Екс-головний юрист АРМА: у Вашингтоні прекрасно знають, хто і як займається напрямами АРМА

Традиційно результати роботи новопризначеного керівництва держорганів вперше оцінюють через 100 днів з моменту призначення. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) з моменту свого створення генерує стільки скандалів з корупційним забарвленням, що його нинішня очільниця Олена Дума з першого своєї публічної появи в якості учасниці конкурсного відбору привернула дуже багато уваги.

• • Посли G7 висловлювали застереження щодо процедури конкурсного відбору голови АРМА.

  • Transparency International Ukraine закликало не призначати Олену Думу через відсутність досвіду, політичні зв’язки, контакти з держзрадниками та підозрюваними у співпраці з росією.

  • Глава ЦПК Віталій Шабунін наголошував на незаконності призначення участі у ФСБшному ІПСО з дискредитації України та кандидата в президенти США Джо Байдена.

    РЕКЛАМА

  • Керівник StateWatch Гліб Канєвський говорив про політичну заангажованість нової очільниці АРМА, підігрування антиукраїнським силам, називав конкурсний відбір фарсом.

  • Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин назвав конкурсну комісію тотально залежною від ОПУ, а призначення бігом по колу і стрибком на граблі.

  • Голова ТСК Верховної Ради з економічної безпеки Ярослав Железняк припустив, що тепер США та ЄС забудуть про ідею реформування АРМА і прискорять його ліквідацію.

Зараз, коли 100 днів майже сплили, саме час оцінити, які прогнози справдилися – песимістичні чи нейтрально-оптимістичні. Тим більше, що Координаційна платформа донорів на чолі з США ставить чіткі вимоги до українського уряду:

За експертною думкою ми звернулися до екс-керівника юридичного управління АРМА, адвоката Андрія Потьомкіна.

Як Ви оцінюєте роботу АРМА за підсумками умовних 100 днів нового керівництва?

Переконаний, що тут важливіше почути не експертні оцінки, а оцінки сторін, які наповнюють порожній український бюджет і дають нам змогу боротися з агресором. З цієї точки зору дуже показовим є згадування АРМА у вимогах Білого Дому і інших донорів до напрямів і динаміки проведення реформ в Україні. В межах так званого “фінансового Рамштайну”, лист із переліком необхідних реформ, включає: (1) проведення нового конкурсу на посаду Голови АРМА і (2) підвищення ефективності та прозорості менеджменту активів в АРМА або будь-якій іншій державній установі, на яку покладено цю функцію.

Якщо читати експертно, з розумінням сказаного між рядків, то США вимагають звільнити Олену Думу та не проти ліквідації АРМА з передачею його функцій іншому органу влади, наприклад Фонду держмайна. І не тільки США, бо у роботі згаданої Координаційної платформи беруть участь високопосадовці з ЄС, країн G7, а також фінансових установ, таких як ЄІБ, ЄБРР, МВФ та Світовий банк, тому ситуація дуже серйозна.

А чи є якісь досягнення чи просто теми, що привернули увагу громадськості?

Медійно дуже гучно пролунала тема відкриття Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Про яке, однак, суспільству в цілому і навіть бізнес-спільноті не все достеменно відомо. Насправді, відкриття реєстру не було ініціативою АРМА. Народні депутати Анастасія Радіна і Ярослав Юрчишин зареєстрували законопроєкт, який зобовʼязує АРМА відкрити реєстр арештованих активів, а в разі невідкриття передбачає звільнення Думи. Знаєте, подіяло, АРМА відкрило реєстр, прикидаючись, що робить це добровільно.

Що ж стосується практичних кейсів, то тут похвалитися немає чим. У справу АЗС Glusco, які АРМА передало від держпідприємства до приватної компанії, довелося втручатися Кабміну, щоб вирішити питання відшкодування багатомільйонних витрат держпідприємства на ребрендінг, закупівлю палива, погашення боргів з заробітної плати тощо.

