ONLINE
22.05.19 11:00 Брифинг: "Негативное освещение и игнорирование реформ - избирательная технология"

Публікації 2019-05-21T04:06:31+03:00
Українські Новини
Для порятунку вітчизняних металургів Україні потрібна стратегія розвитку ГМК на 10-15 років

Для порятунку вітчизняних металургів Україні потрібна стратегія розвитку ГМК на 10-15 років

Донедавна металургійна промисловість України за обсягами виробництва займала 7 місце в світі. Тому незаперечним фактом залишається те, що саме ця галузь заслуговує особливої ​​уваги, сил та підтримки.

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України все ще залишається базовим елементом економіки держави. Адже його можна спокійно назвати донором бюджету і головним постачальником валюти в Україну (галузь дає близько 40% всіх валютних надходжень). Ще до кризових часів частка комплексу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) України становила 27%. Крім того, металургійна галузь - це близько чверті усього промислового виробництва і третя частина в товарній структурі експорту. Сьогодні на підприємствах галузі працюють понад півмільйона осіб. Донедавна металургійна промисловість України за обсягами виробництва займала 7 місце в світі. Тому незаперечним фактом залишається те, що саме ця галузь заслуговує особливої ​​уваги, сил та підтримки. Особливо з боку держави. Але реалії такі, що навіть державі складно впоратися з проблемами світового масштабу, які торкнулися і металургів.

Так, економічна криза, що вибухнула в США, Європі та країнах СНД, серйозно вдарила по чорній металургії України. Попит на продукцію різко знизився не тільки з боку спекулянтів, але й з боку будівельної галузі, автовиробників і машинобудівних компаній. Адже вони теж відчули серйозні фінансові проблеми і зіштовхнулися з падінням попиту на свою продукцію. Через це експорт продукції української металургійної галузі помітно знизився - з початку року показник скоротився на 1,1% і становив 8,093 млн тонн.

Яскраво виражені негативні тенденції роботи ГМК Україні простежувалися ще в минулому році. Доподатковий збиток металургійної галузі зріс порівняно з 2010 роком на 21,6% - до 4,603 млрд грн, чистий збиток збільшився на 58,5% - до 6,5 млрд. грн. 41,6% від загальної кількості металургійних підприємств країни зазнали збитків у сумарному обсязі 12,8 млрд. грн - на 37% більше. Рентабельність підприємств галузі впала на чверть. Для порівняння, в 2010 році цей показник був на рівні 14%.

Показники перших місяців 2012 року теж не радують. Держслужба статистики повідомила, що в першому кварталі обсяги виробництва в металургії впали на 2,3%. При цьому в березні по відношенню до лютого було зростання на 15%. Тільки цей показник не є ключовим загальної картини. Виробництво сталі в січні 2012 року порівняно з січнем минулого року скоротилося на 1,6% - до 2,871 млн т, а в лютому - на 6,6%, до 2,68 млн т. Все це привело до того, що Україна опустилася з 9 на 11 місце в світі за обсягами виплавки сталі.

Порівняно з минулим роком істотно впали і продажі. В асоціації гірничорудних підприємств Укррудпром констатували, що в січні-березні 2012 року вітчизняні гірничорудні підприємства реалізували
16,892 млн тонн продукції. Це на 5% менше від аналогічного періоду минулого року.

Всі ці факти сприяють активному обговоренню та пошуку рішень, які допоможуть галузі "вирватися" із застою і взяти курс на відновлення. Актуальні проблеми гірничо-металургійного комплексу України та необхідність прийняття програми розвитку ГМК обговорювали учасники круглого столу на тему "Проблеми та перспективи гірничо-металургійного комплексу України. Роль державної політики у захисті інтересів гірничо-металургійного комплексу України". Експерти зійшлися на думці - українській металургії потрібна її держава. Адже без державної підтримки переламати негативну тенденцію металургійні підприємства, ГЗК і феросплавні заводи не зможуть. Водночас українській державі також потрібна українська металургійна галузь.

Серед найважливіших поточних проблем ГМК експерти наголосили на кількох особливо важливих.

По-перше, це слабкий внутрішній попит на продукцію. Через це орієнтація на експорт надмірно сильна. 80% виробленої українським гірничо-металургійним комплексом продукції експортується і лише 20% споживається всередині країни.

По-друге, держава не сприяє збільшенню попиту на продукцію українського ГМК вітчизняними споживачами, таких як машинобудівники або суднобудівники. Метпродукція потрібна і різним інфраструктурним проектам. Замість цього (свідомо чи несвідомо) створені умови максимального сприяння імпорту металів та сировини. Минулого року в Україну імпортовано мільйон тонн готової продукції чорної металургії. А ось імпорт феросплавів зріс порівняно з 2010 роком на 188%. Імпорт металопродукції в 1-му кварталі цього року зріс на 63% в річному обчисленні!

