15 травня Президентом Петром Порошенко, що вже програв вибори, був підписаний закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Там міститься норма, яка фактично забороняє випускати друковані ЗМІ російською та іншими іноземними мовами, крім офіційних мов Європейського Союзу, якщо видання не випускає одночасно аналогічний тираж українською мовою. Норма вступить в силу з 16 січня 2022 року. Газета "Вісті" одне з найбільших російськомовних видань України. Перший номер вийшов у травні 2013 року і з тих пір газета виходить щодня. Про те, як видання оцінює нові законодавчі норми і як вони вплинуть на роботу російськомовних ЗМІ Українським Новинам розповіла головний редактор "Вести мас-медіа" Оксана Омельченко.
В новому мовному законі Рада дозволила видавати друковані ЗМІ російською та іншими іноземними мовами, крім офіційних мов Європейського Союзу, тільки за умови одночасного випуску аналогічного тиражу українською мовою з 16 січня 2022 року. У зв'язку з цим нам цікаво було б знати Вашу загальну оцінку цієї норми?
Я оцінюю цю норму дуже неоднозначно, як і інші заборони, а також штрафи, які вводяться цим законом. Очевидно, що єдиною державною мовою має бути українська - на ньому повинні говорити чиновники, на ньому повинен вестися документообіг. Але чому держава вказує, яка мова має бути у комерційних структур? Стимулювати українізацію - це правильно, але методи батога і заборон ніколи не приводили ні до чого хорошого. На жаль, цей закон якраз носить каральний характер. У газеті "Вісті" ми писали статтю про те, як подібний закон працює в Латвії. Саме він, схоже, став прообразом для нашого. Там мовним інспекторам допомагають добровольці, які стукають на тих, хто говорить не на латиською мовою, а порушників штрафують. Але від серйозних конфліктів рятує те, що в Латвії політичний градус не настільки високий. На інспекторів малюють шаржі, над ними жартують. У нас же, як прогнозують ті ж латиші, можливі дуже сильні конфлікти.
Як Ви вважаєте, чи буде попит на український тираж Вашого видання?
Попит буде, але очевидно, що він буде нижче. Чому газети, які видаються в Києві, в Одесі, Харкові, Дніпрі, - переважно виходять російською мовою? Бо ми клієнтоорієнтовані, ми надаємо той продукт, який хочуть купувати і читати. Ми прекрасно знаємо, та й різні дослідження це показують, що в цих регіонах живуть люди, які в побуті в основному спілкуються російською мовою. Відповідно їм комфортніше читати цією мовою.
Чи буде підвищена вартість газети?
Рано говорити про це. Очевидно, що витрати на виробництво зростуть, оскільки підготовка україномовного і російськомовного тиражу передбачає розширення штату. Крім того, якщо ми вже розуміємо, що попит на український варіант буде нижче, закон автоматично заганяє нас в збитки. Фактично депутати своїм рішенням знищують друкований ринок в Україні. Він і так зараз переживає не найкращі часи. Причина в тому, що сильно скорочується кількість точок дистрибуції, і читачеві стало складніше купити улюблену газету. Згадайте історію в Києві з кіосками "Преса", які масово зносили, щоб поставити на їх місці ларьок з пивом і жуйками. Проблема і з підпискою, так як не в усі регіони є можливість доставити свіжу пресу. Словом, закон, про який ми говоримо, стане черговою проблемою для друкованого ринка.
Чи буде скорочений російський тираж? Як Ви вважаєте перехідний період достатній для адаптації російськомовних ЗМІ?
На даний момент "Вісті" - одна з наймасовіших газет України, наш тираж становить 200 тисяч примірників, ми займаємо друге місце у всеукраїнському рейтингу друкованих ЗМІ Kantar TNS. На щастя, в законі передбачено перехідний період, і він не такий вже і маленький. У будь-якому випадку "Вісті" завжди дотримувалися і будуть дотримуватися закону в майбутньому. Як це відіб'ється на тиражах - поки говорити складно.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.