Після приєднання у 2010 році до Енергетичного співтовариства, наша країна взяла на себе низку зобов'язань щодо реформування вітчизняної енергетики.
Верховна Рада ухвалила Закон України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України". Цей документ, що отримав схвалення низки міжнародних організацій в особі Єврокомісії, Світового Банку, Енергетичного співтовариства та Європейської Бізнес Асоціації, стане основою для реформування вітчизняного енергоринку. Для створення прозорої, конкурентної та ефективної його моделі з прогнозованим ціноутворенням, яке складатиметься не адміністративно, як зараз, а на основі ринкових механізмів. Крім того, після приєднання у 2010 році до Енергетичного співтовариства, наша країна взяла на себе низку зобов'язань щодо реформування вітчизняної енергетики.
Наявна нині модель Оптового ринку електроенергії була прийнята ще в 1996 році, і тоді вважалася однією з найпрогресивніших у світі. Але за минулих 17 років вона вже морально застаріла, через що Україна відстає за рівнем розвитку енергетики від європейських країн. Крім того, запас міцності енергетичних об'єктів, побудованих ще в радянський час, вже закінчується: знос обладнання в тепловій енергетиці перевищує 80%, мережі електропередачі зношені майже на 60 %, в продовженні ресурсу потребують 10 з 15-ти діючих енергоблоків АЕС.
Однак надмірне регулювання і відсутність конкуренції на енергоринку фактично закрили доступ галузі до інвестицій. Також наявна модель не сприяє енергозбереженню та активному використанню альтернативних джерел виробництва електроенергії.
Серед ключових моментів прийнятого Закону слід виділити:
- Функціонування енергоринку на конкурентних засадах.
- Запровадження ринку двосторонніх договорів, на якому виробники продають вироблену ними електроенергію, а енергопостачальники - купують її на умовах домовленості сторін щодо ціни, обсягу, і термінів постачання, на підставі укладених двосторонніх договорів.
- Введення єдиного ринку купівлі-продажу "на добу вперед", де виробники і постачальники купують - продають електроенергію, на організованих торгах, на наступну добу, шляхом укладення за їх результатами відповідних угод з оператором ринку. Ціни та обсяги купівлі-продажу будуть визначатися відповідно до правил цього ринку.
- Надання споживачам електроенергії можливості за своїм вибором купувати її у будь-якого з незалежних або гарантованих енергопостачальників, причому, гарантований постачальник, який здійснює свою діяльність виключно на закріпленій території, зобов'язаний скласти договір на поставку з будь-яким споживачем, що звернувся до нього, який проживає на цій території.
Одне з найважливіших питань реформи енергоринку - тарифи для населення. Закон передбачає, що електроенергія для "найбідніших" споживачів буде поставлятися за пільговими тарифами за рахунок спеціально створюваного Фонду врегулювання вартісного дисбалансу, який діятиме до 1 січня 2030 року.
Прийнятий Закон про реформування енергоринку в цілому слід вважати позитивним. Тим часом, низку його положень слід доопрацювати, вдосконалити. По-перше, норму про те, що Фонд врегулювання вартісного дисбалансу наповнюється виключно за рахунок коштів АЕС і ГЕС. Дійсно, за нової моделі енергоринки тарифи держкомпаній "Енергоатом" і "Укргідроенерго" не обмежуватимуться НКРЕ, як це відбувається зараз, отже, атомні та гідростанції збуватимуть вироблену електроенергію за вільними ринковими цінами. Але прибуток, що ними отримуватиметься, цілком буде йти до Фонду. Звідси - загроза втрати конкурентоспроможності на енергоринку, внаслідок істотного подорожчання виробленої електроенергії, а також нестабільності ціноутворення на неї. Крім того, через зменшення фінансових (зокрема інвестиційних) можливостей, є небезпека виникнення техногенних ризиків. Головним чином, це стосується АЕС, специфіка діяльності яких вимагає значних поточних і довгострокових вкладень: на продовження терміну, що збігає, служби енергоблоків і будівництво нових (у нещодавно прийнятій редакції Енергетичної стратегії України на період до 2030 року їх закладено 4), на утилізацію відпрацьованого ядерного палива, на заходи, пов'язані з Чорнобильською АЕС.
По-друге, різко змінюється регулювальна функція держави у сфері електроенергетики. Вона зводиться до розширення повноважень Міненерговуглепрому та НКРЕ щодо погодження та затвердження значної кількості ключових документів нормативного характеру, які й визначатимуть відносини на ринку електроенергії (правила енергоринку, включаючи правила ринку "на добу вперед", кодекси електричних мереж, комерційний облік тощо). Поряд з цим НКРЕ, отримує також практично необмежені повноваження у сфері тарифного регулювання, затвердження типових договорів, квотування поставок на ринок енергії різними видами генерації, передачі енергії магістральними та місцевими мережами тощо.
По-третє, пільгові тарифи для населення, які будуть субсидіюватися з Фонду, нададуть не всім, а тільки "найбіднішим". Для тих же категорій населення, чиї доходи дозволяють платити за електроенергію, ціна буде поступово підвищуватися. Але хто, як і за якими критеріями буде відокремлювати "бідних" від "багатих", а також визначати ступінь платоспроможності громадянина, - невідомо.
Саме по собі прийняття Закону ще не означає негайної зміни правил гри на енергоринку. Для того щоб його нова модель запрацювала, необхідно прийняти більше як 80 нових підзаконних і нормативних актів, а також провести велику роботу над вдосконаленням вже наявних. Але реформі дано старт, і це головне.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.