Так само і щодо програмних документів держави. Візьмемо розроблену Агентством Стратегію повернення активів на 2023-2025 роки. Це документ виглядає як пряме знущання, бо передбачає що АРМА можливо щось почне повертати державі з 2025 (!!!) року – після якихось чергових удосконалень законодавства, посилення інституційної спроможності, міжвідомчого та міжнародного співробітництва. При тому, що АРМА засновувалося у 2015 році з метою повернення з-за кордону активів, виведених туди колишніми високопосадовцями, які  втопили Євромайдан у крові та почали війну в Україні. І зараз, через за 10 років після Революції гідності, за шість років роботи Агентства, немає жодного прикладу такого повернення і, вочевидь, вже не буде! Антикорупційна програма на 2023–2025 роки – то взагалі суто сюрреалістичний твір. Документ написаний так, ніби все відбувається у світі веселкових єдинорогів, і ймовірність корупційних дій чиновників дуже низька. По суті, це яскравий приклад того, як АРМА зловживає тим, що під час війни НАЗК не перевіряє і не погоджує антикорупційні програми органів влади.

Мабуть, саме тому, що реальних результатів роботи немає,  прес-конференцію АРМА в Укрінформ, яку показово проігнорували всі, хто хоч якось дотичний до діяльності АРМА - журналісти, громадські діячі, міжнародні експерти, чиновники органів влади, слідчі, прокурори.

Під час співбесіди Олена Дума давала конкурсній комісії обіцянки стосовно реформування АРМА, які з них виконано?

Як я вже казав, обіцяне головою АРМА відкриття реєстру арештованих активів насправді стало актом капітуляції перед тиском громадськості і народних депутатів, а не добровільним і доброчесним виконанням обов’язків.

Тепер ми маємо відкриті реєстри. Але давайте подивимося, що залишилося невиконаним з повітряних замків. Як і раніше, АРМА не бере участь у: (1) забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень, (2) підготовці проектів міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну. Не чути про службові розслідування на адресу чиновників АРМА, які причетні до виявлених ТСК ВРУ схем з продажу російського калію та аміаку і нанесення держпідприємству шкоди у розмірі понад 170 млн грн. Ніхто досі так і не побачив обіцяних відборів управителів активів з використанням системи Prozorro та реалізацій активів через систему Prozorro.Продажі. Ніякого обіцяного Думою розширення повноважень територіальних управлінь теж не відбулося, все вирішується мікроменеджментом голови АРМА у центральному офісі. І навіть передати ЗСУ чи волонтерам наявний в АРМА транспорт за три місяці там не спромоглися.

Але на сайті АРМА чи у іменному телеграм-каналі Думи можна чи не кожен день побачити новини про нові міжнародні контакти?

В АРМА користуються тим, що не всі можуть експертно оцінити, наскільки ті чи інші процеси стосуються виконання Агентством його прямих функцій відповідно до ст. 9 профільного закону.  Наприклад, про приєднання до платформи Європолу SIENA та BAMIN на веб-сайті АРМА пишуть з 2018 року. Згадувані в новинах за цією темою представники Світового банку, Мінʼюсту США, Торгової Палати та посол Чехії не займатимуться замість АРМА розшуком, оцінкою та менеджментом активів, веденням реєстру арештованих активів, представництвом прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, і точно не формуватимуть та не реалізовуватимуть в Україні державну політику в названих сферах. Зовнішня оцінка діяльності та фінансово-господарський аудит - це не виконання функцій АРМА, а лише форми контролю за його діяльністю передбачені статтею 12 того ж закону.

Якщо ж говорити про виконання АРМА роботи в межах його визначених законом повноважень, то понад 95% результатів здійснення заходів з виявлення та розшуку активів за зверненням слідчих, детективів  і прокурорів, не призводять до арешту майна в кримінальних провадженнях. За три останні місяці АРМА не оголосило жодного конкурсного відбору управителів активів, не провело жодної оцінки активів. І це при тому, що за даними відповідного реєстру АРМА було передано тисячі одиниць різноманітного майна на загальну вартість понад 70 млрд грн, серед якого житлова та комерційна нерухомість, земельні ділянки, автомобільний транспорт, повітряні судна, залізничний транспорт, морські та річкові судна, трактори та сільськогосподарська техніка тощо.

А як ви оцінюєте ідею створити при АРМА Антикорупційну раду паралельно з Громадською радою?

Антикорупційна Рада — чергова дезорієнтуюча ширма, яка буде одних відволікати, інших заговорювати, заплутувати, комусь давати майданчик для виходу емоцій, тобто давати керівництву Агентства ширші можливості маніпулювати та зміщувати акценти. Більшість складу буде лояльна Голові АРМА. Якби пані Дума дійсно хотіла боротися з корупцією в АРМА, то просто налагодила б відповідну співпрацю з НАБУ.

Кейси щодо яких підвідомчих АРМА активів сьогодні найбільше привертають увагу медіа і суспільства?

