19 лютого 2020, середа, 18:13 294

Служба "швидкої допомоги": що потрібно змінити в її роботі? – ЗМІ

Сергій Паламаренко

Швидка медична допомога. Фото: Українське Фото

Від того, як діють лікарі "швидкої", часто залежить, чи вдасться врятувати людину, у якої стався інсульт, інфаркт, або того, хто потрапив в ДТП.

Про це йдеться у матеріалі інтернет-видання "Факти".

- Вже давно назріла необхідність реформувати службу екстреної медичної допомоги так, щоб її робота стала більш ефективною, - сказав директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Анатолій Вершигора. - Зараз в Україні діє застаріла й дуже витратна модель управління екстреними службами, тому що немає єдиної системи: кожен регіон все робить по-своєму, а в результаті виникають нестикування, непорозуміння.

- Якими повинні бути перші кроки, щоб усунути ці проблеми?

- Створення загальнонаціональної служби екстреної допомоги. Цю ідею підтримує нинішня команда МОЗ на чолі з міністром Зоряною Скалецькою. Рік 2020-й оголошено Президентом та урядом Роком екстреної медичної допомоги. Прийнято низку важливих документів. У Полтавській та Вінницькій областях діє проєкт "Вчасна допомога". Він довів свою ефективність. Столична служба готова була розпочати реформування ще рік тому, провела низку тендерів, але вони були заблоковані. Зараз ми відновили роботу в цьому напрямку.

- Що планується зробити?

- У Києві буде кардинально оновлюватися технічна база, що дозволить підвищити якість надання допомоги та швидкість реагування на виклики. Забезпечити належний технічний рівень служби екстреної допомоги треба в кожному регіоні. Зараз до місця виклику ми повинні приїхати протягом 10 хвилин, якщо це в межах міста, і за 20 хвилин, якщо в передмісті. Але тут виникає проблема: кому приймати виклик, наприклад, в радіусі 10 км від Києва? Обласній "швидкій" або нам? Відповідь має бути одна: тому, хто може доїхати швидше й надати допомогу. Адже рахунок, часом, йде на хвилини або навіть секунди. Але через особливості роботи мобільних операторів той, хто набирає "103" перебуваючи на трасі, часто потрапляє на київську міську службу. І наша "швидка" насилу пробивається через затори, щоб доїхати до пункту призначення. Необхідно розробити такий апаратно-програмний комплекс, який об'єднає всі аварійно-рятувальні служби. До речі, на місце катастрофи швидко повинні приїхати не лише медики. Порятунок людей, які потрапили в біду, залежить від швидкості прийняття рішень та професіоналізму всіх служб.

Про пілотний проєкт, що дозволив зробити роботу служби екстреної допомоги в Полтавській області більш ефективною, розповів начальник відділу медицини катастроф департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації Володимир Мохначов.

- У Полтавській області успішно впроваджується пілотний проєкт "Вчасна допомога". Хочу навести один факт: з моменту дії цього проєкту, смертність постраждалих під час ДТП зменшилася в 4 рази. І це завдяки правильній організації служби екстреної допомоги. Щодня обслуговуємо близько 1 700-2 000 викликів, і практично 60% з них - екстрені. Інформація про стан людини, у якої стався інфаркт або інсульт, може передаватися прямо з його квартири або з машини "швидкої". Тоді до моменту, коли його доставлять в стаціонар, лікарі уже будуть розуміти, яка допомога потрібна - тромболізис, операція, стентування. Головне - не втратити час. Багато в чому цьому сприяє створена у нас єдина оперативно-диспетчерська система. Якби вдалося поширити цей досвід по всіх регіонах країни, сформувати Єдину електронну персоніфіковану базу даних пацієнтів, рятувати людей стало б легше.

Проєкт "Вчасна допомога" був та залишається революційним проєктом для України.

Більше новин про: Швидка медична допомога Анатолій Вершигора Володимир Мохначов Своєчасна допомога