Публікації 2019-05-20T04:06:14+03:00
Українські Новини
"Російська весна" для Європарламенту

"Російська весна" для Європарламенту

Журналіст Євген Будерацький
Журналіст Євген Будерацький

Зміцнення позицій радикалів в Європі, більшість із яких підтримують позицію Росії, не може радувати Київ.

22 травня голосуванням у Великій Британії та Нідерландах стартували вибори до Європейського парламенту. Завершаться вони 25 травня, а вже 26 травня будуть відомі їх попередні результати. До Європарламенту буде обрано 751 депутат із 28 держав - членів Європейського Союзу, які об'єднують понад 500-мільйонне населення ЄС. Представники обираються строком на 5 років за пропорційним принципом, при якому країни з великим населенням отримають більшу кількість парламентаріїв.

Будівля Європарламенту. Фото з ​​wiki-turizm.ru

Втома громадян ЄС від виборів

Травневі вибори до Європарламенту унікальні, оскільки є першими після підписання в 2009 році Лісабонського договору. Цей документ значно посилює позиції Європарламенту. Він фактично ставить його в центр законодавчого процесу, в цьому зрівнюючись у правах із Радою ЄС. Без підтримки та згоди Європарламенту прийняття рішень нормативного характеру здебільшого стає практично неможливим. Зокрема, за договором встановлено, що Європарламент буде обирати голову Європейської комісії з кандидатур, запропонованих Європейською радою, який врахує результати виборів. Це положення вперше почне діяти з 2014 року.

Основною проблемою виборів є прогнозована низька явка виборців. Цей показник стабільно падає протягом 30 років, і передумов для зміни невтішної для єврочиновників тенденції не спостерігається. У 2009 році показник явки становив лише 43 %, і, за оцінками європейських соціологів, у 2014 році ця цифра може бути ще нижчою. Така тенденція свідчить про втому громадян ЄС від складної структури євробюрократії, яка значно ускладнює оперативне прийняття рішень. А жителі ЄС дуже часто чекають від влади саме оперативності.

Посилення радикалів

На тлі загальної втоми відзначається підвищення активності радикальних ультраправих сил. І якщо показник явки буде нижче прогнозованого соціологами показника, то це піде на користь саме ультраправим.

Серед основних ідей, якими оперують ультраправі, найбільш проблемними для ЄС є посилення міграційної політики та посилення націоналістичних настроїв. Крім того, ультраправі часто апелюють до більш чуйного ставлення до традиційних цінностей, що в умовах усталеного в ЄС лібералізму також може стати проблемою.

Посилення позицій ультраправих можна, крім іншого, пояснити невдоволенням громадян країн ЄС політикою союзу в кризових умовах. Жителі ЄС досить критично ставляться до загального скорочення бюджетних витрат і зростання безробіття на тлі постійної підтримки спільнотою політики порятунку банківської системи. Найцікавішим є те, що ультраправі, по суті, часто виступають взагалі проти ідеї ЄС як такої.

І ось саме ці, протестуючі проти ЄС (і тут йдеться не тільки про ультраправих), сили, за  опитуваннями європейських соціологів, можуть отримати близько третини голосів у Європарламенті.

Позиції радикалів у ЄС посилюються.

 

Проросійські симпатії радикальних партій

Зростання протестних настроїв і зміцнення позицій радикальних партій обіцяє Європарламенту посилення проросійських настроїв. Серед партій, які можуть пройти до Європарламенту, називаються такі одіозні у своїх країнах політичні сили як нідерландська "Партія свободи", грецький "Хрісі Авгі" ("Золотий світанок"), французький "Національний Фронт", угорський "Йоббік" та інші.

Якщо проаналізувати заяви цих партій, то їх разом пов'язує не лише жорстка націоналістична позиція, а й певні симпатії до Росії. Зокрема, "Хрісі Авгі" у своїй політиці офіційно орієнтується виключно на православне християнство, а в міжнародних відносинах партія хоче зміцнити союз із Росією.

У свою чергу, угорську націоналістичну партію "Йоббік" підозрюють у лобіюванні інтересів Росії. Саме її представник на одному із засідань Парламентської Асамблеї Ради Європи заявив, що Крим російський, а Україну назвав "штучною державою", зірвавши оплески російської делегації.

Лідер французького "Національного фронту" Марін Ле Пен також відома своїми тісними контактами з Росією. Так, у квітні вона здійснила візит до Москви, де провела зустріч зі спікером Держдуми Росії Сергієм Наришкіним. Під час цієї зустрічі Ле Пен підтримала політику Росії щодо України і висловилася за її федералізацію.

Марін Ле Пен.

Зміцнення позицій радикалів у Європі, більшість із яких підтримують позицію Росії в конфлікті з Україною, не може радувати Київ. Варто також нагадати, що саме з членів радикальних ультраправих і ультралівих європейських партій у березні Росія назбирала спостерігачів на невизнаний міжнародним співтовариством референдум у Криму.

Привід для оптимізму

Разом з тим, незважаючи на перспективу скорочення прихильників євроінтеграції України, оптимістичним фактом для Києва є те, що за соціологічними оцінками, в Європарламенті близько двох третин місць, а отже і більшість, швидше за все, отримають правоцентристи і центристи.

Оптимізм викликає і те, що головні претенденти на пост голови Європейської комісії єдині в необхідності підтримки євроінтеграційних прагнень Києва і застосуванню санкцій стосовно Росії у випадку, якщо Кремль продовжить втручатися у внутрішні справи України. З такими заявами, зокрема, виступив як нинішній голова Європарламенту Мартін Шульц, що йде на вибори від Соціал-демократичної партії Європи, так і його головний конкурент люксембуржець Жан-Клод Юнкер - від Європейської народної партії.

Жан-Клод Юнкер.

У цілому, нова розстановка сил у Європарламенті може і змінить риторику, яка лунатиме в його стінах по відношенню як до України, так і Росії, однак політика підтримки євроінтеграційного шляху Києва все ж повинна зберегтися. Якою мірою, покаже вже липень, коли буде обиратися глава Єврокомісії.


Архів
Новини

ok