Публікації 2022-08-08T04:06:48+03:00
Українські Новини
На милість переможця

На милість переможця

Колишній суперник Януковича привів соратників у партію влади.

16 серпня стало відомо, що партія "Сильна Україна" (у минулому - Трудова партія), очолювана колишнім кандидатом у президенти Сергієм Тігіпком, вирішила злитися з партією влади. Про те, на яких умовах відбудеться злиття, точної інформації поки немає. У пресі тепер гадають, що саме колишній суперник Віктора Януковича може отримати натомість, пише у своїй статті на Lenta.ru журналіст Михайло Тищенко.

Те, що Сергій Тігіпко (чутки про злиття, які з'явилися ще вранці, він пізніше підтвердив особисто, виступивши на прес-конференції) пішов на настільки тісне зближення із правлячою Партією регіонів, можна вважати цілком закономірним. Колишній комсомольський працівник неодноразово демонстрував, що може вживатися майже з будь-якою владою.

У середині 1990-х років він працював позаштатним консультантом у тодішнього президента України Леоніда Кучми, пізніше - віце-прем'єром в уряді Павла Лазаренка, потім - міністром економіки в уряді Віктора Ющенка. З 2008 по 2009 роки - радником у Юлії Тимошенко, яка на той час керувала урядом.

Підтримував Тігіпко й контакти з Партією регіонів. Ще в 2001 році очолювана ним "Трудова Україна" пройшла в парламент за спільним із ПР списком (пізніше вона взагалі злилася з Партією регіонів, щоправда, це сталось уже після того, як Тігіпко залишив пост її лідера). А через кілька років на виборах президента Тігіпко очолив виборчий штаб Віктора Януковича (хоча незабаром - ще до завершення виборів - залишив цю роботу). Нарешті, після президентських виборів 2010 року, за підсумками яких влада в Україні перейшла до Януковича і його соратників, Сергія Тігіпка досить швидко взяли в уряд - спочатку віце-прем'єром з економіки, потім - міністром соціальної політики.

У перервах між походами у владу Тігіпко досить успішно займався бізнесом. Його статки українські ЗМІ оцінювали в сотні мільйонів доларів (кілька років тому була навіть названа сума в 1,6 мільярда).

Коментуючи останні події, український політолог Володимир Корнілов припустив, що сценарій об'єднання партії Тігіпка з партією Януковича був розроблений досить давно. На думку експерта, такий сценарій існував уже тоді, коли Тігіпко був запрошений в уряд. Хоча в "Сильній Україні", як говорить Корнілов, подібний розвиток подій вважали практично неймовірним.

Відразу після президентських виборів СУ, звичайно, була більш привабливим союзником, ніж зараз. Тігіпко тоді посів третє місце (одержавши в першому турі, за офіційним даними, підтримку більш як трьох мільйонів виборців). Його і його партію тоді прогнозували на роль "третьої сили", що могла стати альтернативою Тимошенко з Януковичем або забезпечити комусь із них серйозну підтримку. Опоненти, втім, не менш активно стверджували, що Тігіпко на виборах виступав лише як "технічний кандидат", що діяв в інтересах Януковича і намагався відібрати голоси в Тимошенко.

Втім, поглинання партії колишнього суперника ПР на той час не потребувала. На порядку денному тоді було зовсім інше - вербування депутатів у Верховній Раді, що дало змогу партії Януковича спочатку взяти під контроль парламент і затвердити новий уряд, а пізніше - отримати неофіційну конституційну більшість (за рахунок "тушок" - депутатів опозиційних фракцій, яких, за даними опозиції, партія влади вербувала за допомогою підкупу й погроз). СУ, звичайно, могла похвалитись непоганим рейтингом, але власної фракції в парламенті в неї не було.

За півтора року, що пройшли з того часу, ситуація змінилася. Недавнє дослідження, проведене соціологічною компанією "TNS в Україні", зафіксувало, що рейтинг партії Тігіпка (як, втім, і партії Януковича) істотно знизився. За даними соціологів, якби вибори відбулися в найближчу неділю, за "Сильну Україну" проголосували б лише 1,9 відсотка виборців (тобто трипроцентного бар'єра вона при такому розкладі не подолала б і в парламент би не потрапила). Що стосується "регіоналів", то вони, згідно тому ж джерелу, могли б розраховувати приблизно на 20 відсотків (при цьому рейтинг ПР, за даними соціологів, за останній рік знизився приблизно вдвічі).

Падіння рейтингів стало серед іншого наслідком скандальних реформ 2010-2011 року (податкових і пенсійної) - проектів, якими в уряді займався саме Сергій Тігіпко. Взагалі те, що колишньому кандидатові в президенти доведеться розплачуватися за непопулярні заходи власною популярністю й популярністю своєї партії, було очевидно (владі саме й потрібна була людина, що відтягла б на себе частину критики від ПР). "Його кинули на соціально значимий фронт робіт, реформувати який - самогубство, - констатує політолог Юрій Романенко. - На Тігіпка ліг тягар горе-реформатора. За півтора року він втратив рейтинг, довіру електоральних груп".

