Боротьба з лудоманією є важливим завданням для багатьох європейських країн, адже соціальні наслідки азартних ігор можуть бути досить серйозні для суспільства, якщо вчасно не звернути увагу та ті проблеми, які виникають. Відповідно, захист вразливих груп населення від залежності, викликаної азартними іграми, має високий пріоритет.
Проте надмірно жорсткі регуляторні заходи, спрямовані на обмеження у сфері гемблінгу, можуть мати негативні економічні наслідки, зокрема – втрати доходів для легальних організаторів та державних бюджетів, а також зростання нелегального ринку. Досвід Нідерландів, Литви, Франції, Італії та Іспанії показує, як такі заходи впливають на ринок азартних ігор, зменшуючи доходи легальної індустрії та сприяючи розвитку "чорного" і "сірого" ринків.
У Нідерландах у 2024 році було запроваджено нові регуляторні заходи, спрямовані на захист гравців, зокрема ліміти на депозити (€300 для гравців віком 18-24 роки та €700 для гравців старшого віку) та обов'язкові фінансові перевірки. За даними Kansspelautoriteit (KSA), ці заходи призвели до зменшення середніх витрат коштів на гру з €116 до €80 (-31%) на місяць на одного гравця. Водночас валовий ігровий дохід (GGR) легальних організаторів знизився на 8% за восьмимісячний період.
Однак ці заходи мали й негативні наслідки. Зросла кількість пошукових запитів щодо нелегальних гральних сайтів, що свідчить про відтік гравців до нелегального сектору. Рівень каналізації, тобто частка витрат на легальних платформах, становить лише 50%, що вказує на значну активність нелегального ринку. Крім того, підвищення податку на азартні ігри з 30,5% до 34,2% у 2025 році та запланований ріст до 37,8% у 2026 році може ще більше ускладнити ситуацію, потенційно виштовхуючи легальних організаторів з ринку. Це створює ризики як для гравців, які втрачають захист легального ринку, так і для держави, яка недоотримує податки.
Франція є прикладом того, як надмірно суворі методи контролю можуть призвести до домінування нелегального ринку. З 2010 року частка "чорного" та "сірого" ринків азартних ігор у країні сягає приблизно 60% від загального обсягу гемблінгової сфери. Жорсткі обмеження на діяльність легальних організаторів, введені з метою захисту населення, спричинили відтік гравців до нелегальних платформ, які не підлягають державному регулюванню.
В Італії фактично повна заборона реклами азартних ігор призвела до того, що нелегальні організатори контролюють близько 23% ринку гемблінгу. Гравці часто не можуть відрізнити легальні сайти від "сірих", що створює сприятливі умови для нелегальних платформ.
Аналогічна ситуація спостерігається в Іспанії, де королівський указ 2020 року практично повністю заборонив рекламу легальних організаторів азартних ігор. В результаті, 20% ставок у країні проходять повз легальний сектор. Це не лише зменшує надходження до бюджету, але й ускладнює контроль за діяльністю грального бізнесу, що може посилювати проблему лудоманії замість її вирішення.
Литва планує незабаром запровадити обмеження на рекламу легальних гральних закладів, подібні до тих, що діють у Нідерландах. Експерти прогнозують, що наслідки будуть схожими: зростання нелегального ринку, зменшення доходів легальних організаторів і скорочення податкових надходжень до бюджету.
Європейський досвід показує, що надмірні обмеження в боротьбі з лудоманією можуть мати наслідки, протилежні тим, що планувалися до запровадження, та ще й викликати низку додаткових супутніх проблем. Жорсткі заборони, такі як ліміти на депозити чи повна заборона реклами, часто призводять до зростання нелегального ринку, зменшення доходів легальних організаторів і, відповідно, втрат для державного бюджету.
Щоб уникнути таких наслідків, регулювання має бути виваженим і враховувати особливості функціонування ринку азартних ігор та національного менталітету. Менш обтяжливий підхід щодо обмежень, який враховує вищезазначені моменти, сприятиме розвитку легального сектору та буде більш ефективним як для захисту гравців, так і для економічних інтересів держави.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.