Новини 2019-04-15T09:24:35+03:00
Українські Новини
Мовний закон набув чинності

Мовний закон набув чинності

Влада добилася розширення прав російської мови.
Влада добилася розширення прав російської мови.

Тепер російська мова отримала більше прав.

 Закон про засади державної мовної політики, який фактично прирівнює російську мову в правах до державної, набув чинності.

Текст закону опубліковано в офіційній парламентській газеті "Голос України".

Закон передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.

Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російської, білоруської, болгарської, вірменської, гагаузької, ідиш, кримськотатарської, молдавської, німецької, новогрецької, польської, ромської (циганської), румунської, словацької, угорської, русинської, караїмської та кримчацької.

Відповідно до закону, в окремих випадках за рішенням місцевої ради такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менш ніж 10% населення відповідної території.

Передбачається, що регіональна мова або мова меншини використовується на відповідній території в роботі місцевих органів держвлади, місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, визначених законом.

Документ передбачає, що акти вищих органів держвлади приймаються українською і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин.

Відомості про власника паспорта або документа, який його замінює, вносяться українською мовою і однією з регіональних мов або мов меншин.

Відповідно до закону, потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами учнів або їхніх батьків при вступі до державних і комунальних навчальних закладів.

При цьому передбачається, що навчальні заклади створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання.

Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти складаються українською, але за бажанням абітурієнта можуть видаватися і в перекладі на регіональну мову або мову меншини (крім української мови і літератури).

Як повідомляли Ukranews, закон був прийнятий Радою 3 липня. Це викликало резонанс у суспільстві та масові протести опозиції.

Нас тупного дня представники опозиції подали до парламенту відразу чотири проекти постанов про скасування цього закону, всі вони були відхилені 30 липня. Рада відмовилася також прийняти уточнити закон, у президії сталася невелика бійка.

4 липня спікер парламенту Володимир Литвин подав у відставку у зв'язку з прийняттям парламентом в його відсутність закону про мовну політику, 6 липня парламент відмовився включити до порядку денного питання його звільнення.

Пізніше в ЗМІ з'явилася інформація, що Литвин збереже пост спікера, оскільки домовився з владою про те, що підтримає скандальний мовний закон, що фактично прирівнює російську мову до державної. Пізніше у Партії регіонів підтвердили цю інформацію.

30 липня депутати відмовилися прийняти відставку спікера. А 31 липня Литвин заявив, що у нього не залишилося юридичних підстав не підписувати закон. У результаті спікер все ж поставив розчерк під документом і передав його на підпис Президенту.

Віктор Янукович підписав закон, а також доручив Кабміну створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Більше новин про: Язык
Архів
Новини

ok