ДНР і Ахметов - чи винесе донбаський Болівар двох?

19 травня він прямо заявив, що самопроголошена "Донецька народна республіка" не представляє інтереси Донбасу.

Травневі події на Сході України поставили жирний знак питання над однією з аксіом української політики - легенді про "господаря Донбасу" Ріната Ахметова. Як тільки акції протесту в Києві в грудні 2013 увійшли в активну фазу, країна почала пильно дивитися в бік найбагатшого українця. Ахметов, у свою чергу, після кожного загострення ситуації видавав на гора заспокійливі заяви про підтримку миру і єдиної України. З часом вони стали настільки звичними, що сприймалися на рівні чергових фраз. Публічні активні дії Ахметова і його компаній ми побачили тільки після масових перестрілок у Маріуполі 9 травня. Відразу ж "Метінвест", у котрого в місті розташовано 2 найбільших заводи - ММК ім. Ілліча і "Азовсталь", заявив про формування "народних дружин". Ці загони разом із міліцією почали патрулювати місто. Такі самі загони почали створюватися в Єнакієвому і Харцизьку, де також працюють підприємства холдингу. При цьому найбагатший український бізнесмен підкреслив, що виступає проти як відділення Донбасу від України, так і проти антитерористичної операції української влади. А в своїй останній заяві ввечері 19 травня він прямо заявив, що самопроголошена "Донецька народна республіка" не представляє інтереси Донбасу і не відстоює інтереси регіону. Тим часом "предністровізація" Донбасу стає, на жаль, реальним сценарієм і активність Ахметова може пояснюватися саме цим.

Ахметов проти як відділення Донбасу від України, так і АТО.

Якщо ми відкинемо в бік сценарії примусового відбирання у Ахметова заводу з боку сепаратистів як вкрай малоймовірні, незважаючи на їх браваду і ультиматуми, то ситуація у "Метінвесту" дійсно вкрай складна. Якщо проект ДНР його кураторам із російськими паспортами вдасться довести до логічного завершення, то перед холдингом Новинського-Ахметова з'являється невесела перспектива опинитися в новоявленому квазідержавному анклаві. Аналог Придністров'я, тільки більш віддалений від ЄС. Опинившись у невизнаній державі, холдинг Ахметова має вирішити дві головні проблеми. Перша - це порушення вертикальної інтеграції, яку президент "Шахтаря" так довго створював. Дніпропетровські ГЗК залишаються по один бік кордону, а металургійні заводи Донбасу - по другий. Ахметов стає заручником ситуації: якщо він приймає бік ДНР - під загрозою опиняються його сировинні активи. Вже хто-хто, а Ігор Коломойський може допомогти знайти схеми їх націоналізації і реалізувати їх, тим більше київська влада завжди може прийняти закони про відповідальність за співпрацю з сепаратистами. А забезпечити свої заводи сировиною за рахунок російської руди Ахметов не зможе. Для цього йому потрібно домовитися з Алішером Усмановим про переорієнтацію на себе більшості поставок із Курської магнітної аномалії (Лебединський і Михайлівський ГЗК). А на таке власник "Металоінвесту" навряд чи зможе піти. Адже він пов'язаний довготривалою співпрацею з Новолипецьким металургійним комбінатом Володимира Лісіна і Магнітогорським металургійним комбінатом Віктора Рашнікова, не останніми людьми в російській політичній ієрархії.

Якщо Ахметов явно прийме бік Києва, то під загрозою опиняться його металургійні активи на Донбасі. Після травневих свят все більшу владу в так званій ДНР захоплюють групи, подконтрольні Ігорю Стрєлкову-Гиркіну, російському авантюристу та історичному реконструктору, і російському піарнику Андрію Бородаю, який працює з ним. Гиркіна українська влада давно оголосила співробітником ГРУ, а журналісти простежили його зв'язок з російським православним олігархом сумнівної репутації Костянтином Малофєєвим. Ці люди дуже далекі від Ахметова. (На відміну від Дениса Кузьменка, який підписав від імені ДНР метінвестівский меморандум про безпеку. ЗМІ пов'язують його з підприємством "Азовмаш". Прямого зв'язку з Ахметовим не простежується, але і чужою людиною для Донбасу Кузьменка назвати не можна). У свою чергу, група Бородая-Гиркіна донецькому олігархату непідконтрольна, і враховувати його інтереси у випадку відкритого протистояння навряд чи буде. Постачати ж залізорудну сировину виключно на експорт Ахметову не дозволить світовий ринок, який просто не зможе переробити таку кількість продукції, а також українська транспортна інфраструктура. І "Укразалізниця", і українські чорноморські порти просто не будуть готові перенаправити на експорт таку кількість продукції.

фото tsn.ua

Навіть якщо "Метінвесту" вдасться зберегти у своїй власності всі свої активи, то транспортне сполучення між Дніпропетровським регіоном і Донбасом може опинитися під загрозою. Перший дзвіночок вже пролунав 19 травня, коли рух вантажів Донецькою залізницею припинявся через захоплення бойовиками ДНР управління цього держпідприємства в Донецьку. І ввечері того дня Ахметов зробив свою саму різку заяву про ситуацію на Донбасі, причому вперше не обмежив поширення тексту пресою, а звернувся до людей безпосередньо через свої телеканали.

Друга проблема "Метвінесту" у разі перетворення Донбасу на Придністров'я - як продати власну продукцію. Світове співтовариство не буде торгувати з невизнаними територіями, якщо тільки фактичний статус-кво НЕ освячено міжнародними угодами. У справжнього Придністров'я саме такий випадок. І тому експортні підприємства цієї території, а серед них і контрольований "Металоінвестом" Молдавський металургійний завод, можуть продавити свою продукцію через зареєстровані в Молдові представництва. Але така практика неможлива без згоди другої сторони конфлікту.

Продати "Метінвест" за адекватну ціну також не видається можливим. Присутність активів холдингу в зоні протистояння робить компанію "ядерним" активом, тобто компанією з украй великим ступенем ризику. Відповідно і ціна його знизиться в рази. Тим більше що підприємство несе значне боргове навантаження, у тому числі і єврооблігації на суму близько 3 млрд доларів, причому їх власники можуть вимагати дострокового викупу паперів у разі зміни власника активів.

Тому єдиний вихід для Ріната Ахметова - це врегулювання, яке, швидше за все, призведе або до Донбасу у складі України у вигляді автономії, або до Донбасу у вигляді квазінезалежної держави, яка нехай і неформально, але фактично буде схвалена і Європою і Києвом. Будь-який інший результат з дуже великою часткою ймовірності обрушить бізнес SCM і особливо "Метінвесту".

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.