Суспільство 2020-02-22T04:02:54+02:00
Українські Новини
Службу крові в Україні може врятувати державно-приватне партнерство, - Анатолій Чугрієв

Службу крові в Україні може врятувати державно-приватне партнерство, - Анатолій Чугрієв

Кров. Фото: pixabay
Кров. Фото: pixabay

Законопроект з оптимізації служби крові №2429, запропонований головою Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайлом Радуцьким і прийнятий парламентарями в першому читанні, вкрай необхідний українським пацієнтам і галузі донорства в цілому. Про це заявив президент Асоціації служби крові України, головний лікар Житомирського обласного центру крові Анатолій Чугрієв.

Він нагадав, що проектом закону пропонується надання приватним суб’єктам права здійснювати заготівлю плазми для фракціонування для виробництва із неї препаратів крові на території України, посилення вимог для вивезення компонентів крові, зокрема, плазми, як сировини для виробництва препаратів крові, та спрощення порядку експорту готової продукції - лікарських засобів (препаратів крові), а також форсування процесу комплексного реформування галузі донорства крові для приведення її до європейських стандартів в рамках виконання Угоди про асоціацію.

Анатолій Чугрієв підкреслив, що в українських державних комунальних установах немає обладнання, яке б відповідало потребам пацієнтів і унеможливлювало інфікування при переливанні крові та плазми.

"Сьогодні кожен центр крові – навіть обласні, а міські ще менше, фінансуються приблизно на 45-50% від потреб. Обладнання, яке стоїть, має доволі високий вік – 10-20 років. Так не може використовуватися обладнання, бо центрифуга, в якій центрифугується кров, дає від 3 до 4,5 тисяч обертів. Уявіть собі, скан, в якому знаходиться дві дози крові, раптом вилітає. Він проб’є не лише кришку цієї центрифуги, але й людину вбити може. Тому їх просто не можна вже використовувати", - розповів експерт.

За його словами, також потребує заміни обладнання лабораторного дослідження.


"Треба тестувати кров двома методами, а ми тестуємо одним. Здається, у Сумах, Запоріжжі, Білій Церкві, зараз ставиться у Львові – є другий вид тестування, генне тестування, тестування на ДНК і РНК вірусів. Це обов’язковий метод тестування в інших країнах. Перший метод – визначення антитіл до вірусів, а другий – має бути обов’язковим – це визначення самих вірусів, їх ДНК і РНК. Тому це треба зробити", - зазначив Анатолій Чугрієв.

Він додав, що сьогодні практично в жодному центрі крові немає спеціалізованого автотранспорту для заготовлення крові на виїздах в райони, міста, області.

"Теж треба купити. Я можу далі перераховувати купу проблем, де треба модернізувати обладнання, провести відповідні ремонти, заміну систем опалення, електрифікації і всього іншого. Матеріальна база у багатьох центрах крові дуже занедбана. Відповідно, якщо сьогодні на поточні витрати держава забезпечує на 48-50%, то на капітальні видатки просто немає коштів. Де їх взяти – виникає питання", - розповів головний лікар Житомирського обласного центру крові.

На думку експерта, виходом із цієї ситуації може стати державно-приватне партнерство.

"Потрібно залучати кошти приватних осіб, підприємств, які будуть зацікавлені. Але будь-який бізнесмен зацікавлений повернути вкладені гроші – як мінімум, а як максимум – отримати прибуток. Тому на паритетних умовах потрібно дозволити хоча б заготовлення плазми для фракціонування, з якої виготовляються препарати крові – лікарські засоби, приватним суб’єктам підприємницької діяльності", - вважає  Анатолій Чугрієв.

Нагадаємо, у грудні 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу у першому читанні законопроект №2429 "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров'я". За документ проголосували 259 нардепів.


Новини

ok