Зараз, перш за все, на слуху ситуації з 26-ма обласними та міськими операторів газорозподільчих систем, «Укрнафтобуріння», АЕРОК, «Моршинська», АЗС GLUSСO і «Татнєфть», близько 18 тисяч залізничних вагонів, ОПЗ, бурові газовидобувні платформи «Петро Годованець» та «Україна», «Укрнафта».

Яка була передісторія з газовидобувними платформами «Петро Годованець» та «Україна» - як вони потрапили до АРМА?

Нещодавно  ГУР Міноборони повернула привласнені росією після анексії Криму бурові газовидобувні платформи «Петро Годованець» та «Україна» (2010 і 2012 років будівництва, відповідно), сингапурського виробництва вартістю 400 мільйонів долларів США кожна, які належать державному Чорноморнафтогазу. Високопосадовці часів Януковича купили їх через компанію посередника за вдвічі завищеною вартістю. ОГП та МВС багато років ведуть кримінальні провадження з цього приводу, а майже всі фігуранти злочинів переховуються закордоном.

З 2019 року ці платформи юридично в управлінні АРМА, яке сьогодні повинно шукати їм управителя. Біля ОПУ вже черга, попереду всіх стали організатори закупівлі цих платформ, куратори корупційних схем з їх використання. Тому що «Петро Годованець» та «Україна» здатні добувати щороку близько 1 млрд кубометрів газу оціночною вартістью від 7 млрд грн (якщо цим займатиметься «Чорноморнафтогаз» для потреб населення) до 17 млрд грн (якщо цим займатиметься приватна компанія, наприклад, та ж «Укрнафта» для комерційних цілей). Такий обсяг видобутку, до речі, складає 1/16 річної поточної потреби нашої країни в газі. Тобто ці платформи потенційно здатні зробити Україну незалежною і зменшити відповідні щорічні видатки щонайменше на 10 млрд грн. Але поки що більш схоже на те, що гроші за злочинною схемою потраплятимуть на офшорні рахунки корупціонерів. Відбуватиметься це за участі АРМА або іншим шляхом, покаже час.

Продовжимо тему нафтогазового комплексу. «Укрнафтобуріння»», АЗС GLUSCO і «Татнєфть», якими управляє «Укрнафта» - що тут відбувається?

Почнемо з того, що «Укрнафтобуріння» - найбільша приватна газовидобувна компанія в Україні, яку АРМА передало «Укрнафті» в управління за спеціальною процедурою (без конкурсу, на підставі рішення Кабміну). Урядовому комітету довелося засідати тричі, дуже важко протягували це рішення, оскільки Кабмін не мав підстав застосовувати спеціальну процедуру передбачену статтею 21-1 закону про АРМА. Тому що передача активів за цією схемою можлива лише у разі, якщо це зумовлює переривання функціонування підприємства, виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу, переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі. А у випадку «Укрнафтобуріння» таких наслідків не було б.

Профільні міністерства були категорично проти, проте на останнє засідання прийшов посадовець ОПУ і все пішло, як пішло. Персональну відповідальність за це, якщо цікаво, несе міністерка Мінекономіки, екс-заступник якої, до речі, з лютого поточного року працює віце-президентом в «Укрнафті». І така сама незаконна модель була використана щодо понад 100 АЗС GLUSCO та 100 АЗС «Татнєфть», стосовно яких  Кабмін теж не мав підстав застосовувати спеціальну процедуру на тих самих підставах.

Таким чином, практика управління переліченими активами є прикладом відвертого зловживання владою, мародерства та протиправного перерозподілу власності на користь приватних осіб, яке шкодить інтересам держави. Тепер доходи від управління і газовидобувним бізнесом, і мережами заправок надходитимуть не до держбюджету, а на приватні рахунки. При тому, що, наприклад, чистий прибуток «Укрнафтобуріння» у 2022 році склав 3,77 млрд грн, а у 2021 році — 5,65 млрд грн. Будемо дивитися тепер на те, який розмір доходу до держбюджету від управління «Укрнафтобуріння» згенерують на кінець цього року АРМА з «Укрнафтою». А поки 26.09.2023 р. НАБУ вручило підозру директору «Укрнафтобуріння», якого в липні цього року поставили АРМА з «Укрнафтою». Детективи встановили його причетність до заволодіння 1,32 млрд грн державного заводу газотурбобудування «Зоря — Маршпроект», що входить до складу державного концерну «Укроборонпром».

