Політика 2019-04-21T04:02:12+03:00
Українські Новини
Як дебати змінювали історію: 8 найяскравіших зіткнень політиків в Україні і світі

Як дебати змінювали історію: 8 найяскравіших зіткнень політиків в Україні і світі

Можливі дебати кандидата в Президенти Володимира Зеленського та діючого Президента, а також кандидата на другий термін Петра Порошенко стали однією з найрезонансніших тем останніх днів. Місце проведення, умови штабів кандидатів, бурхлива реакція громадськості на здачу аналізів Порошенком і Зеленським та заяви політиків є найбільш обговорюваними подіями не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. У той час, як деякі вважають, що дебати не вплинуть на остаточний результат другого туру, більшість думок зводяться до того, що подібне зіткнення все ж таки має значення. В історії є безліч прикладів, коли дебати впливали не тільки на внутрішньополітичну ситуацію, але і на весь світ. І ось вісім із них.

Кравчук проти Кучми, 1994

Як розповідає "Страна", в 1994 Леонід Кравчук зустрівся з Леонідом Кучмою на дебатах за тиждень до другого туру. Тоді Кучма, несподівано для багатьох виграв президентську гонку і показав, що він більш підготовлений. Перемога була настільки несподіваною, що коли дружина Кучми вранці після виборів підняла слухавку і почула привітання зі штабу, подумала, що це жарт.

Під час кампанії Леонід Кучма брав уроки сценічної майстерності. Навчався, як входити в розмову, як привертати увагу людей. Можливо, ці заняття дали додаткову перевагу Кравчуку і на дебатах.

Через роки, Кравчук, який програв дебати, так згадував причину поразки:

"Я скажу про дебати одну деталь, яку, можливо, ніхто не знає. Ясна річ, що Леонід Данилович вперше на цих дебатах робив спробу говорити українською мовою. Мова у нього був настільки корявою, і сам він настільки був не підготовлений інтелектуально і духовно до таких дебатів, що це було очевидно. І ось закінчилися дебати, підходять до мене люди і кажуть, мовляв, Леонід Макарович, ви ж розумієте, що це незрівнянні фігури. І наступного дня мені подають інформацію, як сприйняв народ. В центрі, в Києві, в східних областях ... Так большість у народу сказало, мовляв, подивіться, будь ласка, цей Кравчук прийшов на дебати і говорить якоюсь незрозумілою нам мовою, одягнений, поголений, а Кучма - це наша людина за нього і треба голосувати", - заявляв Кравчук.

Кучма, що йшов йому на зміну, був промисловцем і прагматиком - але при цьому мав імідж проросійської людини. Хоча потім він особливо не виправдався. Однак при Кучмі був укладений великий договір про дружбу з Росією. А з обома президентами РФ - Єльциним і Путіним він підтримував дружні стосунки. Кучма був вихідцем із Дніпропетровської області. Він виграв вибори на підтримку південно-східного електорату. І, загалом, тримав баланс між заходом і сходом країни.

Ющенко проти Януковича, 2004

На виборах у 1999 році дебатів не було. А ось в 2004-му пройшли найвідоміші дебати в історії президентських виборів в Україні: між Віктором Ющенком, лідером блоку "Наша Україна" на той час, і Віктором Януковичем, який був прем'єр-міністром. До того ж вони відбулися двічі: перед другим і третім туром.

Ситуація напередодні перших дебатів була напруженою. Уподобання українців розділилися практично 50 на 50. Офіційні результати першого туру були такі: Ющенко - 39,87%, Янукович - 39,32%. Ющенка підтримував захід, Януковича - схід.

У прямому ефірі дискусію подивилися близько 22 мільйонів українців. Багато виразів двох претендентів на президентське крісло пішли в народ і стали крилатими. Наприклад "Ці руки нічого не крали" і "Віктор Андрійович, будьте чоловіком!"

Янукович, виступаючи, зазначив, що у великій політиці він неповних два роки. А Ющенко - 11 років. І за ці два роки, він зробив більше, ніж його конкурент.

"Я ще не в усьому розібрався за ці два роки в уряді, але я розберуся. Зроблю все, щоб виправити всі ті помилки, несправедливості, які були допущені за всі роки незалежності", - сказав Янукович.

