Задоволення арбітражного позову структур Ігоря Коломойського щодо арешту акцій і заборону на відчуження активів трьох російських банків в Україні несе величезні ризики для українських компаній і банків з державною часткою, оскільки це може створити умови для аналогічних дій з боку іноземних кредиторів. Про це пише "112.ua" за матеріалами "Юридичної практики".
Юристи прийшли до висновку, що зарубіжні кредитори, посилаючись на українську практику в арбітражному процесі, зможуть заарештовувати і блокувати активи українських компаній і банків з державною часткою, в тому числі в закордонних юрисдикціях.
Про це експерти повідомили у ході V Міжнародних арбітражних читань пам'яті академіка В. Р. Побірченка на тему "Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень: 60-річна історія успіху", в яких взяли участь голова та судді Верховного Суду, арбітри Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, представники юридичних компаній та вчені.
"Рішення Апеляційного суду міста Києва і потенційне звернення стягнення на акції й активи українських банків створює, в першу чергу, ризики для держави Україна у зв'язку з можливими інвестиційними позовами з боку відповідних банків на підставі того ж Договору між Кабінетом міністрів України та Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року", – наводяться в статті аргументи юристів про наслідки арешту акцій і активів російських банків в Україні за позовом структур Ігоря Коломойського.
У разі створення прецеденту стягнення майна та акцій компаній, пов'язаних через частку володіння корпоративними правами з державних структур Російської Федерації, "одночасно виникнуть ризики для компаній і банків, що знаходяться, в тому числі опосередковано, в повній або частковій державній власності України, якщо кредитори України зроблять спроби звернути стягнення на активи таких українських компаній і банків, у тому числі в закордонних юрисдикціях".
При цьому в судових процесах проти України буде використовуватися аналогічна логіка і аргументи, підкреслюється в матеріалі.
Учасники обговорення звернули увагу на сумнівність рішення Апеляційного суду р. Києва який задовольнив клопотання позивача про накладення арешту на акції та про заборону відчуження активів Промінвестбанку, Ощадбанку і ВТБ Банку і заборонивши цим банкам здійснювати операції зі своїм майном до виконання арбітражного рішення.
Апеляційний суд Києва вжив заходів забезпечення позову проти акціонерів українських банків і самих українських банків, які фактично не є і в принципі не можуть бути ні сторонами арбітражної угоди, ні учасниками інвестиційного спору. Також суд проігнорував принцип відсутності відповідальності юридичних осіб за зобов'язаннями своїх прямих, а тим більше, опосередкованих акціонерів/учасників. У той же час, ні Апеляційний суд Києва, ні позивач не вивчили наявність на території України майна Росії, на який можна було б накласти арешт в рамках позову структур Ігоря Коломойського.
В якості прикладу були розглянуті випадки, коли українські суди відмовлялися розглядати арбітражні позови українських компаній до інших держав, оскільки ці держави не давали згоди на розгляд справи в Україні. Таким чином український суд заарештував активи російських банків, проігнорував міжнародний принцип судового імунітету.
Як зазначають фахівці з міжнародного арбітражу, сумнівне з юридичної точки зору рішення українського суду на користь комерційних структур Ігоря Коломойського може спровокувати зустрічні позови до держави Україна. Такі дії можуть бути зроблені в рамках чинного між Україною і РФ Договору про заохочення і взаємний захист інвестицій, оскільки держава Україна не забезпечила захист інвестицій.
Таким чином, неправомірно намагаючись захистити інтереси приватних компаній Ігоря Коломойського, українські суди створюють ризики виникнення претензій до держави Україна з наступним ймовірним блокуванням активів державних компаній і держбанків.
Апеляційний суд Києва 5 вересня арештував акції Промінвестбанку, Ощадбанку і ВТБ Банку на виконання рішення Арбітражного суду Гааги від 2 травня про стягнення з Росії компенсацію за відібрану в Криму нерухомість за позовом ряду компаній, пов'язаних з колишнім співвласником Приватбанку Ігорем Коломойським ("ПриватОфис", "Еверест Істейт", "Аеробуд" та ін). Крім арешту акцій банків з російським державним капіталом, суд заборонив банкам проводити ліквідацію або реорганізацію юридичної особи, а також проводити будь-які дії, спрямовані на продаж належного їм майна.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.