Тобто ви маєте на увазі, що АРМА передало «Укрнафтобуріння» Коломойського разом з заправками Медведчука і інших руських в управління «Укрнафті» Коломойського?

У Коломойського все відбувається, як в анекдоті: «Зграя вовків загнала собаку, оточила, хоче зжерти. Собака попросила не вбивати її, натомість обіцяла їх вчити заганяти худобу і у всьому допомагати. Пройшло три роки, настала дуже холодна і голодна зима, і вовки вирішили зжерти собаку. Та обіцяла райські пасовища за наступним пагорбом, та вовки її спочатку зжерли, а потім піднялися на пагорб і побачили райські пасовища з худобою. Наїлися, стало соромно, повернулися і поховали собаку під табличкою “Від друзів вовків”».

Поки що наприкінці 2022 року Укрнафта була визнана військовим майном і передана у відання Міноборони. А після завершення воєнного стану вона повернеться власникам або держава компенсує її вартість. Майбутнє покаже, що це - правда чи хитра гра, яка продовжиться поділом Укрнафти. За яким, наприклад, два з шести нафтогазовидобувних управлінь “Охтирканафтогаз” та “Чернігівнафтогаз” відійдуть приватним акціонерам, а державі залишаться виснажені і малоперспективні західноукраїнські родовища і «Полтаванафтогаз». Чи держава компенсує у якомусь розмірі приватникам вартість їх часток після завершення воєнного стану.

 «Моршинська» - простіший приклад, більш зрозумілий українцям. Що з нею?

«Моршинська» є лідером ринку бутильованої питної води в Україні, вартість бізнесу оцінюється експертами з БЕБ у понад 10 мільярдів гривень. Група IDS Ukraine, яка володіє кількома заводами з виробництва, на 34,83% належить громадянам Великої Британії грузинського походження, на 7,73% уряду Грузії, на 10% міноритарним акціонерам і лише на 49,99% підсанкційним особам (включаючи 18,23 % Фрідмана).

Однак, органи досудового розслідування, прокуратури та суду арештували і передали в управління АРМА 100% бізнесу «Моршинської», ніяк не врахувавши законні права та інтереси непідсанкційних акціонерів власників. Далі АРМА провело ручний конкурс визначивши управителем «Моршинської» її прямого конкурента «Карпатську джерельну». Конкурс тривав 12 днів, без повного переліку активів, даних фінансової звітності, балансових відомостей, інформації про зобовʼязання перед третіми особами, витрати виробництва та з заробітної плати, громадяни Великобританії та Держава Грузія про нього нічого не знали. Проаналізувати стан активів, робочі процеси бізнесу за таких умов було неможливо, як і спланувати майбутні доходи та витрати.

Все вказувало на фейковість та абсурдність конкурсу, проте «Карпатській джерельній» якимось дивом вдалося виконати всі вимоги, вказавши зі стелі очікуваний дохід та надходження до держбюджету на три роки вперед. АРМА чомусь цьому повірило і визначило управителя. А нещодавно була і остання крапля – тепер такий самий ручний оцінювач, каже, що арештовані активи «Моршинської» коштують 1,4 млрд. грн., тобто майже у 7 (!) разів нижче оцінки БЕБ.

І як реагує влада і міжнародна спільнота на все це?

Наскільки мені відомо, коли АРМА оголосило «Карпатську джерельну» управителем і почався сильний скандал, в ОПУ відбулася нарада. Давид Арахамія та Анастасія Радіна зайняли діаметрально протилежні позиції. Перший наполягав на ліквідації АРМА та передачі його функцій Фонду держмайна, а друга говорила про збереження інституції та необхідність просто звільнити тодішнього керівника АРМА і всіх причетних. Президент, як кажуть, підтримав ідею ліквідації, що стало зеленим світлом для відповідних публічних заяв Арахамії, підготовки потрібного законопроєкту, початку консультацій Фонду держмайна з цього приводу. Проте втрутилися посли ЄС та США і зупинили цю дискусію, ініціювавши аудит діяльності АРМА.

А саму по собі «Моршинську» ми нещодавно згадували у розмові з представниками Мінюсту США. Там цей кейс вважають найбільш очевидним прикладом зловживання владою та корупції в Україні. Тому, за моєю інформацією, компетентні органи США і ЄС ретельно фіксують все, що відбувається з цим бізнесом, бо він розкручений і як магніт притягує до себе чи не кожного українського посадовця, що під прикриттям обставин воєнного часу бачить тут можливість нажитися.

