
Війна Росії з Україною стала викликом не тільки для Європи, а й привернула увагу цілого світу. Докази звірства росіян в Україні облетіли всю земну кулю. Безліч журналістів провідних світових медіа приїжджають в Україну, щоб показати світові правду про воєнні злочини російських окупантів. Так, звісно, це не їхня війна, проте, ризикуючи власним життям, вони їдуть у прифронтові території, щоб донести до людей, що таке «русский мир».
Про роботу журналістів на війні, Українські Новини поговорили з відомим британським журналістом The Wall Street Journal Алістером Макдональдом.
Публікацію підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в рамках проекту "Журналісти – важливі!".
Алістер, як часто ви працюєте на війні? Скільки разів ви були на війні в Україні, на фронті?
Я був в Афганістані два рази по три тижні кожен, у Гільменді та Кабулі. Я дуже недовго був у Лівії. Тричі був в Україні, лише один раз на діючому фронті, близько трьох днів у Соледарі та Бахмуті.
Чи важко працювати на війні?
Для мене це менш важко, ніж, можливо, для інших, тому що я не так багато часу витрачаю на висвітлення війни. Подорож займає дуже багато часу, і інколи трапляються речі, які ти бачиш, як-от я, звітуючи в психіатричній лікарні в Чернігові, можуть бути більш емоційними.
Яка поїздка була найважчою, пам’ятаєте?
В Україні? Чернігівська психіатрична лікарня. Я вважав, що це дуже зворушливо і сумно, що люди, які вже стільки пережили у своєму житті, переживають те, що вони зробили під час цієї війни. Мені було їх дуже шкода. Часто у них не було нічого, майна, сім’ї, яка їх відвідувала, були жахливі проблеми з психічним здоров’ям, а потім їм доводилося більше місяця проводити в підвалі, ховаючись від вогню, причому дехто не пережив цього досвіду. Також робота, яку я робив про людей з обмеженими можливостями, як-от аутизм, які втекли з Маріуполя. Не всім це вдалося.
Я знаю, що ви нещодавно повернулися з Бахмута. Що вас там найбільше вразило? І взагалі, що вас найбільше вражає на війні в Україні?
Мене вразили нерви українських артилеристів. Лунали б гучні вибухи, і вони б не здригнулися. Їхнє позитивне ставлення до того, що вони бачать як результат цієї війни, також було цікавим, не в останню чергу з огляду на неймовірний тиск і небезпеку, під якою вони опинилися.
Ви можете оцінити, наскільки важливим є те, що роблять журналісти на війні? Тобто, наскільки важлива робота журналіста на війні?
Так, надзвичайно важливо. Світ не може ігнорувати те, що відбувається на війнах, поки про них пишуть. Подивіться на війни в деяких африканських країнах. Люди про них забули, тому що про них зараз ніхто толком не пише. Репортажі викривають звірства, порушення прав людини, а також демонструють людську силу під тиском.
Що найважче під час роботи на війні?
Очевидний біль і страждання тих, хто потрапив під неї. Для деяких репортерів це може вплинути на психічне здоров’я. Я роблю не так багато, тому я не думаю.
Чи потрапляли ви під обстріли на деокупованих територіях в Україні?
Так. Декілька разів. Дійсно, нашу машину охопив вогонь від одного снаряда.
Чи плануєте ви повернутися на фронт в Україну для роботи?
Напевно. Але це залежить від мого керівництва.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.