В енергетиці ще не колапс

Але борги вже зашкалюють, побивши всі рекорди

Київ - це вам не Хацапетівка. Тут навіть якщо і відключають газ котельням, які дають гарячу воду в п'ять районів столиці, то вже через кілька днів за розпорядженням "згори" газ в труби повернуть. Правда, осад - у вигляді чималих боргів - все ж залишиться. Адже якщо відключати всіх боржників, у нас по країні вже не було б ні гарячої, ні холодної води, а подекуди і світла.

Йдемо на рекорд

Боргова пружина на енергоринку стискається протягом усього нинішнього року. І якщо нічого не зміниться, вона розпрямиться. Наслідки цього можуть бути малоприємними.

Найбільшими боржниками виявилися водоканали - при рівні оплати майже в 50% тільки за чотири місяці їх заборгованість за електроенергію зросла на 830 млн грн. Слідом ідуть держшахти: рівень оплати у них перевищує 83%, тим не менше, їх борг у січні-квітні збільшився на 418 млн грн.

Загальна заборгованість за спожиту електроенергію тільки за січень-квітень зросла з 11,4 млрд до 12,6 млрд грн. Сьогодні неплатежі за електроенергію в країні досягли максимального значення за всю історію незалежності.

Цікаво, що населення виявилося найбільш дисциплінованим платником - при рівні оплати в 100,8% вдалося навіть знизити колишню заборгованість на 35 млн грн - до 3,063 млрд грн. Здавалося б - чудово! Однак саме тут і криється корінь нинішніх проблем.

Звідки береться заборгованість

- Борги виникають з простої речі - це нерентабельні тарифи. Вони нижчі за собівартість, - заявив під час нещодавнього круглого столу, присвяченого проблемі зростаючих заборгованостей, керівник юридичної служби ДП "Енергоринок" Олег Поліщук. - Таким чином, електроенергія перетворюється з товару на соціальну послугу, яку хтось має компенсувати.

Але у держави зараз на ці цілі грошей немає. У бюджеті-2013 на дотації передбачено 5,1 млрд грн, але тільки в спеціальному фонді та ... без реальних джерел його наповнення. По суті, фонд порожній, віртуальний, коштів там немає, і навіть не передбачається!

У цій ситуації збільшення боргу починає тягнути за собою ланцюжок неплатежів: не погасила держава різницю між "соціальним" тарифом і реальною вартістю послуги водоканалам, вони не розрахувалися з обленерго. Ті, у свою чергу, не розплатилися з Енергоринком, а він не доплатив генерації.

Генеруючі компанії поки своїми оборотними коштами оплачують 100% за поставлене вугілля, але держшахти вже теж нарощують борги за електроенергію перед енергорозподільними компаніями. Починається друге коло, в якому борги лише накопичуються.

- Як такої, кризи неплатежів немає. Є держава, яка лукавить і не виконує свої зобов'язання, - вважає голова спостережної ради компанії "Київенерго" Іван Плачков.

На його думку, встановивши низький соціальний тариф, держава намагається здаватися доброю стосовно громадян. Але при цьому вона не компенсує водоканалам і енергетикам різницю в тарифі. У результаті все одно страждають громадяни, адже вони отримують неякісні послуги, починаються відключення тощо.

- Ми робимо начебто низькі тарифи для населення, але багатих при цьому дотуємо у багато разів більше, ніж малозабезпечених. Тому що у нас не вистачає політичної волі зробити економічно обґрунтовані, прозорі тарифи. А ще потрібно визначити малозабезпечені верстви і дати їм адресну грошову дотацію, - підкреслив Плачков.

Що нас очікує

Енергетична галузь, в якій обірвані фінансові потоки, навряд чи довго протягне на власних "внутрішніх резервах". Та й суміжних галузей досить багато, вони також можуть постраждати.

Отже, гіпотетично можна уявити собі ситуацію, при якій доведені до крайності енергетики "для профілактики" на якийсь час відключать від електропостачання водоканали.