Ви згадали про «американський аудит», про який вже досить довго перелякано шепочуться в коридорах влади. Що про нього відомо і коли чекати на результати?

З липня цього року особисто в якості експерта сприяю цьому аудиту, співпрацюю з Посольством США в Україні, Мінюстом США, іншими органами ЄС. Там прекрасно знають, хто чим займається у високих владних кабінетах Офісу Президента, Кабміну, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за напрямками роботи АРМА. У Вашингтоні немає жодних ілюзій щодо цього, там чітко усвідомлюють, що будь-які рекомендації аудиторів за великим рахунком нічого не змінять. АРМА просто стало ключем, точкою фіксації корупційних та інших злочинів за участю українських високопосадовців, в тому числі їх колаборантської діяльності. І наразі ФБР формує інституційну памʼять, документує порушення АРМА, відстежує звʼязки, джерела і місцезнаходження неправомірних доходів чиновників, ведучи розслідування по всьому світу – навіть у офшорах і на території росії.

А чи є якість економічні критерії, якими можна оцінити ефективність роботи АРМА?

Найпростіший підхід – це порівняти доходи, які АРМА генерує для держави, і витрати на його утримання. Відповідно до додатків № 3 до законів про Держбюджет за 2018 — 2023 роки держава витратила на утримання АРМА 1 млрд 375 млн грн, а АРМА за цей час забезпечило 109 млн грн доходів держбюджету від менеджменту активів (згідно з публічними звітами, які АРМА щороку подає до Верховної Ради). Тобто за цей період часу АРМА управляючи арештованими активами заробило в 12 разів (!) менше ніж витратила держава на його утримання. При тому, що у Агентстві зараз знерухомлено активів на суму понад 70 млрд грн.

Тоді як метою створення АРМА початково було саме наповнення державного бюджету  за рахунок ефективного менеджменту арештованих активів. Прикладом було французьке Агентство з менеджменту арештованих і конфіскованих активів (AGRASC), яке у 2011-2014 роках сплатило до бюджету 4,5 млн євро, перерахувало до фонду боротьби з наркотиками 5,9 млн євро, повернуло державним кредиторам 1,2 млн євро, відшкодувало особам, які потерпіли від злочинів 23 млн євро. Витративши на фінансування своєї діяльності лише 3,6 млн євро, причому за рахунок повернених державі коштів. Як кажуть, без коментарів.

В чому, на Вашу думку, першопричина такого сумного стану справ в АРМА?

Всі без винятку керівники АРМА працюють, як «червоні директори» колишніх радянських заводів, які виробляли неякісну продукцію за принципом “так робили завжди і так вважають правильним наші найкращі спеціалісти”.  В результаті у них були невдоволені споживачі, а у АРМА тепер обурені слідчі, прокурори, власники активів, суспільство, міжнародні партнери тощо. Керівники ж АРМА, як ті «червоні директори», звинувачують всіх навколо, що вони нерозумні, не можуть оцінити і не цінять такі прекрасні результати. Потрібно позбавлятися маній величі і переслідування і повертати до цієї установи державницький підхід.

• • 07.2022 НАБУ оголосило підозру першому Голові АРМА Антону Янчуку, якому інкримінується розтрата в ході ралізації арештованих активів понад 426 млн грн.

  • 07.2021 підозри від НАБУ за розтрату отримали т.в.о. Голови АРМА Віталій Сигидин та заступник Голови АРМА Володимир Павленко, яким інкримінується крадіжка 400 тис доларів США з рахунків АРМА на підставі підробленого судового рішення.

    РЕКЛАМА

  • В квітні 2023 року ТСК Верховної Ради з економічної безпеки встановила збитки держави та ОПЗ від реалізації арештованого аміаку через АРМА в розмірі понад 470 млн грн, т.в.о. Голови АРМА Дмитро Жоравович давав пояснення, СБУ повело обшуки. Експерти проекту Trap Aggresso звинувачували Жоравовича в протидії їх розслідуванням найбільш поширених схем уникнення санкцій російською федерацією, а Харківський антикорупційний центр в звʼязках з росіянами, керівництві релігійною громадою храму Дружин-Мироносиць Московського патріархату, збудованого за гроші російського політика Олександра Шишкіна та російсько-українського бізнесмена зі списку санкцій РНБО Павла Фукса. Громадська рада доброчесності, перевіряючи дружину Жоравовича, встановила набуття у власність активів, вартість яких значно перевищує законні доходи.

