Впродовж трьох перших сторіч християни не святкували окремо Христове Різдво. В той час було свято Богоявлення, яке поєднувало в собі і свято Христового Різдва, і Хрещення Ісуса в річці Йордані.
Грецьке слово "Епіфанія", яке означає "З’явлення" чи "Богоявлення", в перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, а і появу його на землі, тобто його народження.
Також в деяких церквах зі святом Богоявлення пов’язували не лише народження Христа і його хрещення, але і поклін трьох мудреців, перше чудо Ісуса Христа - перетворення води на вино та ін. Святкування великої кількості подій з життя Ісуса Христа разом зі святом Богоявлення сприяло виділенню Різдва в окремо свято.
Свято Христового Різдва виділили від Богоявлення спочатку в римській Церкві, яка за папи Юлія I почала святкувати Різдво Христове 25 грудня. Поступово і інші християнські Церкви почали святкувати Різдво Ісуса Христа окремо від Богоявлення.
Коли 25 грудня стало святом Христового Різдва, тоді його й почали вважати днем самого народження. До цього часу стосовно дати народження Ісуса було багато думок і суперечок, адже в Євангеліє ця дата не згадувалася.
Який же тоді був мотив римської Церкви святкувати Різдво Христове 25 грудня, якщо дата народження Ісуса не відома?
В Римі з 17 по 23 грудня відбувалися язичницькі торжества в честь бога Сатурна, які називалися Сатурналії. Відразу після них 25 грудня були великі радісні торжества в честь "непереможного сонця". Свято бога-сонця святкували 25 грудня тому, що в цей час наступає зимове сонцестояння, і цей день вважався народженням сонця і його перемогою над темрявою.
Християнський Рим для боротьби з язичництвом вирішив на місце бога-сонця поставити свого християнського сонце-богочоловіка і його народження. В ранніх різдвяних проповідях Святі Отці навіть називали Ісуса Христа "Сонцем Правди" чи "Сонцем Справедливості".
Багато обрядів та традицій Сатурналій перейшли в християнське Різдво. Наприклад, традиція дарувати подарунки.
Під час сонцестояння римляни також прикрашали свої домівки листям вічнозеленого лавру. Спочатку християнська Церква забороняла дотримання цього звичаю, як язичницької домішки, але звичай був занадто глибоко вкорінений, і заборона не діяла тривалий час – на Різдво почали прикрашати вічнозелене дерево – ялинку.
Як повідомляли Українські Новини, 7 січня православні християни відзначають Різдво.
Похолодання прийде в Україну на другий день Різдва.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.