Він згадав про гроші остарбайтерів, які, за його словами, пішли невідомо куди з "Градобанку" разом із партнерами Ющенка. Також він заявив, що з цими партнерами Ющенко переганяв золотовалютні резерви Нацбанку на Кіпр і приніс збитків більш, ніж на 20 мільярдів гривень.

Також Янукович згадав, що отримав благословення старців на Афоні, в Єрусалимі та в Україні. І без благословення не пішов би в президенти.

Віктор Ющенко заявив, що українці не просто вибирають між двома президентами, а вибирають дві різні країни: бідну, безправну і корумповану або демократичну, з вільними, заможними людьми.

"Іншими словами, ми можемо жити або "за поняттями", або вільно і демократично", - сказав тоді Ющенко, натякаючи на минуле Януковича.

Він запевнив, що Україна не ділиться для нього на схід і захід, по мові і церкві.

І розповів анекдот: "В одному літаку за кермо сіли сліпий командир і штурман. Вони включили двигун, тумблери. Літак гуде, мчиться злітною смугую, перелякані пасажири дивляться в ілюмінатор, а там бетонна стіна в кінці аеропорту. До неї залишається 500 метрів, 400, 300, 200. І тут люди в салоні літака закричали. На цей крик сліпий командир потягнув на себе штурвал, і літак злетів. Тоді ж, коли всі заспокоїлися, в повній тиші сліпий каже: "Слухай, колись люди не закричать і ми все-таки вріжемося в ту стіну".

"Давайте не чекати, поки ми вріжемося в стіну. Давайте міняти сліпих командирів", - сказав після анекдоту Віктор Ющенко.

При цьому думки експертів з приводу того, хто був переконливішим, розділилися. Одні вважали, що Янукович - інші, що Ющенко. Після другого туру, за даними ЦВК, Янукович отримав 49,42% а Ющенко - 46,69% голосів. Однак слідом за цим послідували масові протести прихильників Ющенка ("Помаранчева революція"), а Верховний суд визнав вибори недійсними через фальсифікації. Ющенко і Янукович виступили з дебатами вдруге.

Їх поставили ближче один до одного. Ющенко говорив українською, Янукович російською, але іноді переходив на українську.

Ющенко почав з того, що привітав усіх із днем Святого Миколая. А потім заявив, що 3 мільйони голосів на виборах були вкрадені. І це не просто вкрадені голоси, а в України хотіли вкрасти майбутнє.

"Народ сказав одне - він не хоче жити у закритому акціонерному товаристві, яке називається "Суспільство Януковича, Кучми і Медведчука ", - сказав Ющенко.

Він додав, що любить усіх: і тих, хто з помаранчевими, і з синіми кольорами.

"Помаранчевий - це колір перемоги, оскільки навіть донецький "Шахтар  ", одягнувши помаранчеву форму, почав вигравати", - сказав лідер "Нашої України" на той час.

Віктор Янукович наголошував на тому, що він за стабільність. Що хоче, щоб всі сім'ї спокійно зустріли Новий рік і ще раз згадав, що сподівається на божу допомогу.

В кінці Ющенко і Янукович потиснули один одному руки. Після переголосування і третього туру переміг Ющенко, який набрав - 51,99% голосів. Віктор Янукович тоді набрав 44,20%.

 

ВВС News Україна також зібрала кілька історій про те, як дебати впливали на результат виборів і світової історії в США та інших країнах.

Ніксон проти Кеннеді, 1960 рік

26 вересня 1960 року в США відбулися перші в історії теледебати між віце-президентом Річардом Ніксоном, який був кандидатом на президентських виборах від республіканців, і його суперником, 43-літнім сенатором-демократом Джоном Кеннеді. В той час в більшості американських родин вже були телевізори. Дебати подивилися 66 млн американців.

Вперше така велика кількість виборців побачила обох кандидатів немов перед собою. Зовнішній вигляд кандидатів, їхній голос і впевненість в собі тепер мали не менше значення, ніж слова.

