Публікації 2022-08-06T04:06:51+03:00
Українські Новини
Литвин спрацював язиком

Литвин спрацював язиком

Парламентський етап "язикової" інтриги завершився.

Парламентський етап "язикової" інтриги завершився. 31 липня спікер, що зберіг за собою посаду, поскаржився, що змушений підписати спірний закон. І завізував його того ж дня, запропонувавши, щоправда, альтернативу й вносячи таким чином певну різноманітність у "післясмак" від передвиборного з'їзду Народної партії.

Після майже місячного законодавчого "затору", що настав після скандального голосування за закон про засади мовної політики, шанси для того, щоб якимось чином уладнати ситуацію, не чекаючи осені, могла дати позачергова сесія. Зустріч депутатів поза графіком на якийсь час залишала певний простір для уяви. Теоретично ситуація могла розвиватись по-різному: від компромісного переписування проблемного акта до врочистого зняття голови Верховної Ради з посади для того, щоб путівку на президентський стіл ініціативі Ківалова-Колесніченко дав  який-небудь більш згідливий спадкоємець Володимира Литвина. При цьому в парламентській більшості припускали, що ситуація вирішиться максимально просто. "Прийнятий закон не буде переглядатися. Я думаю, він буде підписаний Володимиром Михайловичем, можливо, з якимись зауваженнями, і потім Президентом", - допускав 27 липня "регіонал" Володимир Рибак. Приблизно так у підсумку й вийшло.

Всупереч очікуванням, позачергова сесія так і не увінчалась сенсаційними результатами. 30 липня присутні депутати вирішили деякі навколофінансові питання, відмовилися скасовувати рішення про установку веб-камер на виборчих дільницях, нарешті ратифікували угоду про створення Зони вільної торгівлі в межах СНД і зберегли мовний статус-кво в повній недоторканності. "Більшовики" порівняно швидко й невимушено відхилили як чотири постанови про скасування результатів голосування 3 липня, так і пропозицію спікера внести корективи в прийнятий законопроект. У результаті цього опозиціонери, чиї прихильники мітингували біля стін парламенту на підтримку української мови, залишили сесійний зал, не бажаючи брати участь у тому, що в ньому відбувалось. Втім, про те, що спікер збереже за собою посаду, було відомо й раніше.

Хоча за кілька днів до позапланової зустрічі нардепів Володимир Литвин запевняв у незмінності свого "відставочного" рішення, парламентарії з більшості піти йому назустріч так і не захотіли. 30 липня депутати насамперед проголосували за постанову авторства "регіонала" Олександра Єфремова, "литвіновця" Ігоря Шарова, комуніста Петра Симоненка й "реформатора" Ігоря Рибакова. Пропозиція керівників трьох фракцій і однієї депутатської групи була лаконічною: відмовити Литвину в його проханні про відставку й вис ловити спікеру вотум довіри (віце-спікерові Миколі Томенку пощастило менше - його можливе звільнення залишилося відкладеним до осені). З такою постановкою кадрового питання погодилися 266 депутатів. А перед Володимиром Литвином знову постала непроста "мовна" задача.

І вже наступного дня голова ВР був готовий розв'язати її максимально простим шляхом.  "Якщо виходити з логіки закону (про регламент ВР, - "Подробиці"), то я повинен би був зробити це ще вчора", - 31 липня згадав спікер про правила парламентської гри. "Очевидно, це найближчі дні", - анонсував строки затвердження "регіонального" дітища спікер. Однак невдовзі з'ясувалося, що тих самих "кількох днів" нехитра справа не потребує.

Тоді ж, 31 липня, за даними сайту Верховної Ради, підтвердженими прес-службою Литвина, проблемний закон пішов на підпис Президентові. "Меншовики" на це відреагували миттєво. "Цей крок став ганебною крапкою в кар'єрі безпринципного політикана, який готовий заради власного порятунку порушити як закони, так і норми моралі", - сказано в заяві об'єднаної опозиції, яка раніше стримано схвалювала стійкість спікера. Але тепер лідерові Народної партії, який 31 липня саме проводив передвиборний з'їзд своєї політсили, треба буде донести своє бачення того, що відбувається, до виборця.

З останніх подій можна зробити висновок, що надмірно ускладнювати обґрунтування власної позиції Володимир Михайлович не буде. З одного боку, у бій вступив аргумент "Раз рішення про скасування не прийнято - значить, потрібно підписувати". З іншого боку - всепарламентський керівник усе ж переклав відповідальність на плечі глави держави, направивши Віктору Януковичу лист, у якому поділився "своїм занепокоєнням, своєю позицією з цього питання, в тому числі щодо очевидних правових недоліків закону й можливих наслідків з урахуванням політичної кампанії". Нарешті, з третьої - взявши участь у захисті регіональних мов, спікер обіцяє стати на варті державної. На думку Литвина, розмови про те, що цей статус може дістатися іншій мові, крім української, - "дурниця". А сам він підготував "цілісний законопроект про розвиток і порядок застосування мов в Україні".

