Президент України Петро Порошенко затвердив доктрину інформбезпеці країни. Цей документ розробляв новопризначений заступник Мининформполитики Дмитро Золотухін разом з комітетом Ради по свободі слова. Однак цей документ викликав побоювання у людей - так як доктрину можна використовувати для заборони ЗМІ за критику чинної влади і введення "цензури" для журналістів. Про те, як вплине закон на ЗМІ України, розповідають "Вести".
У документі визначається, що інформаційне поле буде головною ареною протистояння України і РФ. Він покликаний формувати "систему захисту в умовах вільного розвитку інформації". Боротися з "інформаційною экспансиєю" планують, виявляючи і блокуючи в українському сегменті інтернету всіх, хто загрожує життю, здоров'ю людей, пропагує війну, закликає змінювати державний устрій насильницьким шляхом (де-факто кличе на Майдан), пропагує комуністичний чи націонал-соціалістичний режим. Але куди більше побоювань викликав такий пасаж: "посилити можливості сектору безпеки і оборони з протидії загостренню суспільно-політичної ситуації".
По суті, в "загостренні" можна викрити будь-яку публікацію в газеті або на сайті з критикою дій уряду та НБУ макропоказників економіки або Ради.
"Давши зброю в руки злочинця і порядного громадянина, отримаємо різні наслідки. А при нинішньому рівні легітимності влади і переслідування медіа, спроби звузити цивільні права, влада цілком може використовувати доктрину проти свободи слова, порушивши права громадян. Такий документ був би доречний в 2014 році, а через 3 роки з початку конфлікту напрошується думка про боротьбу з умовним "шатуном", внутрішніми ворогами влади", — вважає політолог Руслан Бортник.
Є і норми, чиє прочитання викликає подвійні почуття. Наприклад, прописана "підтримка розвитку механізмів саморегуляції ЗМІ на принципах соціальної відповідальності" — мабуть, мова про самоцензуру журналістів, що означає усунення критичної функції ЗМІ, а це найкращий подарунок для будь-якої влади, вважає медиаюрист Тетяна Левчук).
"Також викликає питання теза про інформаційну експансію країни-агресора та "контрольованих нею структур", — додає Левчук. Крім того, цікава також теза про стратегічне наративи — по суті, мова може йти про так звані темники, коли влада спускають журналістам "потрібні" посили, які обов'язкові до відпрацювання.
Драконівські заходи
Акценти доктрини член комітету Ради зі свободи слова Вікторія Сюмар розставила так: інформзахист від пропаганди, розвиток свого (україномовного) інформпростору, створення власного культурного продукту (наприклад, необхідність знімати кіно про опір українського народу російській агресії).
Головний автор, заступник міністра Дмитро Золотухін, вчора на дзвінки не відповідав, але на недавньому круглому столі він висловився про закриття ЗМІ в такому ключі: "коли я починаю говорити (західним колегам. — Авт.) про те, що велика частина загроз надходить зараз з мас-медіа — зі сторінок сайтів, газет, з боку журналістів, — мені крутять пальцем біля скроні. Кажуть: "Так ти вважаєш, що вільну пресу можна залучити до захисту нацбезпеки? Це ж порушення демократичних норм!" Тим не менш, судячи з усього, у владі саме так і вважають: у всьому винні ЗМІ.
"На розробку законів витратять більше року"
Втім, експерти вважають, що владі не вдасться так швидко взяти і змусити всі ЗМІ замовкнути, але прибрати особливо неугодні зможуть. За словами Бортніка на розробку законів або постанов Кабміну з детально прописаними процедурами закриття газет та/або сайтів піде не менше року.
"Буде велика дискусія. І потрібні величезні інвестиції, адже Україна не здатна буде повторити "Велику китайську стіну" (китайський Firewall, обмежує інтернет-сайти всередині країни) — це коштує десятки мільярдів доларів. А ось закрити незручну дискусію в ЗМІ вони зможуть — кликнуть ресурс "п'ятою колоною Москви" і відключать з Мережі. З пресою, звичайно, так не вийде", — переконаний Бортник.
Медиаюрист Клім Братковський також вважає, що доктрина інформбезпеці поки працювати не буде.
"Це рамкова концепція: в ній прописана необхідність прийняття додаткових законів з механізмами оцінки та процедурою закриття. Максимум, на що в підсумку піде влада — це рекомендації для державних ЗМІ та інформагентств. І — точково — прорідять ЗМІ".
У медіасередовищі, до речі, документ вже викликав несхвальну реакцію
"8 серпня 1914-го після вступу Британії у війну (Першу світову. — Авт.) прийнятий жорсткий Акт про захист королівства. Підданим заборонено купувати біноклі, розводити багаття. Але в 1919-му укладено мир, разом з ним повернулися відібрані радості. А в України чітких рамок немає і не буде... Конфлікт може тривати десятиліттями, і все це час прихильники закручування гайок зможуть посилатися на війну, лобіюючи нові заборони", — написав блогер Михайло Дубинянський.
Як повідомляли Українські Новини, 13 лютого Порошенко доручив Кабміну розробити законопроект, яким буде передбачена можливість блокування сайтів за рішенням суду.
Міністр інформаційної політики Стець заробив в грудні 16 тис. гривень.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.