеляцію, а це означає ще пару років розгляду. А там або віслюк здохне, або падишах" - прокоментував рішення суду Фурса.
При цьому Марченко зазначив, що стандартна процедура розгляду апеляції - один рік.
Рішення суду повністю поки не опубліковано. Однак за скороченим варіантом, який є в розпорядженні Українських новин, можна зробити висновок, що суд не відкинув жодне із аргументів України, хоча і не вважав їх досить вагомими.
Свій захист Київ вибудовував по чотирьох лініях.
Перша полягає в тому, що Росія починаючи з 2012 року здійснювала тиск на Україну погрозами торговельних обмежень після парафування угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, і територіальної цілісності. Відповідно до другої лінії, залучення коштів відбувалося з порушенням українського законодавства - частина позикових коштів була використана для покриття дефіциту держбюджету з порушенням процедури внесення змін до держбюджету. Третя лінія полягає в тому, що гроші виділялися з прихованими умовами. Натомість Україна могла отримати знижку ціни на газ (і отримала), а також "Нафтогаз України" повинен був погасити борг перед "Газпромом" в $1,3 млрд.
З четвертої лінії, Україна вимагає компенсації втрат від анексії Криму і військові дії на сході країни.
На думку експерта з міжнародного права Тараса Качки, суддя прийняв рішення досить обережно і мабуть не ризикнув враховувати факти, особливо першої та четвертої лінії захисту. "Цими фактами не було знехтувано. Суддя просто вирішив, що розглядати ці питання не в його компетенції, таким чином, саме ці моменти, стосовно військової агресії і можуть стати аргументом у процесі апеляції", - зазначив Качка.
Мінфін у свою чергу відзначає, що англійська правова доктрина не дозволяє брати до уваги деякі аргументи, яка висунула Україна і які стосуються військової агресії з боку Росії. Але, при цьому, суддя зазначив і сильні сторони української позиції "Україна виступила з сильною позицією щодо того, що економічний тиск, застосований Росією разом з погрозами, призвели до рішення уряду не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті 28 листопада 2013. Натомість була прийнята російська економічна допомога",- цитує Мінфін України в своєму релізі слова судді. Також сильним є аргумент, що економічний ефект військових дій з боку Росії в Криму та Східній Україні сильно обмежив можливість держави виконувати свої зобов'язання за даними паперів.
Якщо апеляційний орган прийме заяву України, то Київ може звернутися до нього з проханням застосувати "заморозку" виконання рішення суду до завершення розгляду питання, зазначив Марченко. Таким чином, якщо прохання буде задоволено, то Київ уникне арешту активів за кордоном, чого може вимагати Росія в якості виконання судового рішення.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.