Зі слів радника голови правління "Київводоканалу" Вікторії Яковлєвої, у столиці такий крок призведе до того, що вже через 23 хвилини місто спіткає екологічна катастрофа. "Це станеться, якщо відключити електричні насоси, які перекачують стоки з правобережної частини Києва на Бортницьку станцію аерації", - пояснила вона.

Зі слів Яковлєвої, нині тариф на воду для населення покриває лише 47% собівартості послуг "Київводоканалу", так що борг за електроенергію (403 млн грн) компанія зможе погасити лише коли надійде компенсація з бюджету.

- Сьогодні ми виживаємо тільки тому, що наш менеджмент ще може домовлятися між собою, - зазначила Яковлєва.

Звичайно, відключати водоканали від електропостачання навряд чи будуть. "Закон про питну воду забороняє відключати такі життєво важливі підприємства.

Тому, швидше за все, енергетика буде зазнавати збитків, оскільки в одиничних випадках відключень на них швидко реагує прокуратура, і знову включають. Хоча закон про електроенергетику дає повне право відключати неплатників. Тут є ще й конфлікт законодавчих норм", - каже Олег Поліщук.

Але збитки для енергетиків - також не найкращий вихід. На цей рік енергокомпанії запланували інвестпрограму модернізації електромереж на 5 млрд грн. Зі слів керівника департаменту з регуляторних питань дирекції з дистрибуції та збуту електроенергії ДТЕК Ірини Протопопової, ця сума - лише мінімум, необхідний для підтримки мереж в нормальному стані. Адже їх зношеність сьогодні становить 50-60%. І якщо дефіцит коштів буде поглиблюватися, компанії не зможуть забезпечити надійну роботу електромереж.

Якщо копнути глибше, виявиться, що розірваний ланцюжок розрахунків призведе і до нарощування боргу "Енергоринку" перед НАЕК "Енергоатом". За останні 4 місяці він збільшився на 422 млн, досягнувши близько 6 млрд грн, - зазначила директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю асоціації "Український ядерний форум" Ольга Кошарна.

Адже перед "Енергоатомом" стоїть низка найважливіших завдань, які потребують значних коштів. Так у 2014-15 рр. мало бути продовжено терміни служби двох блоків Запорізької АЕС - для цього необхідно провести багато робіт з модернізації та заміни обладнання. Також триває реалізація програми модернізації та посилення безпеки АЕС на 2011-2017 рр., Проекти з будівництва централізованого сховища відпрацьованого палива тощо. Про те, який негативний ефект для ядерної енергетики може мати дефіцит коштів, говорити зайве.

Влада має втрутитися

"Без втручання уряду поліпшити ситуацію з розрахунками неможливо, оскільки основний боржник за електроенергію - це фактично державний бюджет. Необхідно вносити зміни до держбюджету і гарантовано виділяти водоканалам, підприємствам ЖКГ і державним шахтам цільові кошти для погашення боргів за електроенергію. Якщо держава - президент, парламент і уряд - не вживе рішучих кроків, то найближчими місяцями Україну очікує криза неплатежів в енергосистемі. А затримки зарплат енергетиків і шахтарів загрожують соціальною напруженістю в країні", - вважає керівник порталу "Енергетика України" Олексій Чернявський.

Крім того, учасники круглого столу висловилися за приведення тарифів на електроенергію для населення до економічно обґрунтованого рівня.

- Коли піднімали тарифи на електроенергію для населення за останні 15 років? Тричі - двічі, коли я працював міністром (1999 і 2005 роки), і потім ще раз. Але ж це знову лукавство перед населенням, - вважає Іван Плачков.

"Зараз ми на порозі реформи в енергетиці. Але якщо не буде вирішено системні проблеми - нерентабельні тарифи і перехресне субсидування - жодна зміна моделі ринку не дасть позитивного результату", - попереджає юрист Олег Поліщук.

Нещодавно вперше за всю історію свого існування ДП "Енергоринок" довелося емітувати облігації на 1,5 млрд грн, щоб закрити поточну заборгованість. Це вказує на те, що якусь межу ми вже перейшли. І як далеко зайде ситуація, зараз залежить тільки від керівництва країни.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.