Фінанси 2019-04-26T04:03:12+03:00
Українські Новини
Економіка зростає третій рік поспіль: що може змінитися після виборів

Економіка зростає третій рік поспіль: що може змінитися після виборів

Хоча країну стрясають новини про вибори, економісти впевнені: фінсектор пройде 2-й квартал без потрясінь.

Про це йдеться в матеріалі "Сегодня".

"Після виборів в 2014-му ситуація в банках змінилася радикально. Економіка зростає третій рік поспіль. Проведено реформи, які підняли на новий рівень якість банкнагляду. Фінсистема пройшла очищення, докапіталізувати і стала прибутковою. Обсяг депозитів зростає. Сьогодні в Україні працює наполовину менше банків , ніж в 2014-му, але система міцнішає і здоровішає", - говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

За її словами, навіть можливе збільшення держборгу України не вплине на систему:

"Ставлення держборгу до ВВП за 2 роки знизилася з 80% до 62% і далеко від критичної позначки".

Але складності в фінсфері можуть виникнути з виплатами за зовнішніми боргами в умовах недоступності зовнішніх фінринків.

"Цей ризик реальний, якщо вибори призведуть до припинення співпраці з МВФ. Але і тут загрози банкопаду немає", - вважає аналітик.

Регулятор продовжує проводити стрес-тестування банків, щоб захистити фінсистему від форс-мажорів.

"Основна мета - визначення якості активів банків і достатності капіталу за можливого погіршення економіки. Стрес-тести допомагають визначити загрозливі банкам ризики і виявити доппотреби в капіталі, щоб їх покрити. І якщо потрібно, НБУ вимагає збільшення капіталу, прийняття необхідних для зменшення ризиків заходів" , - пояснює експерт Олена Коробкова.

Проведення стрес-тестів є ефективним методом оздоровлення банків.

"Результатом можна вважати достовірність даних про виконання банками економнормативів і збільшення їх капіталу. Як підсумок - кілька років фінсектор лідирує з інвестицій в капітал", - уточнює Коробкова.

У 2019 м НБУ проведе стрес-тести в 29 банках - це 93% активів фінсистеми.

"Регулятор сфокусується на споживчі кредити. Інтерес до сегменту викликаний його швидким зростанням порівняно з корпоративними кредитами в 2018-м. Це природно з урахуванням збільшення доходів населення і обмежених (через високі ризики) можливостей кредитування юросіб. За прогнозами банків, тенденція збережеться. і якщо в банках налаштовані оцінки ризику і робота з портфелем споживчих кредитів, нарощування кредитування не стане проблемою. Тому НБУ важливо переконатися, що процеси працюють, банки не ігнорують ризики заради зростання, мають запаси на випадок погіршення економіки", - роз'яснює експерт.

Втім, зростання в споживчсегменті великих ризиків не несе.

"Рівень "закредитованості" населення невисокий. Частка непрацюючих позик в портфелі кредитів фізосіб нижча, ніж в корпоративному. Станом на 1 лютого 2019 року це 45,6% проти 56,9%. І показник знижується. Та й левова частка "проблемки" населення - валютна іпотека, що видавалася до кризи-2008, тобто якість нинішніх кредитів краща", - зазначає Коробкова.

Що стосується курсу гривні до долара, то з трьох можливих сценаріїв - оптимістичного (26 грн/$), базового (26,75-28 грн/$) і песимістичного (29 грн/$) - фінаналітики вважають найбільш імовірним базовий. Так, керівник відділу аналітики ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин вважає, що найбільш істотно на курс впливатимуть результати президентських виборів і ризик дестабілізації ситуації на Донбасі.

"Також важливим фактором залишаються глобальні ціни на ключові експортні товари України: руда, метал, зерно, олійні та продукти їх переробки. У разі глобального спаду, навіть в умовах сезонного сприятливого періоду, курс може перебувати під тиском. Також в травні заплановано великі виплати із зовнішнього боргу і рішення МВФ щодо чергового траншу кредиту. Ці фактори можуть дестабілізувати курс", - говорить Шевчишин.

А от євро може в другому кварталі ослабнути через невизначеність щодо виходу Великобританії з ЄС, погіршення прогнозів щодо економіки Єврозони і очікуваннями запуску нової програми стимулювання від Євроцентробанку (вливання в банки додаткових грошей, які підуть на кредитування економіки під 0%). Що стосується інших джерел інвестування, то експерт не радить вкладатися в криптовалюти, які, на його думку, залишаються спекулятивним інструментом і на сьогодні втратили інтерес з боку інвесторів. Тому якщо розглядати купівлю криптовалюта, то тільки при сильних зниженнях.

