Посилення атак грантових активістів на судову систему в особі Окружного адмінсуду Києва і Конституційного суду не пов'язане з боротьбою з корупцією. Йдеться про боротьбу за контроль над судовою системою. І держава тут виступає не як захисник національних інтересів, а намагається продати суверенітет в обмін на кредит. Про таке заявив політичний експерт, директор Українського інституту політики Руслан Бортник в коментарі виданню "Капітал".
"Мова йде про боротьбу за судову систему України, за контроль над судовою системою. За Петра Порошенка цей контроль був, умовно кажучи, розділений між західними партнерами і оточенням Порошенка. На цьому контролі заробляли грантові організації - вони проводили якісь реформи, тренінги, брали участь у "радах доброчесності" - для них це питання самоактуалізації, накопичення політичного капіталу, ну і просто заробітку. Після зміни влади команда Зеленського почала витісняти і людей Порошенка, і активістів. Зеленський не виступав проти впливу Заходу в цілому, він виступив, умовно, проти Шабуніна, проти конкретних людей, які тут експлуатували інтереси Заходу, займаючись своїм бізнесом, прикриваючись західними партнерами", - розповів він.
На думку Бортника, останні рішення Конституційного суду серйозно загострили ситуацію, оскільки воно виводить судову систему з-під контролю західних партнерів і, в першу чергу, їх представників в Україні. Саме це, вважає експерт, є причиною настільки бурхливої реакції з боку останніх.
"Рішення КС говорить про те, що електронне декларування для суддів може бути, але його мають вести органи суддівського самоврядування, а не НАЗК, яке контролюється західними партнерами. Тому з їхнього боку зазвучали ідеї про нову судову реформу, і ми бачимо конфлікти навколо тих чи інших судів, того ж ОАСК. Йде просто банальна боротьба за судову систему, за контроль над нею", - вважає він.
Бортник не вірить в те, що західні структури отримають перемогу в цьому конфлікті і отримають повний контроль над українськими судами. Однак, навіть та ситуація, яка була за Порошенка, вже, на його думку, не відповідає національним інтересам країни.
"Повний контроль неможливий. Але навіть якщо відновиться, умовно кажучи, схема часів Порошенка, тільки тепер це буде Зеленський і західні партнери, то в наших судах захистити, наприклад, соціальні інтереси громадян чи інтереси українського бізнесу в разі конфлікту з транснаціональними компаніями стане неможливим. Судова система буде обслуговувати зовнішні інтереси, а не внутрішні. А зовнішній інтерес ми бачимо - Україна як сировинна база, як ринок збуту, як країна з дуже низькими соціальними стандартами", - вважає політолог.
У Президента Володимира Зеленського є вибір - підтримати іноземні сили або підтримати українські суди. На думку експерта, з точки зору національних інтересів, глава держави має бути на стороні судової системи. Однак відбувається зворотне.
"У Президента сьогодні є чудова можливість зачистити умовних Соросів в Україні, зберігаючи при цьому відносини з Заходом. Але, з іншого боку, склалася ситуація, за якої Зеленський і його команда побоюються, що вони не отримають вкрай необхідних нових кредитів через рішення Конституційного суду. І, на жаль, все йде до того, що нашу судову систему можуть продати в обмін на чергові кредити. Навіть не за гроші, а просто за право взяти гроші в борг. Це навіть звучить дико", - обурений він.
Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року КС прийняв рішення, яким визнав неконституційними ряд положень закону "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. У своєму рішенні суд, зокрема, резюмує, що законодавець "не дотримувався принципів справедливості і пропорційності, як елементів принципу верховенства права", а таким чином ст.366-1 (декларування недостовірної інформації) КК України суперечить ч.1 ст.8 Основного закону країни.
Після цього грантові активісти виступили за розпуск нинішнього складу Конституційного суду, і ця ініціатива була підтримана частиною оточення Зеленського, навіть незважаючи на те, що вона суперечить Конституції країни.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.