На міжнародній конференції "Переосмислення Оттавської конвенції 2025", що відбулася у Загребі (Хорватія), учасники з понад десяти країн обговорили неспроможність чинних міжнародних договорів захищати держави-жертви від мінного терору. Центральним питанням стала відсутність реальних механізмів відповідальності для держав-агресорів.
Оттавська конвенція колись вважалася гуманітарним проривом. Проте, як зазначили численні доповідачі в Загребі, її принципи більше не відповідають реаліям сучасної війни. У 2025 році шість країн — Польща, Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія та Україна — оголосили або завершили вихід із договору, стверджуючи, що документ, створений у оптимістичні 1990-ті, тепер стримує тих, хто обороняється, і не робить нічого, щоб зупинити агресорів.
Скороход: "Конвенція не розрізняє агресора й жертву"
Українська народна депутатка Анна Скороход підкреслила, що саме ця несправедливість стала ключовою причиною рішення України залишити Оттавську конвенцію.
"Росія, яка ніколи не підписувала Конвенцію, замінувала понад 20% території України, тоді як Україна повинна дотримуватися обмежень, що послаблюють нашу оборону, і ще й оплачувати розмінування. Це моральний абсурд", — заявила Скороход.
Вона наголосила, що міжнародні договори не можуть існувати у вакуумі, коли одні держави виконують правила, а інші безкарно використовують мінну зброю проти цивільного населення.
Представники України для прикладу повідомили, що майже 40% Харківської області потенційно заміновано. Загалом у регіоні від мін постраждали уже 426 людей, 99 — загинули.
Фахівці наголошують: Росія системно застосовує мінні боєприпаси у цивільних районах, залишаючи після себе території, що залишатимуться небезпечними десятиліттями.
Країни Європи й Африки говорять про кричущу прогалину в договорі
Учасники конференції з Хорватії, Молдови, Азербайджану, Нігерії та Мавританії наголосили на тому, що:
- сучасні міни значно складніші, ніж у 1990-х
- Конвенція не містить механізмів покарання для країн, що не є її учасниками
- агресори та недержавні угруповання використовують міни без будь-якої відповідальності
- держави-жертви несуть усі витрати з розмінування
Хорватія, яка завершить розмінування у 2026 році після трьох десятиліть робіт, заявила про готовність ділитися досвідом із Україною.
Заклик до міжнародних реформ
Представники Німеччини та інших країн ЄС зазначили, що час повністю оновити критерії Конвенції, зокрема:
- змінити юридичне визначення протипіхотних мін
- створити механізм фінансової відповідальності агресорів
- адаптувати договір до епохи дронів, дистанційних підривників і новітніх типів мін
Учасники конференції зійшлися на думці, що Оттавська конвенція залишається важливим гуманітарним документом, однак її норми більше не відповідають реаліям сучасних війн.
Завдяки виступу Анни Скороход українська позиція прозвучала особливо чітко:
міжнародні норми мають захищати жертв війни, а не давати агресорам інструменти для безкарності.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.