Публікації 2019-05-20T04:05:37+03:00
Українські Новини
Чому дивує інфляція: секрет нової методики розрахунку

Чому дивує інфляція: секрет нової методики розрахунку

Держслужба статистики змінила методологію розрахунку інфляції. Фото: keywordteam.net
Держслужба статистики змінила методологію розрахунку інфляції. Фото: keywordteam.net

Державна служба статистики з 2017 року перейшла на нову методику розрахунку індексу споживчих цін. В результаті, інфляція в січні становила 1,1%, у лютому - 1%. Такі низькі офіційні показники не зовсім поєднуються з сприйняттям цін на товари і послуги, з якими українці зустрічаються в реальному житті. Українські новини спробували розібратися, в чому полягає суть змін порядку розрахунку інфляції. Експерти вважають, що ефект від нової методики може стати зниження інфляції за підсумками року.

Державна служба статистики з 2017 року змінила не тільки перелік товарів та послуг для розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ), але і саму методологію розрахунку інфляції.

Згідно з даними, розміщеними на сайті відомства, список товарів і послуг для відстеження цін скорочено з 335 до 328 позицій. Зокрема, з нього виключені: крупа перлова, мандарини, гарбуз, бензини А-76, А-80, А-93, металевий посуд, лінолеум замінений ламінатом. Позиція "вино столове" розділена на дві - імпортне та вітчизняне. Виключені також вареники, але при цьому залишилися пельмені. У Держстаті це пояснюють тим, що ця страва російської кухні користується більшою популярністю у споживачів в Україні, як би дивно це не звучало.

Зі списку виключені також легкові автомобілі, вироблені в країнах СНД, ковролін, DVD-плеєри. Список поповнили: сири кисломолочні, сир плавлений, салати, електронні книги, послуги із страхування життя, деталізована позиція "оренда житла".

В принципі все досить логічно - кошик для визначення ІСЦ більш адаптований до реальних потреб в товарах і послугах, частка яких в загальних витратах населення становить не менш як 0,1%.

Крім того, суттєво скорочено кількість населених пунктів, в яких буде проводиться аналіз зміни цін. Наприклад, якщо до 2017 року в Луганській, Полтавській, Дніпропетровській областях ціни "знімалися" в 8-10 містах і селах, то зараз в 4-5 і переважно, у великих населених пунктах. Така вибірка знижує точність аналізу реальної зміни цін, вважає доктор економічних наук, професор Ігор Манцуров.

Більше питань викликає зміна методики підрахунку інфляції. Якщо раніше ІСЦ визначали за безпосереднім показником зміни цін на товари та послуги та за їх часткою витрат на рахунках домогосподарств, то зараз для його розрахунку будуть використовувати і систему національних рахунків (СНР).

СНР-це система економічних показників яку використовують країни з розвиненою економікою для більш широкого і детального економічного аналізу статистичних даних. В Україні СНР також використовували для формування статистики, однак при підрахунку інфляції вона не враховувалася.

Зміни в методологію затверджені наказом Держстату від 29 квітня 2016 року відповідно до норм Міжнародної організації праці.

Особливість СНР полягає в тому, що системи формуються досить довго. Наприклад, за основу розрахунку інфляції в 2017 році в Україні беруться дані СНР за 2015 рік. При цьому в Держстаті запевняють, що цю інформацію не можна вважати застарілою, оскільки вона коригується з урахуванням поточної ситуації.

"Це ніяк не спотворює картину, оскільки ми не просто беремо дані СНР (за 2015 рік - ред), а прив'язуємо їх за спеціальною процедурою до поточного моменту", - зазначила директор департаменту статистики цін Держстату Ольга Калабуха.