Представник Міжнародного інституту марганцю Дорін МакГауф поділився інформацією про європейський досвід. Він зазначив, що хоча в країнах ЄС немає практики прямої державної підтримки підприємств, виробники завжди можуть розраховувати на допомогу держави.

"У разі необхідності створюється спеціальна комісія, якій підприємство має довести, що воно справді перебуває у важкому становищі у зв'язку із впливом зовнішніх економічних факторів. При цьому враховується кількість робочих місць на підприємстві, його внесок в економіку регіону та країни в цілому" - зазначив пан МакГауф.

На думку екс-заступника міністра промислової політики України Сергія Грищенка, питання про державну підтримку ГМК стоїть особливо гостро в умовах спаду, що триває на світових ринках металопродукції.

"Сьогодні ми запитуємо себе, чи потребує український ГМК державної підтримки, хоча насправді відповідь на це питання давно відома. Ті, хто сьогодні не хоче підтримувати вітчизняного товаровиробника, повинні розуміти, що тим самим вони підтримують іноземних виробників. На українському феросплавному ринку імпорт давно перейшов ту межу, за якою він становить пряму загрозу вітчизняному виробникові. Сьогодні зростання собівартості виробництва продовжує випереджати зростання цін на продукцію українських феросплавних і металургійних підприємств на світовому ринку", - сказав Грищенко.

Зваживши всі "за" і "проти", учасники круглого столу підсумували - Україні потрібна розробка і подальша реалізація стратегії розвитку ГМК на 10-15 років. Документ повинен містити чіткі часові та виробничі показники, визначати цілі та завдання розвитку галузі, механізми їх реалізації, необхідні для цього джерела та обсяги фінансових ресурсів. Необхідно також розробити та затвердити критерії віднесення підприємств до вітчизняних, на підставі обов'язкового врахування яких підприємства ГМК зможуть брати участь у держзамовленні.

Учасники круглого столу також зазначили, що розробка та реалізація стратегії розвитку ГМК України дасть можливість повернути лідируючі позиції України на міжнародному металургійному ринку, дасть потужний імпульс до розвитку високотехнологічним галузям. Тому держава просто зобов'язана працювати на збереження і подальший розвиток металургійних комбінатів, феросплавних заводів або ГЗК.

Серед варіантів виправлення ситуації - введення держзамовлення як мінімум на той обсяг продукції, який необхідний для виконання металомісткого замовлення державних монополій, які впроваджують інфраструктурні проекти в транспорті, енергетиці чи ЖКГ.

Яскравий приклад того, наскільки держава потрібна підприємствам галузі, є ВАТ "Запорізький завод феросплавів" (ЗЗФ). На думку голови правління підприємства Павла Кравченка, сьогодні в Україні немає єдиної політики підтримки вітчизняного виробника. "У нас немає єдиної системи для оцінки того, що для держави вигідно, а що ні. Складається враження, що держчиновники, відповідальні за різні сфери економіки, грають своїми власними пазлами, з яких неможливо скласти єдину картину державної економічної політики. Наше підприємство вже переведено на максимально високий тариф на електроенергію. Сьогодні, 25 квітня, ми не знаємо, які тарифи на електроенергію будуть в травні цього року, тим більше ми не знаємо, якими вони будуть у червні. Як підприємство, для якого ціна 1 кВт електроенергії становить основну частину собівартості продукції, може працювати в таких умовах і планувати своє виробництво? " - запитує керівник ЗЗФ.

При цьому він підкреслив, що, намагаючись заробити за рахунок підвищення тарифів на електроенергію, держава насправді втрачає, тому що ЗЗФ змушений скорочувати виробництво.

Тепер держава на чолі з чиновниками має замислитися про необхідність розробки та реалізації стратегії розвитку ГМК України. Адже від цього, як не крути, самі "плюси".


Архів
Новини
Розпуск парламенту абсолютно виправданий, - партія "Соціальна справедливість" 13:49
Супрун полетіла з України одразу після інавгурації Зеленського 22:15
Міністр оборони Степан Полторак. Фото: facebook.com/generalpoltorak
Я розчулений: Полторак опублікував фото зруйнованого Кремля 16:43 Фото
Володимир і Олена Зеленські. Фото: olenazelenska_official/Instagram
Олена Зеленська створила офіційний Instagram-аккаунт і в ньому вже 6 фотографій 22:03
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України. Фото: Українська правда
Невідомі оточили будівлю ВККС і заблокували її роботу 13:08
Зеленський скликав голів фракцій на консультації щодо розпуску Ради у вівторок 16:33 Документ
Український бізнес подолає політичну турбулентність, – Шимків 10:25
Ми всі хочемо, щоб у цей визначальний час країна рухалася вперед, - Володимир Кличко про інавгурацію 12:43
Україна і Китай домовляються про розвиток легкої промисловості та комерційної нерухомості в новому партнерському форматі 11:19
Зеленський хоче продовжити політику Порошенка щодо посилення антиросійських санкцій 11:04
більше новин

ok