Дебати відбулися в Чикаго на телеканалі CBS. Продюсер заздалегідь запросив обох кандидатів на зустріч-репетицію, проте з'явився лише Кеннеді.

День дебатів був для Ніксона дуже невдалим. Перед цим він пошкодив коліно, був деякий час в лікарні та схуд, тому здавалося, що костюм висить на ньому. Вже в приміщенні CBS він ще раз боляче вдарив коліно. Як розповідав директор телекомпанії, "Ніксон виглядав як смерть". Ніксон відмовився від послуг студійного гримера, на його обличчі чітко було помітно щетину.

Під час дебатів він рідко посміхався, виглядав втомленим та похмурим, помітно нервував і ніяк не міг визначити, куди йому подіти руки і як краще поставити ноги. 

Кеннеді виглядав впевненим. Ідеєю його виступу було надихнути американців на зміни.

"Наш розквіт - попереду", - заявив він під час виступу.

Після першого туру дебатів рейтинг Кеннеді пішов вгору. І хоча Ніксон виглядав переконливим на наступних трьох раундах дебатів, перші в історії і найбільші за аудиторію дебати були для нього згаяні. Кеннеді переміг на виборах з незначною перевагою - 0,17%, отримавши 49,72% голосів, але значно переважив Ніксона за кількістю виборників.

Наступних 16 років теледебатів між кандидатами в президенти в США не було. Річард Ніксон відмовлявся від участі в них, що не завадило йому стати президентом в 1968 році та переобратися 1972 року.

Вотергейтський скандал через прослуховування штаб-квартири демократів змусив його піти у відставку 1974 року, аби уникнути імпічменту.

Форд проти Картера, 1976 рік

Битва за посаду президента США 1976 року проходила між Джеральдом Фордом, який за Річарда Ніксона обіймав посаду віце-президента і став президентом 1974 року після його відставки внаслідок Вотергейтського скандалу з прослуховуванням штаб-квартир демократів, і амбітний представник демократів, екс-губернатор Джорджії Джиммі Картер.

На праймеріз Форд в тяжкій боротьбі подолав губернатора Каліфорнії Рональда Рейгана. Він позиціонував себе досвідченим державним діячем, найбільш придатним для посади. Водночас ситуація у світі та країні не грала йому на руку - США програли війну і втратили В'єтнам, переживали соцальні та економічні проблеми, а президента критикували через помилування Ніксона.

Джиммі Картера розглядали як "темну конячку", не так багато американців взагалі чули про нього. Але він позиціонував себе як молодий реформатор, і швидко став популярним, особливо після обіцянки повної амністії для тих американців, хто ухилився від призову під час В'єтнамської війни.

Коли Картер обійшов суперника у рейтингах, команда Форда вирішила, що зможе виправити ситуацію на перших за 16 років теледебатах. Очікування не справдилися.

Під час дебатів Форд припустився фатальної помилки. Він заявив, що Польща та Східна Європа не належать до радянської зони впливу, ніби на той час Холодна війна не тривала вже 30 років.

"Немає жодного радянського домінування над Східною Європою і за адміністрації Форда не буде", - зазначив президент.

Журналіст Макс Франкел був здивований його заявою і перепитав: "Вибачте, я правильно зрозумів, що росіяни не використовують Східну Європу як власну зону впливу і не окупують більшість країн там, розміщуючи там власні війська, щоб забезпечити комуністичний вплив?"

"Я не вірю, що югослави вважають, що їх контролює Радянський Союз, не вірю, що румуни вважають, що їх контролює Радянський Союз, і не вірю, що поляки вважають, що їх контролює Радянський Союз. Кожна з цих країн є незалежною, самостійною і має територіальну цілісність", - відповів Форд.

Для деяких виборців заява Форда стала доказом некомпетентності у питаннях зовнішньої політики.

Пізніше Форд зазначив в інтерв'ю, що мав на увазі те, що східноєвропейські народи ніколи не відмовляться від незалежності, але його не зрозуміли.

Картер отримав на виборах 50%, Форд - 48%. Саме дебати Картер вважав поворотним моментом кампанії, який дозволив виборцям зрозуміти, що в нього є, що їм запропонувати.

Існує також версія, що на настрої виборців вплинуло комедійне шоу Saturday Night Live, в якому комік Чеві Чейз пародіював Форда, зображуючи його недолугим політиком, що постійно об щось перечіпається і весь час все плутає. А надихнув коміка випадок в Австрії, де президент послизнувся і впав з трапа літака.

Картер протримався на посаді один термін. Захоплення американських дипломатів після Ісламської революції в Ірані "підточило" його рейтинг.

Форд після закінчення повноважень не повертався у велику політику. Хоча неодноразово висловлювався з багатьох питань, підтримував права ЛГБТ і критикував консервативних республіканців. З коміком Чеві Чейзом він подружився.

Буш-старший проти Клінтона, 1992 рік.

Перемога в Холодній війні, падіння Берлінського муру та розпад СРСР, демонстративне покарання Саддама Хусейна під час "Бурі пустелі", демократизація десятків країн, закінчення режиму апартеїду в Південній Африці та прогноз Фукуями щодо кінця історії. Все це сталося за президента США Джорджа Буша-старшого (1989-1993).

Здавалося, з такими досягненнями ніщо не має похитнути його позицій і завадити переобранню на другий термін.

Сталося навпаки. Зникнення основного супротивника звернуло увагу американців на внутрішні проблеми - рецесію в економіці, зростання державного боргу, податки, міжрасові стосунки. А передвиборча кампанія 1992 року виявилася найбільш незвичайною за багато десятиліть.

На виборах були не два, а троє потужних кандидатів. Буш-старший представляв республіканців, губернатор Арканзасу Білл Клінтон - демократів. Але в рейтингах їх обох спочатку обійшов техаський бізнесмен Рос Перо, колишній менеджер з продажів електронно-обчислювальних машин IBM, "популіст зі східного Техасу", який заробив мільярди на інформаційних технологіях, коли це ще не було модним.

Взимку 1978-1979 років під час Ісламської революції в Ірані він організував успішну спецоперацію з визволення двох співробітників своєї компанії, що потрапили до іранської в'язниці. Свою передвиборчу кампанію 1992 року він, задовго до Трампа, побудував на протистоянні істеблішменту з Вашингтону і поступово відвойовував виборців і в республіканців, і в демократів. Він обіцяв американцям збалансований бюджет, захист національного виробника, створення електронних мерій і навіть просто зупиняти президентський кортеж на червоне світло.

В червні 1992 року за опитуванням Time Magazine за Перо були готові проголосувати 37% американців, а за його опонентів Буша-старшого та Клінтона - по 24%. Проте незабаром техаський бізнесмен почав втрачати позиції, конфліктував з радниками та оголосив про вихід з перегонів, що призвело до зростання рейтингу Клінтона.

Перо повернувся до боротьби лише за місяць до виборів, але вже не був фаворитом. Кандидат на посаду віце-президента від Перо адмірал Джеймс Стокдейл, що 8 років провів у полоні у В'єтнамі, був попереджений про свою участь в дебатах кандидатів на посаду віце-президента за кілька днів і не зміг не тільки добре підготуватися, але й узгодити з Перо свій виступ.

"Хто я? Чому я тут?" - розпочав він свій виступ риторичним питанням під сміх і аплодисменти залу.

Ветеран хотів розповісти про свій нелегкий життєвий шлях, полон і тортури, чому не довіряє уряду і пішов у політику, але весь час збивався і залишив непевне враження на тлі інших претендентів. ЗМІ зображали його розсіяним. Хоча проблема була в тому, що через наслідки тортур він мусив користуватися слуховим апаратом і через проблеми з ним не чув ведучого.

Пізніше на захист Стокдейла став відомий комік Денніс Міллер: "Цей хлопець був першим нашим хлопцем у В'єтнамі та останнім, якого звідти дістали, де багато американців, включаючи нашого чинного президента, не бажали бруднити руки. Він викладає філософію в Стенфордському університеті, він - блискуча, чуйна, смілива людина. І все ж він вчинив непростимий гріх для нашої культури: він погано виступив на телебаченні".

За кілька днів стався прикрий епізод вже для президента Джорджа Буша-старшого. Це було під час дебатів в Університеті Ричмонда, які дивилися 70 млн американців. Він поводився нетерпляче і поглядав на годинник, пропустивши неприємне запитання від дівчини з залу: "Як на вас особисто вплинули економічні проблеми?".

Вона почала наполягати, що президент, який не стикається з проблемами людей, нездатний їх зрозуміти: "У мене були друзі, яких звільнили з роботи. Я знаю людей, які не можуть дозволити собі платити іпотеку, сплачувати за автомобіль. У мене особисті проблеми з державним боргом. Але як це вплинуло на вас? І якщо у вас немає досвіду щодо цього, як ви можете допомогти нам, якщо ви не знаєте, що ми відчуваємо?"

Президент назвав такий підхід нечесним і заявив, що його кишеня теж страждає від підвищення цін, але водночас він намагається збільшити експорт та покращити освіту.

Натомість Білл Клінтон використав це питання, щоб акцентувати увагу на провалі економічної та освітньої політики уряду, та падінні доходів населення.

"Я - губернатор маленького штату вже 12 років і я вам скажу, як ці проблеми зачіпають мене. Я бачу людей в моєму штаті, людей з середнього класу, чиї податки, що йдуть в Вашингтон, зросли, а послуги для них погіршилися, в той час як багаті отримали зниження податків. Я бачив, що сталося за останні чотири роки, і коли в моєму штаті люди втрачають роботу, є велика ймовірність, що я знаю їх по іменах. Коли фабрика закривається, я знаю людей, які її запускали", - зазначив він.

Клінтон був молодим кандидатом, зосередженим на внутрішніх проблемах країни, і на такого був запит.

До того ж, він побудував успішну передвиборчу стратегію щодо залучення виборців так званого "Біблійного поясу" - південних штатів США, які зазвичай голосували за республіканців. І нарешті, коли Буш-старший погодився підвищити податки, Клінтон нагадав виборцям про забуту передвиборчу обіцянку президента з 1988 року: "Читайте по моїх губах... Жодних нових податків".

На виборах Клінтон отримав 43% голосів виборців, Буш-старший - 37%, а Перо - 19%.

На 8 років Білий Дім перейшов до родини Клінтонів.

Валенса проти Кваснєвського, 1995 рік

Перші після падіння комунізму роки для Польщі були тяжкими. В країні до 1993 року падала економіка, а політична боротьба між правими та лівими була жорсткою.

Гасла чинного президента Валенси про необхідність "смертельної боротьби з червоними" поступово втрачали актуальність для частини населення, яка більше переймалася покращенням економічної ситуації, а ліберали відсахнулися від президента через заборону абортів та конфліктний характер.

В таких умовах відбувалися президентські вибори, на яких Валенсі протистояв 40-літній лідер соціал-демократів Олександр Квасьнєвський, що обіймав посаду міністра з питань молоді в комуністичній Польщі в 1985-1989 роках.

Рейтинг Валенси навесні 1995 року був 5-10%. Проте він намагався об'єднати навколо себе праві, католицькі та антикомуністичні організації, перестав сваритися з іншими правими політиками, а також простягнув руку своєму правому опоненту Яну Ольшевському, якого раніше називав "мавпою з бритвою".

Під гаслом "Кандидатів багато - Лех Валенса один" чинний президент вступив в перегони. Акцентувалася увага на повазі до Валенси у світі, його ролі у перемозі над комунізмом та виводі радянських військ з Польщі. У виборців мало виникнути враження, що вибори - це переломний момент, і вибирають вони між демократією й незалежністю та поверненням у минуле.

У вересні 1995 року рейтинг Валенси досяг 16%, а на початку листопада - 29%. Квасьнєвський натомість йшов на вибори під гаслами "Обираємо майбутнє" та "Польща для всіх".

Он сосредоточился на встречах с жителями небольших городов, где было много неопределившихся избирателей, и избегал регионов с сильными антикоммунистическими настроениями, ведь его предвыборные митинги в Варшаве и Люблине были сорваны антикоммунистическими активистами.

В первом туре выборов 5 ноября Квасьневский получил 35,11% голосов, Валенса - 33,11%. Опросы перед вторым туром показывали, что 55% поляков были убеждены в победе Валенсы, за которого могли проголосовать избиратели вторых правых кандидатов. Накануне предвыборных дебатов штаб Валенсы обвинил Квасьневского в фальсификации данных о высшем образовании. Позже суд установит, что тот действительно не закончил университет. Штаб Квасьневского ответил обвинением Валенсы в неуплате налогов с $1 млн гонорара за фильм от Warner Bros.

Він зосередився на зустрічах з мешканцями невеликих міст, де було багато виборців, що не визначилися, і уникав регіонів з сильними антикомуністичними настроями, адже його передвиборчі мітинги у Варшаві та Любліні були зірвані антикомуністичними активістами. В першому турі виборів 5 листопада Квасьнєвський отримав 35,11% голосів, Валенса - 33,11%. Опитування перед другим туром свідчили, що 55% поляків були переконані в перемозі Валенси, за якого могли проголосувати виборці інших правих кандидатів.

Наприкінці дебатів він простягнув Валенсі руку, але той відмовився від рукостискання, зазначивши: "Найбільше, що я можу подати вам, так це - ногу!". Квасьнєвський пізніше скаже журналістам, що Польща не заслуговує на президента, який поводиться так.

Другі дебати 15 листопада, на яких Валенса вже був стриманішим, не змогли виправити наслідки перших. Згідно з опитуванням CBOS, більшість глядачів вважали Квасьнєвського більш переконливим.

В підсумку Квасьнєвський виграв вибори з 51% голосів. Попри побоювання щодо зворотного, Польща лише прискорила рух до НАТО та ЄС, куди вступила в 1999 та 2004 роках.

2000 року Квасьнєвського переобрали на виборах з 54% голосів, Валенса на них отримав лише 1%. Пізніше політики стали друзями і наразі мають спільну позицію щодо майбутнього країни, опонують правлячій партії "Право та справедливість".

Александр Квасьневский. Скриншот: 112Олександр Кваснєвський. Скріншот: 112

Міттеран проти Ширака, 1988 года

В 1986-1988 роках у Франції вперше був так званий період "співіснування". За президента-соціаліста Франсуа Міттерана уряд очолював консерватор-голліст Жак Ширак, партія якого перемогла на парламентських виборах. Хоча уряд мав опікуватися внутрішньою політикою, а президент - питаннями дипломатії та оборони, Франція є президентською республікою, а тому президент може проводити засідання уряду, а прем'єр - фігура №2 у країні.

Між Міттераном та Шираком неодноразово виникали суперечки. Президент підтримував протести профспілок та студентів проти приватизації держкомпаній та інших реформ Ширака. Навесні 1988 обидва лідери зійшлися в двобої на президентських виборах.

Молодий Ширак, якого називали "Бульдозер" за жорстку манеру ведення дискусії, був улюбленцем бізнесу та прихильників генерала де Голля. Але після двох років перебування на посаді, його рейтинг коливався на рівні 15-20%.

Політик почав популяризувати свій імідж молодого реформатора, намагався оточити себе молоддю та амбітними активістами, серед яких був, наприклад, Ніколя Саркозі.

20 березня французька суперзірка Джонні Холлідей дала концерт на підтримку кандидата, й потискаючи йому руку, сказала перед натовпом фанів: "В нас усіх є щось від Жака Ширака".

Франсуа Міттеран тягнув з висуненням кандидатури, оголосивши про це лише за 30 днів до виборів. Він позиціонував себе як "батька нації", і під слоганом "Єдина Франція" збирає навколо себе противників голлістів, яких називав "кланом", що хоче захопити країну. На його підтримку також виступило чимало популярних співаків та музикантів, наприклад, Шарль Трене.

В першому турі виборів Міттеран отримав 34% голосів, Ширак - 20%. На дебатах 28 квітня Ширак намагався використати, аби переломити ситуацію на свою користь. Міттеран демонстративно показував свою першість у владній вертикалі, називаючи опонента "пане прем'єр-міністре". Ширака це дратувало.

"Дозвольте мені пояснити вам, що зараз я не прем'єр-міністр, а ви не президент. Зараз ми обидва - рівні кандидати, що залежать від думки французів, які вирішать нашу долю. Дозвольте мені називати вас просто пан Міттеран", - зазначив він.

"Та ви абсолютно праві, пане прем'єр-міністре", - відповів із посмішкою Міттеран.

Під час дебатів Ширак все ж назвав Міттерана "пане президенте", як традиційно звертався до нього на засіданнях уряду. І для деяких французів це стало символічним - як підтвердження того, хто насправді керує країною.

Міттеран переміг на виборах з 54% голосів. Він скористався правом розпуску парламенту, партія Ширака програла парламентські вибори і до влади повернулися соціалісти. 1995 року, коли Міттеран вже не мав права балотуватися, Ширак переміг на виборах і пробув на посаді президента 12 років.

Франсуа Миттеран. Фото: ВикипедияФрансуа Миттеран. Фото: Википедия

Хрущов проти Ніксона, 1959 рік

24 липня 1959 року в Москві в виставкому центрі парку Сокольники відбулася надзвичайна подія в історії Холодної війни.

На відкриття американської національної виставки "Промислова продукція США" прибув сам віце-президент США Річард Ніксон. Його дискусія з Микитою Хрущовим через перекладачів увійшла в історію під назвою "кухонні дебати". Це показали на телебаченні в обох країнах, що сприяло популярності американського політика.

Вперше в історії високопосадовці з двох таборів сперечалися про переваги шляхів розвитку своїх країн - капіталістичного в США та комуністичного в СРСР, та їхньої пристосованості до потреб людей. А приводом стала оцінка типового американського будинку з усім обладнанням, який був представлений на виставці.

"Це наша найновіша модель. Такі виробляють тисячами для домівок. В Америці нам подобається полегшувати життя жінкам", - казав Ніксон, показуючи Хрущову на посудомийну машину.

"Ваше капіталістичне ставлення до жінок не для комунізму", - відповідав йому Хрущов.

"Я думаю, що ставлення до жінок є універсальним. Ми хочем зробити життя простішим для наших домогосподарок", - зазначив Ніксон.

Він переконув Хрущова, що в США кожен робітник може дозволити собі придбати будинок у кредит з погашенням у 25-30 років.

Хрущов відповідав, що добре знається на американських будинках і впевнений, що на відміну від радянських, вони не стоять понад 20 років.

"Американці створили власний образ радянської людини. Але вона не така, як ви гадаєте. Ви думаєте, що росіяни будуть приголомшені, побачивши ці речі, але річ у тому, що в наших новозбудованих будинках зараз є все це обладнання", - стверджував Хрущов.

Ніксон погодився, що СРСР випередила США в ракетній індустрії, але доводив, що американці лідирують в інших технологіях, зокрема в створенні кольорового телебачення.

"Ніколи! Ми і в ракетах вас випередили, і в цій техніці випередили", - протестує Хрущов. Але визнав: "Американці розумні люди, ми завжди в це вірили і знали. Тому що дурні люди не змогли би підняти економіку на такий рівень".

"Скілька вона (Америка, - ред) існує років? 300 років? 150 років незалежності. От ми тоді скажемо, що Америка 150 років існує, це її рівень. Ми 42 роки, ще не виповнилося, ще 7 років, і ми будемо на такому рівні, як Америка. А потом підемо далі, вперед", - вихвалявся радянський лідер.

"Давайте змагатися! Хто більше дасть товарів для народу - та система краща, та переможе", - запропонував Хрущов.

Як повідомляли Українські Новини, Зеленський закликав Порошенка разом пройти експертизу на алкоголь і наркотики, запросивши провести дебати на НСК "Олімпійський".

Аласанія назвав дату і точний час дебатів між Зеленським і Порошенком. Спікер штабу Зеленського заявив, що Зеленський піде на дебати 19 квітня і іншого рішення немає. НСТУ обіцяє влаштувати "м'ясорубку" для кандидатів в Президенти на дебатах.

Раніше Порошенко назвав Зеленського "маріонеткою Коломойського". У свою чергу Зеленський спростував ці слова і назвав голову держави "маріонеткою Свинарчука".


Архів
Новини

ok