Сьогодні, 19 січня, виповнюється 10 років так званим газовим угодам, що були укладені в 2009 році між колишнім прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко та Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.
В кінці 2007 року був підписаний контракт з постачання природного газу Росією, і вартість його фіксувалася тоді на термін в 1 рік. Ціна на транзит при цьому була зафіксована на 3 роки.
У 2008 році в ході обговорення ціни на 2009 рік Путін запропонував одночасно 2 варіанти угод. Один варіант був поганим для України - його умови передбачали вартість газу в розмірі 250 доларів за 1 тис. куб. м, а інший - дуже поганим, ціна складала 450 доларів за 1 тис. куб. м.
2009 рік почався з "газової війни". Довгий час Київ і Москва намагалися узгодити умови поставок газу, але безрезультатно. Бажання Росії підвищити ціну на газ до 418 доларів за 1 тис. куб. м стикалося з небажанням України платити більше 210 доларів. В результаті 1 січня 2009 року "Газпром" припинив постачання газу на територію України.
Спочатку реакція Європи була стриманою. Європейський Союз був готовий втрутитися в конфлікт лише тоді, коли на собі відчує скорочення поставок, а поки тиск в трубі відповідав умовам контракту. Але Київ вирішив вдатися до безпрецедентного кроку та заявив про відбір 21 млн куб. м газу з транзиту до Європу - "для технічних потреб".
4 січня 2009 року "Газпром" звинуватив Україну в крадіжці газу. Тиск в трубі й далі продовжив знижуватися, і 7 січня Росія повністю перекрила вентиль. Без газу залишилися Болгарія, Греція, Хорватія, Угорщина, Австрія, Румунія, Словаччина та Польща. До переговорів підключилася Єврокомісія. Тиждень пройшов в атмосфері невизначеності, протистояння і взаємних обвинувачень.
14 січня в Москві відбулася конференція з врегулювання газової кризи. Згідно з протоколом допиту колишнього Президента України Віктора Ющенка, о першій годині ночі президент зателефонував Тимошенко і порадив відмовитися від участі в ній. Однак 17 січня літак тодішнього прем'єр-міністра таки приземлився в російській столиці.
З протоколу зустрічі віч-на-віч Юлії Тимошенко та Олега Дубини. "Я вважаю, що газова система була на грані фолу, передаварійна ситуація. Вперше в історії України газ йшов із заходу на схід, чого в жодному газотранспортному проекті для України не було", - сказав Дубина.
Путін та Тимошенко спілкувалися без свідків до глибокої ночі. Пізно вночі обидва політики вийшли до журналістів. "Переговори були нелегкими, але ми домовилися", - втомлено сказала Юлія Тимошенко.
Як пізніше зізнався на допиті тодішній посол України в Москві Костянтин Грищенко - саме Тимошенко, незважаючи виснажливі переговори, переконала Путіна з'явитися перед телевізійними камерами. Зі свідчень Грищенка: "Близько двох годин ночі 18 січня Тимошенко буквально змусила Путіна зробити спільний підхід до преси... Аргументом Тимошенко була необхідність привези до Києва новину, що "Москва та Київ досягли компромісу".
Про що конкретно домовилися в Кремлі, крім пуску газу до України та Європу, - тоді ще не знали. У той же час в офісі "Газпрому" тривали інші переговори, між "Газпромом" та "Нафтогазом України".
За словами директора департаменту "Нафтогазу" з питань транзиту і поставок газу Антоніни Марченко: "Перед початком переговорів російська сторона надала формулу, за якою буде визначатися ціна газу, де базова ціна була встановлена в розмірі 450 доларів. Це був просто шок для мене особисто і членів делегації. Ми розраховували, що базова ціна становитиме... максимум 250 доларів".
За словами представників "Газпрому", 450 доларів за 1 тис. куб. м - середньозважена вартість російського газу на європейських ринках. При цьому росіяни попередили, що розмір базової ціни не обговорюється, і він узгоджений на рівні прем'єр-міністрів".
20 січня 2009 року "Газпром" відновив постачання газу до України. Лише згодом стало відомо, які саме угоди підписали вночі Путін та Тимошенко.
З протоколу допиту тодішнього Президента України Віктора Ющенка: "30 грудня 2008 року Дубина О.В. доповів мені про те, що "Газпром" може прийняти умови щодо ціни на природний газ в розмірі 230-235 доларів за тисячу кубометрів".
Але далі сталося щось незрозуміле. За словами Олега Дубини, президент заборонив підписувати контракт на таких умовах. Вже наступного дня Росія змінила думку й підвищила ціну в 1,5 рази.
"31 грудня 2008 року, наскільки мені відомо, в результаті телефонних розмов між Президентами України та Росії, а також між прем'єрами, була оприлюднена остаточна ціна на газ в 320 доларів США за тисячу кубометрів. Тут вже я вважав, що така ціна занадто велика, зібрав делегацію і ми поїхали додому без підписання контракту", - йдеться в протоколі допиту Дубини.
22 січня 2009 року з порушеннями всіх законів України і без будь-якого узгодження з Кабінетом Міністрів України Юлія Тимошенко підписала цю "газову угоду".
11 жовтня 2011 року Печерський районний суд м. Києва визнав колишнього прем'єра винною в перевищенні службових повноважень при підписанні газових контрактів з Росією в 2009 році та задовольнив вимоги прокурорів повністю. Тимошенко отримала 7 років позбавлення волі.
30 квітня 2013 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні щодо арешту Тимошенко зазначив, що її заарештували за політичними мотивами, були порушення в зв'язку з її арештом. Однак Тимошенко змогла вийти на свободу лише 22 лютого 2014 року, після падіння режиму Януковича.
А 14 квітня 2014 року Верховний Суд України в ході спільного засідання всіх палат рішенням 42 з 48 суддів закрив "газову" справу Юлії Тимошенко. Верховний Суд встановив, що Тимошенко як прем'єр-міністр діяла законно і не скоювала жодного злочину під час укладення НАК "Нафтогаз України" та РАО "Газпром" газових контрактів. В її діях не було перевищення службових повноважень, а отже, "газову" справу закрито. 24 червня 2014 року було оприлюднено повний текст цього рішення, суд прийшов до висновку про відсутність у даній кримінальній справі злочину.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.