398

Рада заснувала Бюро економічної безпеки: для чого потрібен орган і як буде працювати

Верховна Рада. Фото: Facebook/Слуга народу
Верховна Рада. Фото: Facebook/Слуга народу

За прийняття законопроєкту № 3087-д, яким Верховна Рада на засіданні заснувала Бюро економічної безпеки, в цілому проголосувало 242 депутати при мінімально необхідних 226, передають Українські Новини.

У пояснювальній записці зазначається, що на сьогодні правоохоронну функцію в сфері економічних порушень бізнесу виконують податкова міліція, Служба безпеки і Національна поліція.

При цьому статистика свідчить про недостатньо ефективну роботу в першу чергу податкової міліції в розслідуванні економічних злочинів, а створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами, і для уникнення дублювання відповідних функцій в різних правоохоронних органах - це також одна з вимог меморандуму про економічну і фінансову політику.

Законопроєкт розроблений з метою ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами в сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних злочинів, віднесених законом до їх підслідності.

У законопроєкті БЕБ визначається як центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави, діяльність якого координується Кабінетом Міністрів.

Проєкт закону визначає цілі, принципи, правові та організаційні засади створення і діяльності БЕБ.

Документом визначаються завдання і повноваження бюро, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки і відповідальність його працівників, основи його співпраці з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав і міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами і закладаються основи правоохоронної діяльності, керованої аналітикою.

Передбачено, що директор бюро призначається на посаду Кабміном за поданням прем'єр-міністра за пропозицією комісії з проведення конкурсу на 5 років.

До складу конкурсної комісії делегуються 3 особи від Ради національної безпеки і оборони, 2 - від парламенту і 3 - від Кабміну. 

Конкурсна комісія подає 3 кандидатури з-поміж учасників конкурсу на розгляд прем'єр-міністра, який вносить 1 кандидатуру для призначення Кабміном, а Кабмін протягом 10 днів з дня оголошення результатів призначає на посаду директора БЕБ.

Звільняється директор також Кабміном.

Директору бюро за посадою надається доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності після проведення перевірки та взяття письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.

Директор бюро щорічно не пізніше 1 березня звітує перед парламентом і Кабміном про діяльність БЕБ за попередній календарний рік.

Також проєктом передбачено в складі бюро створення підрозділу детективів-аналітиків і встановлення граничної чисельності працівників бюро до 4 тис. осіб.

Працівниками бюро будуть державні службовці, які мають спеціальні звання, а також співробітники, які будуть працювати за трудовим договором.

Посадовий оклад працівників БЕБ зі спецзвань пропонується встановити в розмірі не менше ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також проєктом пропонується створити в складі бюро підрозділ зовнішнього контролю.

Як повідомляли Українськi Новини, Рада повторно відмовилася призначити тимчасово виконуючого обов'язки міністра енергетики Юрія Вітренка на посаду першого віцепрем'єр-міністра - міністра енергетики.

Рада у вівторок прийняла законопроєкт про всеукраїнський референдум.

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.