01 грудня 2021, середа, 17:30 102

У Раді консультувалися 1,5 року. Які зміни до Конституції щодо децентралізації на нас чекають

Катерина Кудояр

Децентралізація. Фото: Facebook Децентралізація

Комітет Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування опублікував для обговорення текст проєкту змін до Конституції щодо децентралізації.

Про це свідчить інформація на сайті комітету, передають Українськi новини.

Вказано, що до реєстрації законопроєкту в парламенті ще потрібно доопрацювати текст міжкомітетської міжфракційної робочої групи, а також ухвалення політичних рішень на рівні політичних стейкхолдерів (зацікавлених осіб). Серед політичних рішень, за згодою сторін консультацій, на рішення депутатам виноситимуться питання щодо:

назв адміністративно-територіальних одиниць і нових назв областей: райони – повіти; селища – містечка; Дніпропетровська область – Дніпровська область; Кіровоградська область – Кропивницька область;
наявності районних/повітових рад (у разі вибору політиками системи місцевого самоврядування з наявністю районних/повітових рад у тексті має бути реалізована модель міст із правами повітів);
порядку призначення та підпорядкування префекта.

Згідно з опублікованим текстом, дев'ять статей Конституції отримують нову редакцію. Ключовими змінами є запровадження громад як нових адміністративно-територіальних одиниць, територіальної основи місцевого самоврядування та його первинного суб'єкта. Закріплюється новий адміністративно-територіальний устрій. Замість місцевих державних адміністрацій створюються префектури, за ними залишаються лише функції адміністративного нагляду, обласні та районні ради отримують свої виконавчі органи, а громади отримують право на достатні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися, та головне право – вільно вирішувати питання місцевого значення, які держава не передала до компетенції інших органів. Держава залишає у себе лише функції адміністративного нагляду, реалізовані через префектів.

Пропоновані зміни розглянемо нижче.

1. У частині адміністративно-територіального устрою повноцінно впроваджується принцип децентралізації влади. Об'єднані територіальні громади (ОТГ) конституційно стають громадами. Виникають принципи субсидіарності, повсюдності місцевого самоврядування та сталого розвитку. Змінюються назви адміністративно-територіальних одиниць та областей (остаточне рішення щодо назв прийматимуть депутати). Київ і Севастополь залишаються окремими регіонами, але можна вибрати іншу модель на рівні закону.

2. У частині місцевого самоврядування встановлюється, що громада об'єднує мешканців, які мешкають на її території. Місцеве самоврядування стає одночасно правом і здатністю громади та реалізується через органи громади або безпосередньо на місцевих виборах і референдумах. Глава громади, за моделлю країн Європейського союзу, стає органом місцевого самоврядування, що дозволяє відмовитися від державного нагляду за найманими посадовими особами. Реалізується поділ повноважень між радою та головою громади та модель "сильний голова громади" – він веде засідання ради громади, самостійно формує виконавчий орган громади й обирає, кому делегувати право підпису. Повітові й обласні ради громад тепер представляють не інтереси мешканців, а спільні інтереси громад мають свої виконавчі органи замість місцевих державних адміністрацій. Держава займається лише адміністративним наглядом. При цьому, чи існуватимуть повітові поради, мають вирішити депутати. Суспільство має право співпрацювати, можуть створюватися агломерації та інші форми об'єднань. Держава проводить консультації з громадами та всеукраїнськими асоціаціями місцевого самоврядування.

3. У частині місцевих виборів пропонується встановити термін каденції місцевої влади – 5 років, проводити вибори в жовтні та заборонити громадянам із судимістю обиратися. Не чергові вибори призначаються не парламентом, а Центральною виборчою комісією невідкладно. У повітових та обласних радах громад забезпечується представництво громад.

4. У частині матеріально-фінансової бази місцеве самоврядування отримає право на достатні фінансові ресурси, якими воно може вільно розпоряджатися. Делеговані державою повноваження повністю забезпечуються фінансами. Фінансові ресурси мають бути пропорційними до повноважень, а зміна компетенції супроводжується змінами фінансування. Витрати місцевого самоврядування, спричинені рішеннями держави, компенсуються.

5. У частині права та повноважень місцевого самоврядування пропонується надати громадам головне право в реформі децентралізації: на власний розсуд розв'язувати місцеві питання, вирішення яких не доручено державою іншим органам.

Держава може делегувати місцевому самоврядуванню повноваження щодо спеціальних цілей, а громади можуть пристосовувати свою діяльність до місцевих умов. Повітові й обласні ради громад є допоміжними та займаються спільними інтересами громад.

Чи існуватимуть повітові ради, мають вирішити депутати.

6. У частині актів місцевого самоврядування, нагляду за законністю пропонується встановити, що акти місцевого самоврядування є обов'язковими на території.

Префект заперечує незаконні акти в суді.

Адміністративне спостереження діє за принципами пропорційності та рівності санкцій за однакові порушення.

Якщо Конституційний Суд визнає, що акт місцевого самоврядування порушує Конституцію щодо суверенітету та територіальної цілісності, проводяться перевибори.

7. У частині виконавчої влади на місцевому рівні пропонується зробити префекта державним службовцем, який обиратиметься на конкурсній основі.

Термін каденції префекта – 3 роки.

Префект забезпечує проведення консультацій органів державної влади щодо місцевого самоврядування, здійснює адміністративний нагляд за територіальними органами Центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) й актами місцевого самоврядування.

Порядок призначення та підпорядкування префекта мають бути визначені депутатами.

Як повідомляли Українськi Новини, у 2020 році президент Володимир Зеленський вирішив відкликати зареєстрований ним у Раді законопроєкт №2598 про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади.