• Новини
  • Економіка
  • Енергоринок під тиском війни: що стримує інвестиції в українську електроенергетику
36565

Енергоринок під тиском війни: що стримує інвестиції в українську електроенергетику

Під час повномасштабної війни український ринок електроенергії працює в умовах постійних потрясінь і глобальних викликів. Як зазначає видання Oboz.ua, енергетичний сектор, як і інші галузі економіки, змушений адаптуватися до складного середовища, де ключову роль відіграють інституційні фактори.

Економісти Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон свого часу описали два типи інститутів, що впливають на розвиток ринку - інклюзивні та екстрактивні. Перші створюють сприятливі умови для бізнесу й учасників ринку, тоді як другі можуть формувати токсичне середовище через надмірний адміністративний або судовий тиск. За оцінками, наведеними Oboz.ua, українська економіка досі має дефіцит інклюзивних механізмів і водночас стикається з надлишком регуляторних обмежень.

В умовах регулярних російських атак по енергетичній інфраструктурі на ринку виникають дефіцити генеруючих потужностей або проблеми з передачею електроенергії. Це спричиняє різку мінливість цін - так звану волатильність. У разі пошкодження генерації ціна може зростати через дефіцит, а при ураженні мереж - навпаки знижуватися через неможливість доставити електроенергію споживачам.

На цьому тлі особливо важливими стають стабільні та прозорі правила гри. Інвестори, як підкреслює Oboz.ua, готові вкладати кошти лише тоді, коли регуляторне середовище є передбачуваним і не змінюється заднім числом. Проте окремі судові рішення, зокрема у справі №920/19/24, встановили обмеження на зміну ціни в межах 10% і поширили їх навіть на контракти попередніх років, що, на думку експертів, підвищує регуляторні ризики.

Ретроспективні рішення та непередбачуване регулювання знижують довіру до держави, блокують модернізацію інфраструктури й відлякують інвесторів. Водночас відновлення енергосистеми потребує значних ресурсів, які неможливо забезпечити лише за рахунок бюджету. Тому критично важливим стає державно-приватне партнерство та залучення міжнародного капіталу.

РЕКЛАМА

Окремим стратегічним напрямом називають децентралізацію генерації. Така модель дозволяє зменшити залежність від великих об'єктів і підвищити стійкість системи до атак. Втім, відсутність системного розвитку розподіленої генерації може вже найближчими опалювальними сезонами створити ризики дефіциту електроенергії та тепла.

Попри публічні заяви влади про необхідність децентралізації, деякі рішення судів із ретроспективним ефектом фактично суперечать цим стратегічним цілям. Така неузгодженість між гілками влади формує додаткову невизначеність для бізнесу та учасників ринку.

Експерти наголошують: навіть у кризових умовах правила повинні залишатися зрозумілими й однаковими для всіх. Чим складніший період, тим простішим і прозорішим має бути регулювання. Інакше існує ризик виходу з ринку значної частини трейдерів, скорочення конкуренції та поступової монополізації сектору.

Саме тому, на думку аналітиків, необхідний системний діалог держави з учасниками енергоринку - трейдерами, генерацією та операторами систем розподілу. Йдеться про розвиток децентралізованої генерації, відмову від ретроспективних норм і формування стабільних довгострокових правил. Без цього відновлення енергетики та зміцнення енергетичної безпеки України залишатимуться під питанням.

РЕКЛАМА

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.