ONLINE
20.08.19 11:00 Круглый стол: "Что произойдет с гривной до конца года"

Суспільство 2019-08-20T04:00:44+03:00
Українські Новини
Зарплати в Україні: як освіта впливає на рівень доходів

Зарплати в Україні: як освіта впливає на рівень доходів

Зарплата.
Зарплата.

Українці – одна з найосвіченіших націй. Кожен третій – з вищою освітою. За цим показником ми на 11 місці серед країн світу. Як впливає рівень освіти на доходи і від яких факторів залежить зарплата українців?

"В Україні віддача від освіти – нульова. Ефект не є статистично значущим", – говорить Ольга Купець, доцент Київської школи економіки, пише "Сьогодні".

В розвинених країнах рік навчання дає 5% до доходу. У країнах Африки віддача ще більше через невелику кількусть людей з вищою освітою. В Україні вона не досягає і 1%.

Зарплата бакалавра, випускника ПТУ чи школи в Україні мало відрізняється. У плюсі тільки магістри.

"Якщо подивитися, скільки отримує людина зі шкільною освітою, з профтехосвітою, після коледжу та університету, то велика віддача тільки від повної вищої освіти (спеціаліст, магістр), а бакалаври (базова вища освіта) часто не мають або віддача невелика", – зазначає Ольга Купець.

Серед 100 українців у віці 25-44 роки 37 мають повну вищу освіту. Середня зарплата в Україні – 10723 грн. Більше цієї суми отримують, в основному, українці з дипломом спеціаліста або магістра. Їх дохід на 36% більше, зазначають у Держстаті.

Цікаво, що люди з вищою освітою працюють менше: 193 дні у рік, тоді як працівники з профтехосвітою – 204 дні. Також випускники ВНЗ практично не працюють понаднормово та беруть більш тривалі відпустки: – 19 днів проти 16.

Решта працівників до середньої зарплати рідко коли дотягують. За даними Держслужби статистики України, люди з дипломом бакалавра отримують 76,7% від середньої зарплати в країні. Випускники технікумів і коледжів ненабагато менше – 72,1%. Працівники з профтехосвітою мають дохід у 62,6% від середньої зарплати. Ті, у кого за плечима лише 11 класів школи – 57,8%. Приблизно половину від середньої зарплати отримують українці, які закінчили лише дев'ять класів або менше.

 
 

Разом з тим, часто українці з вищою освітою йдуть на роботи, де диплом взагалі не потрібен, зауважує Ольга Купець. І найбільша частка таких людей серед молоді до 29 років - вони отримують диплом бакалавра або магістра в певній галузі, але потім працюють операторами в колл-центрах або майстринями в салонах краси, простими робітниками на будівництві або водіями.

Одна з причин - в сильній різниці в якості освіти в різних вузах, вважає Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. Тому в Україні складно оцінювати віддачу лише за рівнем освіти.

"Якщо брати інші країни, є багато даних, які свідчать, що в середньому працівники і підприємці з вищою освітою мають більш високі доходи, ніж працівники без вищої освіти. Також доходи з вищою освітою є великими для випускників провідних університетів. Але це статистичні дані. У конкретних випадках може бути інакше. Також статистика свідчить, що є пряма кореляція між показниками економічного розвитку країн і показниками якості освіти та охоплення вищою", - підкреслює Бах Ушин.

Самі оплачувані в Україні професії - моряки і льотчики. Вони отримують близько 56 тисяч грн - в п'ять разів більше середньої зарплати в країні.

За ними йдуть держслужбовці вищого рангу, керівники і менеджери на держпідприємствах. За даними Держстату, вони отримують в 2,3 рази більше середньої зарплати. Деякі топ-менеджери - і в сотні разів більше. Наприклад, зарплата керівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва перевищує 2 млн грн на місяць. Керівник "Укрзалізниці" Євген Кравцов в 2018-м отримував 570 тис. грн на місяць.
За рівнем доходів на третьому місці айтішники - в середньому вони заробляють в 2,2 більше середньої зарплати. За ними йдуть управлінці в оборонній промисловості і у виробництві електроенергії, газу та води - більше в 2,1 рази. У два рази вище середньої зарплати отримують інспектори правоохоронних органів, кримінально-виконавчої служби, воєнізованої охорони, приватні детективи, гірники, підривники, різьбярі каменю і каменотеси.

Не досягають до середньої зарплати працівники найпростіших професій та робочі в сфері торгівлі - менше на 43,9%. Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства та технічні службовці отримують на третину менше. Менше половини від середньої отримують збирачі сміття і чорнороби; посильні, носії і швейцари; домашня прислуга, прибиральники та прачки; продавці на ринках; допоміжний персонал релігійних організацій, що не мають духовного сану; робочі рибного промислу, мисливці.

Чоловіки в Україні заробляють більше, ніж жінки. Середня погодинна оплата жінок на 20,3% менше, ніж у чоловіків, йдеться в звіті Держстату. Найбільший розрив у видобувній промисловості і розробці кар'єрів -38,9%; у фінансовій та страховій діяльності - зарплати на 34,7% менше. У сфері інформації та телекомунікації - на 27%. Найменший розрив в держуправлінні - 3%, освіті - 5,3%.

Одна з причин - чоловіки більше працюють. За даними Держстату, чоловіки відпрацьовують +1773 години на рік, жінки - 1712. Чоловіки частіше працюють понаднормово - в середньому 11 годин на рік, проти п'яти у жінок. І менше проводять часу у відпустках - 17 днів проти 19.

Якщо порівнювати за віком, найвищий рівень оплати у працівників від 25 до 44 року (36 грн / год на 2016 рік). Найменше платять працівникам до 25 років (менше 28 грн) - і старше 60 (29 грн / год).

"Якщо по відношенню до молоді до 25 років низьку заробітну плату можна пояснити браком практичних навичок і кваліфікації на старті трудової кар'єри, то у відношенні працівників пенсійного віку це є свідченням локалізації їх зайнятості на низькооплачуваних робочих місцях", - приходять до висновку аналітики Держстату.

Нагадаємо, через нові технології багато українців можуть втратити роботу.

Більше новин про: Зарплата Освіта Вища освіта

Архів
Новини

ok