Разом з тим, виходячи з даних, за якими Держстат розраховує ІСЦ випливає, що частка деяких позицій у витратах при визначенні остаточного обсягу інфляції змінилася. Приміром, дещо зменшилася частка витрат на продукти харчування, майже на половину - на оплату житлово-комунальних послуг - з 11,3% у структурі 2014 року - до 7,5% у структурі 2015 року, при тому, що в позаминулому році тарифи на ЖКГ зросли практично в два рази і за попередньою методикою витрати на їх оплату перевищували 16% загального рахунку. У Держстаті це пояснюють тим, що нова методика для аналізу охоплює більш широкий спектр домогосподарств за рівнем доходів і витрат. "Для аналізу зараз беруться дані за рахунками резидентів і нерезидентів. Крім того, якщо раніше витрати домогосподарств з високим доходом справляли невеликий вплив на показник індексу цін, то зараз їх частка збільшилася", - зазначає Калабуха.

Тобто, до 2017 року для підрахунку індексу цін відбиралися домогосподарства, які за помірну плату регулярно давали статистичним службам інформацію про свої витрати. Як правило, це були сім'ї з доходом не вище середнього і відносно великими витратами на харчування і житлово-комунальні послуги. "Наданням таких даних займалися і займаються в основному найбідніші домогосподарства. А домогосподарства з доходом вище середнього навряд чи захочуть виконувати таку функцію. По-перше це не дасть їм істотного доходу, по-друге - я розкрию свої витрати, а завтра до мене прийде податкова", - зазначив аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Така система збережеться - за ній будуть проводити аналіз цін на більш дрібні в ціновій зміні позиції - в основному зі списку продуктів харчування. Зміни цін на більш дорогі позиції будуть відслідковуватися за системою СНР, зазначили у Держстаті. Однак, яким чином на практиці буде використано поєднання таких механізмів, поки не ясно, зазначає Жолудь. Однак загальна суть підходу не зміниться. Простіше кажучи, якщо, наприклад, ціна бензину піднялася на 50% і його споживання через це скоротилося на 20%, то агрегований ІСЦ буде враховувати не зростання ціни, а частку витрат на бензин із загального рахунку. У родині з невеликими витратами ця частка знизиться, але все одно залишиться істотною, в сім'ї з високими витратами - частка зміниться не суттєво. В результаті, зміна ціни на бензин зменшить вплив на ІСЦ.

Ігор Манцуров вважає, що нова методика розрахунку індексу цін призведе до штучного заниження інфляції.

"Я вважаю, що така зміна методики підрахунку індексу цін зробить дуже істотний вплив у бік зниження агрегованого індексу споживчих цін. Тобто за рахунок використання цієї методології реальний індекс цін порівняно з тим, який представив Держстат буде істотно вищим. І ось січень саме був прикладом того, що реальний рівень зростання цін, який ми відчули, вище, ніж дані Держстату на 1,1%", - зазначив Манцуров.

Олександр Жолудь також не виключає, що нова методика в підсумку приведе до зниження рівня інфляції. Однак за деякими попередніми робочим розрахунків, зроблених експертами в галузі статистики, дані по інфляції за січень 2017 року зроблені за новою і старою методикою, практично сходяться - 1,1% проти 1,0%. Не виключено, що ефект від нової методики може проявитися при істотних змінах цін або тарифів - наприклад, за підсумками березня, коли тарифи на електроенергію зростуть на 3-30%.

Не зрозуміло поки і те, чи враховуються субсидії на комунальні послуги при підрахунку інфляції, адже вони істотно скорочують частку витрат домогосподарств у загальному рахунку. У Держстаті кажуть, що субсидії не враховуються, проте, судячи з рівня інфляції за 2016 рік, з таким твердженням погодитись важко. Під питанням також справедливість порівняння показників ІСЦ 2017 року з аналогічними показниками 2016 року, оскільки колишні показники інфляції Держстат коригувати не має наміру. Якщо таке коригування провести і в результаті інфляція минулого року виявиться нижче оголошених 12,4%, то уряду доведеться стягувати з населення соціальні виплати, які були збільшені на цей відсоток, а якщо нижче - доплачувати.

Більше новин про: Инфляция

Архів
Новини

ok