Проведення масових акцій в Україні не врегульовано на законодавчому рівні і не існує критеріїв визначення, які збори можна вважати "масовими", а проведення концертів, вистовок і ярмарків не може бути заборонено в умовах діючого в 10 областях України воєнного стану.
Про це в коментарі Українським Новинам заявив керуючий партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Михайло Ільяшев.
"Проведення мирних зборів та інших масових акцій в Україні досі не врегульовано окремим законом, про що в численних рішеннях зазначає Європейський суд з прав людини. У зв'язку з цим, не існує критеріїв визначення, яке збори слід вважати масовим, а яке немає" , - зазначив юрист.
За його словами, на сьогоднішній день найбільш повні визначення масових акцій дані в Статуті патрульно-постової служби міліції України (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року № 404).
Згідно з цим документом, всі збори громадян в залежності від поставленої перед ними мети і методів їх проведення можуть бути розділені на кілька категорій - збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації.
Конституційний Суд України у своїй практиці посилається на Керівні принципи свободи мирних зібрань (2-е видання), схвалені Венеціанською комісією на 83-му пленарному засіданні 4 червня 2010 року, згідно з якими збори - це свідоме і тимчасова присутність в громадському місці групи осіб з метою вираження певних спільних поглядів.
Для визнання певного заходу зборами, відзначає Ільяшев, необхідна наявність як мінімум двох фізичних осіб.
"Головною метою мирних зібрань є вираз поглядів або їх формування. Таким чином, збори в певному місці людей, які не мають наміру досягти такої мети (збори без мети), не може вважатися зборами, які перебувають під захистом ст. 39 Конституції України. Наприклад, концерт , оскільки його відвідування приватними особами здійснюється з єдиною метою - послухати виконання пісень артистом. у той разі, збори не мають головної ознаки мирного зібрання - спільна участь приватних осіб у формуванні або висловлюванні взгля дов. Масові заходи та масові зібрання супроводжуються досягненням різних цілей. У масових заходів в більшості випадків основна мета - комерційна (виставки, ярмарки, концерти і т. д.), їх організація врегульована нормами загального законодавства. Відповідно, вони не можуть в автоматичному режимі підпадати під захист ст. 39 Конституції України ", - вважає Ільяшев.
Як повідомляли Українськи Новини, 28 листопада, Порошенко підписав закон про введення воєнного стану, також в цей день закон вступив в силу.
Він передбачає введення воєнного стану виключно в областях, розміщених уздовж російського кордону, придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів, де може бути завдано серйозного удару: у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській і внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.
26 листопада Верховна Рада призначила чергові вибори Президента на 31 березня 2019 року.
У той же час за законодавством вибори заборонено проводити в умовах воєнного стану.
Також Рада затвердила указ Порошенко про введення воєнного стану на 30 діб з 9:00 28 листопада.
Наказ Порошенко Проект про введення воєнного стану передбачає можливість обмеження права на вибори, а також ще цілої низки конституційних прав громадян.
При цьому Порошенко обіцяє, що обмеження прав громадян в умовах воєнного стану буде застосовано виключно в разі наземної військової агресії Росії.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.