Правда полягає в тому, що передвиборні обіцянки, дані в Києві, виявилися невиконаними, а поштовх розвитку економіки так і не було дано. Янукович і прем'єр-міністр Микола Азаров пливуть за течією, не маючи ніякої довгострокової стратегії.
Через два роки з того моменту, коли Янукович став Президентом, стало більше негативу, ніж позитиву, як на внутрішньому фронті, так і в сфері міжнародної політики.
Віктор Федорович був обраний у лютому 2010 року в другому турі, випередивши Юлію Тимошенко, яка зараз опинилась за ґратами. Його перемога була зустрінута радістю переважної більшості українців, які бажають перегорнути сторінку історії після п'яти руйнівних років помаранчевої революції.
Рейтинг Януковича в березні два роки тому тому дорівнював популярності Віктора Ющенка на початку його президентського строку, надії й очікування були високими. Нинішні опитування громадської думки свідчать про падіння рейтингу, зараз небагато українців підтримує свого главу держави (7,3% надають повну підтримку, 27,9% - часткову, 54,4% виступають проти, за даними Центру Разумкова на грудень 2011 року).
Це, звичайно, значне падіння порівняно з першим періодом Януковича на посту президента, коли на його підтримку висловлювалося 65% населення, а проти було тільки 25%. Щось пішло не так, і справа не тільки в помсті Тимошенко, думка про яку останнім часом серед українців злегка покращилась (14,6% надають повну підтримку, 23% - часткову, 54,9% - проти). Дуель між Президентом і колишнім прем'єром закінчилася тим, що білява революціонерка опинилась у в'язниці, засуджена на сім років. Ця історія при оцінці діяльності Президента не дуже хвилює громадян, особливо тих, хто становить традиційний резервуар виборців на сході країни.
Правда полягає в тому, що передвиборні обіцянки, дані в Києві, виявилися невиконаними, а поштовх розвитку економіки так і не було дано. Янукович і прем'єр-міністр Микола Азаров пливуть за течією, не маючи ніякої довгострокової стратегії. Криза 2008-2009 років була подолана, але поточна ситуація така, що вона не залишає надто багато надій на швидкий економічний розвиток. Передбачається, що дефіцит балансу на наступний рік становитиме 2,5% від ВВП, що не йде врозріз із вимогами Міжнародного валютного фонду. Економічний ріст, на думку уряду, становитиме 3,9% (за оцінкою МВФ - 3,5%), але непевність залишається.
Під сумнівом зближення з Європейським Союзом і підписання Угоди про асоціацію, заморожене через випадок із Тимошенко. Відносини з Росією з газового питання (можлива участь у розпорядженні мережами, нові ціни, реформа "Нафтогазу") залишаються напруженими. Структурні реформи, що стосуються пенсійної й податкової систем, лібералізації, були проведені тільки частково, а ефект від них позначиться тільки у віддаленому майбутньому, а більша частина населення, відсторонена від ігор олігархів, не хоче більше чекати.
Звідси провал Януковича, затиснутого, як у лещатах, між Брюсселем і Москвою: Європа хоче дотримання демократичних стандартів, але не може цього домогтися від України, а Росія бажає втягнути колишню радянську республіку у свою орбіту, що їй також не вдається.
Президент і його тісне оточення наразі виграли битву проти ворожої їм Тимошенко, але на всіх інших фронтах ситуація застійна. Часу на те, щоб зробити вибір і переломити обстановку на свою користь, залишається вкрай мало.
Автор: Стефано Граціолі, Limes , Італія.
Переклад: ИноСМИ .
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.