Купувати маски не треба: чим небезпечне підвищення СО в повітрі і як зменшити ризики
Забруднення повітря з підвищеним рівнем оксиду вуглецю, яке декілька днів спостерігається в Україні, міцно зв’язується з гемоглобіном й утворює карбоксигемоглобін, і тим самим зменшує кількість кисню, що переноситься кров’ю. Як наслідок, життєво важливі органи не отримують достатню кількість кисню, внаслідок чого може бути порушена координація та концентрація уваги. Для вагітних жінок, немовлят чи людей з хворобами дихальних шляхів високий рівень СО є критичним.
Про це написала колишня виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Спурун на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
"В Україні та Європі ніде немає нормального рівня СО в повітрі. Він всюди завищений, особливо в містах. Не виключено, що поза ними бракує даних. Наразі ми можемо скоротити викиди СО власними силами — обмежити спалення пального вдома, в електрогенераторах, не палити листя, торф'яники і сухостій, не курити, і обмежити користування автотранспортом. Містам потрібна реорганізація транспортної структури, що зменшувала б затори на дорогах і заохочувала людей їздити громадським транспортом", - йдеться в дописі.
Коментуючи інформацію, яка поширюється в мережі про вкрай небезпечний рівень забруднення повітря шкідливими речовинами вона зазначила, більшість сервісів, які вимірюють показники забруднення в України, працюють через мережу датчиків, розміщених у різних місцях. Але говорити про точну якість вимірювання ми не можемо. Дуже ймовірно, що туман може сприйматися за зважені часточки, на точність показників також може впливати висока вологість повітря. Найчастіше датчики в таких пристроях не вміють відрізняти частинки пилу від частинок води і туману, тому показують хибні результати.
Проблема також полягає в тому, що в Україні організація та методологія моніторингу якості атмосферного повітря не відповідає стандартам ЄС. Це стосується кількості пунктів моніторингу повітря у містах, визначення переліку речовин-забруднювачів, норми вимірювання показників у лише визначені часові проміжки (натомість в країнах ЄС практикують постійні, інколи випадкові вимірювання) та відсутності нормативно-правової бази щодо інформування про якість повітря.
Що робити, аби зменшити ризики:
- Не паліть листя. Листя найкраще залишати під деревами. В ньому живуть корисні комахи, і воно допомагає утримувати вологу в землі. Виняток становить листя каштанів, яке неодмінно слід прибрати і закопати, адже в ньому зимує шкідник каштанова міль. Якщо ж листя забруднене вихлопними газами, використайте той компост для вирощування декоративних рослин. Інколи нічого не робити — найкраще рішення.
- Не паліть стерню і сухостій. Це руйнує ґрунти і вбиває у вогні живих істот, що їх населяють. Не лише їжачки і пташки заслуговують на збереження життя. Ящірки, хробаки і ґрунтові мікроорганізми потрібні, аби екосистема жила і функціонувала.
- Розкажіть своїм знайомим і родичам про те, що не треба спалювати листя чи сміття.
- Відмовтеся від автомобілів принаймні на період безвітряних теплих днів і холодних ночей. Користуйтеся громадським транспортом.
- Купувати медичні маски чи оригінальні пов’язки не треба. Якщо хочете справді захиститися, а не просто збільшувати паніку, то потрібен респіратор із фільтрами, і його треба регулярно міняти на новий.
- Робіть вдома вологе прибирання.
- Користуйтеся денними кремами із ретиноїдами і токоферолом. Вони захищають шкіру від пошкодження агресивним середовищем.
- Не грійтеся газом на кухні, і менше стійте біля плити, щоб уникнути чадного газу.
- Покиньте куріння. Через куріння в крові і так є від 3 до 20% карбоксигемоглобіну, в залежності від того, скільки людина курить.
Як повідомляли Українські Новини, Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища заявляє, що рівень забруднення повітря в Україні в межах допустимої норми. Раніше Гідрометцентр також заявив, що у Києві звичайний режим забруднення повітря.