Традиційно в другому кварталі гривня зміцнюється, оптимальним рішенням буде купівля валюти при курсі нижче 27 грн/$, так як у другій половині 2019 року можливі сильні коливання в бік зростання курсу долара. Золото, як і раніше привабливо, але тільки на більш тривалих інвестицій, ніж на квартал - це 1-2 роки і більше.

В Україні зростають показники безготівкових розрахунків: за даними НБУ, в 2018-м транзакції з використанням карток зросли на 5,8%, досягнувши 45,1%. У підсумку українці провели за безготівковими розрахунками 3,1 млрд операцій на загальну суму 1,29 млрд грн.

Розвиток ринку електронних операцій експерти оцінюють позитивно, адже через кілька років за цими показниками Україна зможе зрівнятися з розвиненими країнами.

"Люди швидко звикли до оплати в терміналах і інтернет-магазинах, переказах з карти на карту. Все частіше так можна платити за ЖКГ або продукти в супермаркеті", - пояснює мотивацію населення економіст Іван Нікітченко.

Популяризації безготівкових розрахунків сприяє розвиток інфраструктури.

"У великих містах розрахуватися карткою можна майже скрізь. Банки активно випускають карти з можливістю безконтактної оплати, розвивають функціонал мобзстосунків. Також на ринок України вийшли ApplePay і GooglePay. До цього додалися і можливості віддалено відкривати рахунки і робити валютообмінні операції", - перераховує Нікітченко.

А в невеликих містах інфраструктура за безготівковими розрахунками слабо розвинена.

"Банки не дуже зацікавлені ставити термінали в точках, де оборот буде пара тисяч гривень на місяць. Тому змінити ситуацію зможуть лише місцеві жителі, якщо виявлять готовність користуватися картами. Але, щоб розрахунки за безготівкою зростали в регіонах, потрібно міняти культуру користувачів. Зокрема , важливо навчити населення захисту особистих даних. Адже люди часто передають дані картки сусідам або вголос називаю пін-код продавцю тощо. Цього бути не має", - зазначає Нікітченко.

Експерт упевнений: найближчі 3-4 роки частка безготівкових платежів може досягти 65-70% від усіх жителів країни. А подальший розвиток ринку електронних послуг буде залежати від проведених у фінсекторі реформ і розвитку супутньої інфраструктури.

Нацбанк підбив підсумки виявлення фальшивих гривневих і інших банкнот в 2018 році. За інформацією регулятора, гривні підробляли менше, ніж у 2017 році: було 3,5 шт. на 1 млн (0,00036%) справжніх банкнот всіх номіналів, стало 2,6 шт. (0,00025%).

"Ситуація контрольована і не є загрозливою, оскільки система захисту нацвалюти знаходиться на рівні з провідними валютами світу. Порівняно з 2017 роком маємо зниження кількості і суми підробок на 30% і 41% відповідно", - резюмував директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко .

Для порівняння: в ЄС євровалюту підробляють в 10 разів частіше. За даними Євроцентробанку, в 2018 році виявлено 27 шт. фальшивих євро на 1 млн купюр, в 2017-м - 33 шт.

Зайвенко уточнив, що 99% вилучених українських фальшивок припала на банкноти чотирьох номіналів: це 500 грн (46% від загальної кількості виявлених підробок і 80% від загальної їх вартості, зниження за кількістю за рік удвічі), 100 грн (відповідно 46% і 9 %, зростання на 13%), 50 грн (15% і 3%, зростання на 25%), 200 грн (11% і 8%, зростання на 17%). Фальшивок від 1 до 20 грн за все 1%. Серед підробленої іноземної валюти найбільше доларів: 78%, з них $ 100 - 97%. Несправжніх євро - 17% (з них 45% номіналом 50 євро і 36% номіналом 200 євро. Траплялися також російські рублі (4%), фунти стерлінгів та швейцарські франки (по 1%). При цьому 99% псевдогрошей виготовлені кустарним способом: на принтерах і лише 1% з допомогою поліграфічного друку.

Нацбанк попереджає: місця, де найчастіше можна нарватися на фальшивку - це торгівля, фастфуд і автозаправки. Виявлені підробки вилучаються безоплатно.

Як повідомляли Українські Новини, глава ради Національного банку Богдан Данилишин зробив прогноз курсу гривні на кілька місяців.

Після стрибка перед виборами за тиждень курс долара обвалився.

Крім того, економісти спрогнозували курс гривні між першим і другим турами виборів.

Також аналітики Morgan Stanley прогнозують стрімке падіння гривні в 2019.


Архів
Новини

ok