Чомусь, говорячи про сферу азартних ігор, багато хто розглядає її у відриві від решти економіки. Це помилково, адже після легалізації гемблінг став такою ж частиною економіки України як сільське господарство, металургія, IT, ресторанний чи готельний бізнес. Він взаємодіє з десятками інших бізнесів, генеруючи, таким чином, доходи для держави та компаній у суміжних сферах.
Легальні організатори повністю інтегровані до економічної системи. І тут важливо наголосити, що йдеться саме про компанії, які отримали ліцензії та ведуть прозору комерційну діяльність. На відміну від нелегалів, які не інтегровані в економічну систему, не сплачують податки та створюють проблеми як для гравців, так і для легальної індустрії та держави в цілому.
Будучи економічними суб'єктами, легальні організатори азартних ігор не існують у вакуумі, вони взаємодіють з іншими компаніями, користуються їх продуктами та послугами для побудови та підтримки роботи власного бізнесу.
Тому, говорячи про доходи від грального бізнесу, неправильно мати на увазі лише ліцензійні платежі та податки, які надходять від легальних організаторів. Потрібно дивитися на кумулятивний ефект, який гральний бізнес створює для всієї економічної системи, будучи роботодавцем, а також споживачем товарів та послуг інших компаній.
Отже, в яких галузях гральний бізнес генерує доходи?
1.Оренда приміщень у готелях, оренда землі під будівництво готельних комплексів для розміщення наземних казино та залів гральних автоматів.
2.Консалтингові послуги. Щоб розібратись в особливостях законодавства, а також правильно пройти процедури отримання ліцензій та сертифікації обладнання, компаніям потрібні юристи, бізнес- та технічні консультанти.
3.Послуги банків та платіжних систем.
4.HR-консалтинг. Ринок новий, тому пошук та навчання кваліфікованого персоналу потребує багато часу та інвестицій.
5.Будівництво та ремонт приміщень. Легальні організатори казино та залів гральних автоматів інвестують мільйони доларів у розвиток інфраструктури готелів та суміжні будівельні проекти.
6.Закупівля грального обладнання та спеціалізованого ПЗ.
7.Підтримка функціонування IT-складової бізнесу через власні IT-відділи, аутсорсерів або використання змішаного підходу.
8.Послуги рекламних та PR компаній, створення маркетингових продуктів.
9.Стимулювання попиту послуги готелів і ресторанного бізнесу.
10.Розвиток туризму. Зокрема, гемблінг-туризм.
11.Спонсорські контракти – особливо актуальні для сфери беттингу, де більшість легальних організаторів виступають спонсорами спортивних команд чи змагань.
12.Фінансування програм соціальної відповідальності та благодійність.
Продовжувати цей список можна довго, але основне, що важливо запам'ятати – вже більше року гральний бізнес є частиною економіки України, і генерує для неї прибуток, який, зокрема, йде на будівництво доріг, виплату пенсій, зарплат та інші важливі державні витрати. За трохи більше ніж рік існування індустрії сукупний економічний ефект від легалізації гемблінгу оцінюється на рівні 30 млрд гривень. Враховуючи непрості умови становлення ринку, це чудовий результат.
Кумулятивний економічний ефект від грального бізнесу є вигідним як державі, так й іншим бізнесам. За фактом, представники легального грального бізнесу, яким кілька років було заборонено інвестувати, сьогодні нарешті отримали свободу вкладати свої гроші. І, як ми бачимо, вони їх активно витрачають, підтримуючи функціонування української економіки. Я також очікую, що з ухваленням оновленого законопроекту 2713-д позитивний вплив грального бізнесу на економіку стане ще сильнішим і ми побачимо більше іноземних інвестицій та гравців в українському сегменті гемблінгу.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.