Перехідні положення спікерського проекту закону передбачають, що він може прийти на зміну підписаній 31 липня пропозиції "регіоналів". І варто зазначити, що ініціатива Володимира Литвина, зберігаючи загальний дух відданості ідеалам регіональних мов, готова істотно перетрусити суть акту, підготовленого Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком. Перша й, напевно, головна відмінність двох законопроектів - механізм впровадження регіональних мов. По-перше, ідея глави парламенту передбачає, що затвердження "міноритарних" мов можливе на рівні АРК, областей, Києва й Севастополя - причому тільки в тих випадках, коли за даними перепису там проживають не менш як 15 відсотків носіїв (проголосований 3 липня закон задовольняється 10 відсотками жителів, які вважають якусь недержавну мову рідною). По-друге, ті, хто бажає офіційно користуватися потенційною регіональною мовою, мають подбати про себе самі (чого проект Колесніченка-Ківалова не передбачав): організувати ініціативну групу, зібрати підписи в необхідній кількості (відповідна стаття апелює до тих же самих "не менш як 15 відсотків") і простежити, щоб органи місцевої влади протягом місяця втілили в життя народне побажання. Але й у такому випадку мовою "офіційно-владних" документів залишається українська із правом на переклад (і переклад - за рахунок місцевих бюджетів), адміністративні послуги мають надаватись українською, чиновники - обов'язково володіти нею й відповідати, якщо до них не звернуться регіональною, судочинство за замовчуванням - також має бути україномовним, якщо учасники процесу не побажають іншого. Освіту, вважає Володимир Литвин, можна буде отримувати як державною, так і на регіональною мовою - залежно від побажань учнів/студентів. Але зовнішнє незалежне оцінювання  однаково має проходити українською. Також певну свободу самовизначення, за спікером, може бути надано рекламі й ЗМІ. Але тільки в тому випадку, якщо не йдеться про телерадіокомпанії, які здійснюють мовлення на всю країну: їхня частка - 75% квоти української...

Пропозиція Володимира Литвина дійсно могло б помітно відкоригувати мовну політику порівняно з "регіональним" уявленням про неї. Залишаючи простір для маневру мовам місцевого значення, вона все-таки перекриває кисень низці протекціоністських (за рахунок державних) заходів на підтримку регіональних. І хоча ймовірність того, що більшість підтримає ідеї спікера, не дуже висока (якщо тільки їй не вдасться зіграти роль обговорюваного вже тривалий час "компромісу"), з такою пропозицією в запасі позиція потенційного кандидата в депутати наступного скликання видаватиметься вже трохи менш хиткою в "національно-цікавому" питанні.

А від безпосередньої думки виборців Володимир Литвин і більшість його соратників залежать прямо. 31 липня глава парламенту оголосив, що його політсила піде на вибори виключно "половинчастим" шляхом. На з'їзді лідер визнав, що для роботи на партійному фронті "момент упущено", грошей на масштабну кампанію в "народників" немає, та й з бар'єром не пощастило. "Що стосується нашої участі у виборах, шановні колеги, то після тривалих дискусій, роздумів ми дійшли до висновку, що нам потрібно висувати своїх кандидатів у мажоритарних округах. Розумію, і потрібно сказати відверто, що 5% - це складний бар'єр, я взагалі не сприймаю будь-який бар'єр", - розповідав Володимир Михайлович, пропонуючи увазі делегатів список із 69 претендентів на лояльність одномандатних округів.

Як і можна було очікувати, роботи з "мажоритаркою" не уникне й сам голова ВР, готовий балотуватися по рідній Житомирській області й перемогти "чисто". З урахуванням невеликих шансів Народної партії на узяття прохідного бар'єра таке рішення видається цілком виправданим. Тим більше варто враховувати, що деякі нинішні "литвинівці" все-таки потрапили до списків. Але зовсім іншої політсили. Парламентаріям Олегу Зарубінському, Катерині Ващук та Ігорю Шарову знайшли приємні місця (38-е, 45-е й 16-е відповідно) у списку ПР, після чого вони призупинили членство в "рідній" партії (але із фракції, слід зазначити, не вийшли). Опозиціонери припускають, що забезпечення майбутнього ряду однопартійців спікера та збереження за ним посади й були ціною підпису під законом про засади мовної політики. Самі ж "делегати" запевняють, що про намір "регіоналів" не знали, а партійний лідер поставився до видатної події "спокійно і стримано". Як би там не було, за декількох своїх соратників Володимир Литвин, чиї шанси на перемогу в особистій першості досить міцні, може вже майже не переживати. Більший інтерес у цій ситуації, мабуть, викликає доля й без виборів такого непростого мовного питання. Втім, хто-хто, а спікер руки вже умив. Тепер хід за Президентом, чиї соратники обіцяють "справедливе" рішення.

Ксенія Сокольська для "Подробностей "

 

 





Архів
Новини
Зуби. Фото: поліція
Як в Аушвіці. У звільненому селі Піски-Радьківські на Харківщині знайшли коробку з вирваними золотими зубами 23:31
Зеленський назвав 8 населених пунктів, які звільнені та стабілізовані на Херсонщині 23:10
В Україну йде потепління з новою порцією дощів. Прогноз на завтра 23:00 Карта
Херсонська область. Фото: Слово і діло
ЗСУ публікують відео зі звільненої Малої Олександрівки на Херсонщині 22:55
Окупанти на Луганщині знищили телевежу, сигнал якої "добивав" на 50 кілометрів 22:35
У Києві безкоштовно стерилізуватимуть хатніх улюбленців. Коли і де 21:52
На посаду голови Нацбанку пророкують соратника Яценюка Андрія Пишного 21:50
Українські біженці в Австрії зможуть до кінця жовтня безкоштовно користуватися громадським транспортом 21:30
Попри "часткову мобілізацію" в Росії продовжують вербувати ув’язнених на війну 21:00
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
більше новин

ok