Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) закликає Верховну Раду зберегти інструмент моніторингу способу життя. Про це йдеться в повідомленні НАЗК, передають Українські Новини.
НАЗК зазначає, що депутати внесли пропозиції змін до ст. 51-4 "Моніторинг способу життя суб’єктів декларування" Закону "Про запобігання корупції" (12374-д), які можуть знищити інструмент моніторингу способу життя (МСЖ), який здійснює Національне агентство.
"На найближчому пленарному засіданні народні депутати України розглянуть правки, що суттєво обмежать НАЗК у перевірці законності статків посадовців", - йдеться у повідомленні.
НАЗК звернулось до Ради з проханням відстояти збереження інструменту, що довів свою ефективність у подоланні корупції.
Нацагентство наголошує, що пропоновані зміни ускладнять перевірку сумнівних активів, зокрема зроблять неможливим аналіз активів, отриманих до публічної служби, і створять корупційні ризики, дозволяючи декларантам вказувати відсутні активи для їх подальшої легалізації.
НАЗК зокрема зазначає, що серед запропонованих змін, які будуть розглядати народні депутати:
обмеження МСЖ лише періодом перебування у статусі декларанта, що унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби, це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після звільнення;
здійснення МСЖ лише декларанта та членів його сім’ї, що дозволить недоброчесним посадовцям оформлювати активи на третіх осіб без можливості їхнього виявлення, натомість чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки;
обмеження терміну здійснення МСЖ трьома місяцями, в той час як моніторинг потребує більшого часу для аналізу великого обсягу даних, здійснення міжнародних запитів і детального аналізу фінансових документів; навіть простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, у складних випадках — понад рік, таким чином запропоновані строки зроблять ефективне виявлення корупції неможливим.
НАЗК звертає увагу, що ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб за дорученням декларанта або якщо посадовець може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Йдеться про інститут цивільної конфіскації, який довів свою ефективність.
"Запропоновані зміни спрямовані на обмеження виключно повноважень Національного агентства та нівелюють такий важливий інструмент фінансового контролю як МСЖ, що, безумовно, матиме негативний вплив на його ефективність. Водночас законодавство не обмежує повноваження інших правоохоронних органів у зборі доказів щодо необґрунтованості активів відповідно до ст. 290 ЦПК України. Більше того, такі зміни зумовлять відкат назад у питаннях контролю за статками публічних службовців через МСЖ, підвищення ефективності якого останнім часом було відзначене міжнародними інституціями та експертами", - йдеться у повідомленні.
Як повідомляли Українські Новини, державний бюджет на 2025 рік передбачає збільшення фінансування НАЗК на 200 млн гривень, на Національне агентство з питань запобігання корупції виділяється 1,483 млрд грн (проти 1,276 млрд грн в 2024 році), при цьому врахували пропозицію виділити додатково НАЗК 143,6 млн грн на збільшення посадових окладів.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.