  • За останніми повідомленнями у ЗМІ, НАЗК вирішило скласти стосовно екс-заступника Голови АРМА Філіпа Проніна протокол про адміністративні правопорушення, повʼязані з корупцією. Відповідно до наявної у НАЗК інформації Пронін, виконуючи обовʼязки Голови АРМА, в супереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про запобігання корупції” 25.02.2022, 19.05.2022 та 26.01.2023 діючи в умовах реального конфлікту інтересів приймав рішення щодо погодження Дмитру Жоравовичу додаткових стимулюючих виплат.

Як будуть розвиватися події навколо АРМА надалі? Чи дозволять західні партнери його ліквідацію з передачею функцій ФДМУ, як хоче українська влада?

Є такий міф, що АРМА створена за європейським зразком, відповідно до директив ЄС, і ліквідувати її не можна. ЄС ніколи не вимагав від України утворювати саме окрему установу з повернення активів, і в 2015 році достатньо було наділити відповідними функціями вже діючі органи влади. У різних європейський країн різні підходи до виявлення, розшуку та менеджменту активів. Переважно застосовується модель створення профільних інституцій у складі поліцейських органів (Австрія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Словаччина, Польща, Шотландія, Латвія) чи у структурі органів прокурорського нагляду (Люксембург, Бельгія, Швеція, Іспанія). Окремі спеціалізовані органи функціонують, наприклад в Румунії, Данії, Болгарії, на Кіпрі і, відповідно, в Україні. Тому не дуже зрозуміло, чим керувалися розробники Закону «Про АРМА», коли зупинилися на досвіді меншості європейських країн.

Так само посли ЄС та США не були і не є противниками ідеї ліквідації АРМА, вони лише зацікавлені у збереженні цієї антикорупційної функції і забезпеченні її незалежного статусу. Задля інституційної спроможності органів антикорупційної інфраструктури, законодавством передбачено особливу змагальну процедуру добору керівників і гарантії невтручання в їхню діяльність із боку будь-яких інших органів влади. Тоді як голова Фонду держмайна призначається та звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента.

Для АРМА ближчою і розумною є аналогія з САП, керівника якої у складі ОГП обирають за окремою процедурою і в нього є додаткові гарантії незалежності. Якщо АРМА завести до складу Фонду держмайна, з окремими правилами відбору керівника та гарантіями його незалежності, то ЄС та США не будуть проти цього. При цьому Офісу генпрокурора мають відійти повноваження розшукувати активи, а Фонду держмайна функція управління ними. Тож взагалі немає ніякого сенсу в тому, щоб штучно підтримувати складну до реалізації, найменш популярну в світі модель побудови окремої установи в особі АРМА.

Виходячи з цього, якою може бути реакція на лист Білого дому в ЄС?

Радикальною. Європейці будуть готові різати АРМА під корінь, бо діючі механізми повернення та конфіскації активів себе не виправдали ні в Україні, ні в ЄС. В 2020 році через попередньо інфільтрованого правоохоронцями у злочинний світ провайдера в межах 2500 розслідувань держав-членів ЄС було затримано понад 800 підозрюваних і встановлено складні схеми відмивання злочинних доходів на 139 млрд євро щороку. А головне, стало зрозуміло, что модель, за якою утворювали АРМА (Рішення Ради ЄС  2007/845/JHA від 06.12.2007 щодо співпраці між офісами з повернення активів у сфері розшуку та виявлення доходів від злочинів; Директива ЄС 2014/42/EU від 03.04.2014 про замороження та конфіскацію знарядь і доходів від злочинів у ЄС) не працює. У звʼязку з цим, в Брюсселі розробили і в травні минулого року презентували проєкт нової Директиви ЄС про повернення та конфіскацію активів, яка вводитиме нові правила роботи. Тому за стару форму українського АРМА ніхто з європейців чіплятися не буде. 

Які ваші наміри подальшої роботи за напрямом АРМА?

Донести достовірну інформацію про діяльність АРМА до Роберта Сторча, генерального інспектора Пентагону, якого неформально називають наглядачем від США за виділеними Україні коштами. Також продовжувати і поглиблювати співпрацю з Посольством США, різними установами ЄС, учасниками «фінансового Рамштайну». І звісно з внутрішнім середовищем — громадськими діячами, журналістами, адвокатською спільнотою, політиками та чиновниками різного рівня, слідчими, детективами, прокурорами.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.