Нова дорога у лісництві "Шипот" на Закарпатті не перетинає цінні ділянки пралісів, будівництво велось законно. Кандидат біологічних наук Петро Пліхтяк оприлюднив докази того, що у кварталах лісництва, де пройшла лісова дорога ще у 80-их роках минулого сторіччя, виконувались рубки та висаджувались нові лісові культури. Отже, ділянки не підпадають під визначення пралісів згідно затвердженої Кабміном Методики.
Пліхтяк стверджує, що цього року на Закарпатті у двох кварталах лісництва "Шипот" Ужгородського надлісництва провели рубку нової лісової дороги. На думку екологічних ГО, дорога зачепила територію, яка була ідентифікована як праліс (праліс — лісовий масив, який ніколи не зазнавав людського втручання, будь-які рубки в пралісах заборонені). За словами активістів, висновок про належність ділянки до пралісів у 2019 році погодив директор Перечинського лісгоспу, до якого відносилось лісництво "Шипот".
"Я багато з ким з колег спілкуюся, тому почав наводити довідки, а чи взагалі були у директора Перечинського лісгсопу підстави погоджувати висновок про належність лісових ділянок до пралісів. Виявилося, у кварталах лісництва "Шипот", нібито віднесених до пралісів, неодноразово офіційно виконувались рубки. Квартал 2. У 1986 році відбувалася рубка головного користування на площі 18,4 га. У 1987 році лісгосп висаджував культури на площі 13,4 га. У 1994 році виконувалася рубка освітлення на площі 16,2 га . Це записи у книзі відпуску лісу об’єднання "Закарпатліс" Перечинський лісгосп. У інших кварталах в 1981-1983 роках - очистка від захаращеності на площі 40,0 га, 14,0 га та 23,7 га. У кварталах 2 та 3 лісництва "Шипот", віднесеному до пралісу, проходить діючий туристичний маршрут! Наявні ґрунтові дороги шириною до 10 метрів! Скрізь сліди рубки, трухляві пні, молоде ялинове штучне насадження з домішками інших лісових порід", - повідомив Пліхтяк.
За словами науковця, у Карпатському регіоні майже третина старовікових лісів – тисячі га – втратили свою цінність через рубки. Значна частина ще за часів СРСР.
"Але, як кажуть, "маємо, що маємо". У "Шипоті" проводилися рубки та висаджувалися нові дерева. У директора Перечинського лісгоспу були всі підстави відмовити у погодженні висновку. Створення дорожньої інфраструктури на території лісництва не суперечить екологічному законодавству", - вважає Петро Пліхтяк.
Науковець зазначає, що у 2018-2019 роках схожі висновки на віднесення ділянок до пралісів надходили до багатьох господарств Карпатського регіону. Не виключення і Кутський лісгсоп, де на той час працював Петро Пліхтяк.
"Прийшов лист з Держлісагентства: призупинити роботи в таких-то кварталах, бо це... праліси. З’ясувалося, що ініціатором висновку є українське представництво Всесвітнього фонду дикої природи. Ми зв’язалися, поспілкувалися, дізналися, що інформацію у фонд передали представники Нацпарку. Методикою Кабміну по визначенню пралісів передбачається три етапи досліджень, які ніхто, як виявилося, не проводив. У Нацпарку просто взяли з таксаційних описів ділянки з насадженнями понад 100 років. А як лісогосподарчі роботи на ділянках проводилися, навіть не поцікавилися. Хоча в офіційній урядовій Методиці чітко вказується, що "у пралісах, квазіпралісах та природних лісах сліди промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів мають бути відсутні…". Ми підняли всю документацію по рубках, зміни в таксаційних описах. Надали Фонду інформацію. У Фонді були здивовані, чому дані про рубки взагалі не взяті до уваги. Після аналізу наших документів площі, віднесені до пралісів, були суттєво зменшені", - розповів Пліхтяк.
Але не всі директори лісгоспів, за словами науковця, проявили принциповість.
"Деякі вирішили, як кажуть, "бути хорошими для всіх" - навіщо сваритися з впливовими міжнародними організаціями, наражатися на публічну критику та хейт у ЗМІ. Висновок підмахнули, але жодних подальших дій для організації роботи, з урахуванням нового статусу ділянки, не здійснили. Навіть зміни у картографічні матеріали не внесли, що у подальшому після ліквідації лісгоспів створило плутанину. Не виключаю, що і в екологічних організаціях дехто надто поспішав відзвітувати за ґрантові кошти та продемонструвати «перевиконання плану» по пралісах", - резюмував науковець.
Нагадаємо, низка екологічних організацій заявила про те, що у лісництва "Шипот" на Закарпатті лісівники проклали дорогу через територію пралісу, що є порушенням закону та міжнародних зобов’язань, адже праліси Карпат є національною природною спадщиною України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.