23 січня 1929 року у селі Благодатне на Донеччині (нині тимчасово окупована територія) народився Михайло Антонович Денисенко, якому судилося стати однією з найвпливовіших і суперечливих фігур української церкви ХХ-ХХІ століть. Саме в цей день він відзначає свій 96-й день народження.
Що відомо про юність та дитинство патріарха Філарета:
Філарет здобув духовну освіту в Одеській духовній семінарії, а потім — у Московській духовній академії, де отримав ступінь кандидата богослов'я. У 1950 році Михайло прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарет.
Протягом радянського періоду він просувався церковними щаблями, був єпископом, а згодом — митрополитом Київським і Галильським. У 1991-му, після здобуття незалежності України, саме він ініціював створення Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) — незалежної від Москви структури, яка відіграла ключову роль у церковному житті держави.
Заснування УПЦ Київського патріархату
У 1995 році Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України — найвищим титулом у цій церкві, і протягом десятиліть став символом українського церковного самостійництва.
Під час інтронізації патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Київ, 22 жовтня 1995 року
Створення Української православної церкви Київського патріархату у 1992 році стало не просто церковною подією — це був політичний, духовний і цивілізаційний вибух, який розколов православний світ в Україні та за її межами.
Після проголошення незалежності України у 1991 році митрополит Київський Філарет (Денисенко) відкрито виступив за повну автокефалію Української церкви, вважаючи, що держава, яка вийшла з СРСР, не може залишатися духовно підпорядкованою Москві. Ця позиція одразу викликала жорсткий спротив Російської православної церкви (РПЦ).
У 1992 році Московський патріархат організував Харківський собор, на якому, за твердженням прихильників Філарета, з грубими порушеннями канонів його усунули з посади митрополита Київського. Сам Філарет визнав цей собор нелегітимним і таким, що був проведений під прямим політичним та спецслужбовим тиском з боку Москви.
У відповідь Філарет разом із частиною єпископів, духовенства та за активної підтримки тодішньої української влади ініціював об'єднавчий собор, на якому було проголошено створення УПЦ Київського патріархату. Реакція була миттєвою й максимально жорсткою. У 1990-х роках країну накрила хвиля церковних конфліктів, які часто переходили в реальні сутички: парафії масово переходили від Московського патріархату до Київського, відбувалися бійки за храми, лунали взаємні звинувачення у "розколі", "зраді", "безблагодатності", Московський патріархат називав УПЦ КП "політичним проєктом", а Філарет відкрито заявляв, що РПЦ є інструментом імперської політики Росії.
Зняття анафеми і історичний реванш
У 2018 році, напередодні створення Православної церкви України, Вселенський патріархат у Константинополі визнав анафему РПЦ неканонічною і зняв усі заборони з Філарета та інших ієрархів.
Незгода з автокефалією ПЦУ
Після створення Православної Церкви України (ПЦУ) у 2018 році та надання їй Томосу про автокефалію, Філарет спочатку підтримав процес об'єднання православних в Україні. Але згодом різко змінив позицію, заявивши, що не погоджується із змістом Томосу і відкидає деякі його положення.
Це призвело до довгого й публічного конфлікту з предстоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм. У свою чергу, ПЦУ наголошувала, що УПЦ КП вже не існує як окрема юридична структура після Об'єднавчого собору, і що будь-які дії під її егідою є незаконними.
В жовтні 2025 року Філарет навіть оприлюднив так званий "Духовний заповіт", в якому закликав до створення єдиної незалежної української православної церкви без впливу Москви та Константинополя, а також заборонив ПЦУ проводити його похорон.
У 2025 році низка публікацій викликали значний суспільний резонанс через стан здоров'я Патріарха. Представники ПЦУ повідомили про "очевидне погіршення здоров'я" і закликали парафіян молитися за нього, тоді як офіційні представники УПЦ КП стверджували, що він проходить рутинні обстеження та лікування.
У листопаді 2025 року кілька "єрархів" УПЦ КП оприлюднили звернення до влади, стверджуючи, що Філарет перебуває в ізоляції, не має доступу до священнослужителів і що підписані ним документи можуть бути недійсними, якщо були зроблені без присутності духовенства. Вони просили розслідувати його стан і повернути церкві майно, передане раніше.
Станом на кінець 2025 року Філарет продовжує називати себе вічно обраним Патріархом УПЦ КП та стверджує, що він не є "почесним патріархом ПЦУ". Він наполягає на відновленні статусу УПЦ КП та навіть подав відповідний судовий позов.
Останніми роками він брав участь у деяких богослужіннях і церковних зустрічах, але загалом дедалі більше часу приділяє молитві та пастирській підтримці вірян, враховуючи свій поважний вік та стан здоров'я.
Нагадаємо, Українські Новини поговорили з патріархом Філаретом про чому православні церкви ніколи не визнають ПЦУ, як він оцінює рішення про таке визнання грецьких церков і чим таке визнання може обернутися для Православ'я в цілому.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.