"Рейтинг Тігіпко тримався на очікуваннях від нього, - погоджується політолог Андрій Окара. - Але коли Тігіпко прийшов у владу, усе, що він зміг "народити", - це пенсійна реформа, головний зміст якої - відмова держави від своїх зобов'язань, і податковий кодекс, головний зміст якого - у перекладанні податкового тягаря з олігархів на дрібний і середній бізнес. Крім того, "регіонали" повісили на нього всіх собак... Його амплуа як "надії креативного класу" померкло".

Відповіддю на податкову реформу торік стали масові акції протесту. Пенсійна реформа, у рамках якої, зокрема, вирішено було підвищити пенсійний вік, поки не завершена. Законопроект прийнятий парламентом, але президент його не підписав (за однією з версій, затягування процесу пов'язане з тим, що уряд України не дочекався позик від МВФ, через вимоги якого й затівалася реформа; у підсумку влада, як писало видання "Укррудпром", сіла в калюжу - прийняли закон, що зустрів опір у суспільстві, а позичку, на яку сподівалися, не одержали). Тігіпко, однак, обіцяє, що реформа буде завершена "до Нового року". Владі, мабуть, слід очікувати нової хвилі протестів.

До виборів тим часом залишається не так вже й багато часу: парламентські вибори в Україні мають пройти восени 2012 року. Хоча для партії влади - на відміну від "Сильної України" - падіння рейтингу не настільки критичне (з огляду на те, що вона може покладатися на адміністративний ресурс).

Злиття дає певні переваги як ПР, так і СУ. Представники "Сильної України" стають членами партії влади. Деякі з них до того ж отримують можливість потрапити в парламент (питання про їх включення до виборчих списків "регіоналів", мабуть, буде обумовлюватись при підготовці до злиття). Розплачуватися за це, швидше за все, доведеться повним розчиненням "Сильної України" у Партії регіонів. При цьому, можливо, далеко не всім апаратникам СУ найдеться місце в апараті об'єднаної партії.

Для "регіоналів", на думку політолога Володимира Нікітіна, приєднання "Сильної України" буде мати не стільки практичне, скільки символічне значення. Приєднавши до себе СУ, а надалі ще кілька партій, ПР може створити видимість відновлення перед виборами, видимість зростання підтримки з боку населення.

Можливо, "регіонали" намагаються наслідувати приклад російської влади й створити в себе щось на кшталт Об'єднаного народного фронту (на базі власної партії). Лідери ПР і СУ вже виступили зі спільним зверненням, у якому оголосили, що "час і інтереси народу вимагають відповідальної політики й консолідації всіх здорових сил суспільства".

А формальний лідер партії влади, глава уряду України Микола Азаров, що виступав на прес-конференції разом з Тігіпком, висловив упевненість, що до їх ініціативи "прислухаються й інші партії" (серед потенційних претендентів на злиття в пресі вже назвали Народну партію спікера Верховної Ради Володимира Литвина, а також "Єдиний центр" - партію колишнього глави секретаріату Ющенка Віктора Балоги).

У коментарях політологів із приводу можливих вигід, які від злиття одержить особисто Тігіпко, можна простежити два основних напрямки. Одні думають, що плата за цілу партію, приведену в ПР (нехай навіть у цієї партії великі проблеми з рейтингом і за нею до того ж тягнеться шлейф скандалу, пов'язаного з пенсійною реформою), має бути досить високої. В обмін на СУ, відповідно до цієї версії, її лідер може отримати пост прем'єра або навіть - у перспективі - розраховувати на те, що його висунуть на роль спадкоємця Януковича на посту президента. Інші, однак, вважають, що позиція лідера СУ в торзі з "регіоналами" не гарантує йому високих дивідендів. На їхню думку, колишній кандидат у президенти може розраховувати лише на збереження статус-кво: подальше перебування у владі й гарантії для свого бізнесу.

Тема можливого прем'єрства Тігіпко активно обговорювалася під час президентських виборів 2010 року. Тоді, після того як лідер "Сильної України" непогано виступив у першому турі, передбачалося, що в другому турі він може підтримати одного з основних кандидатів (Януковича або Тимошенко) в обмін на посаду глави уряду. У підсумку, щоправда, відкрито займати чию-небудь сторону Тігіпко не став: замість цього він дочекався завершення виборів і пішов працювати до переможця.

Версію про те, що Тігіпку було обіцяне місце, яке зараз займає Микола Азаров, висловив, зокрема, політолог Вадим Карасьов. "Не виключено, що Сергію Тігіпку могли пообіцяти пост прем'єр-міністра, - вважає експерт. - Але цим не обмежується пропозиція, я думаю, що до 15-го року на президентські вибори йому могли запропонувати пост правонаступника Януковича".

Чутки про "спадкоємця", до речі, промайнули у пресі ще до того, як було оголошено про злиття двох партій. Один із "регіоналів" (колишній керівник МНС Нестір Шуфрич) заявив, що ставку на Тігіпка як на можливого спадкоємця Януковича вирішила зробити якась впливова група в ПР. І що вона навіть нібито "заговорила з Тігіпком про фінансування".

В оточенні Януковича, щоправда, уже дали зрозуміти, що особливо райдужних надій із приводу кар'єри як член ПР Тігіпку плекати не варто. "Немає сумнівів, що наступним прем'єром буде член Партії регіонів, тому крок Тігіпка зрозумілий, - заявило газеті "Сегодня" джерело на Банковій (на вулиці Банковій в Києві розташована Адміністрація Президента). - Але його вступ у ПР не означає автоматично його прем'єрства, оскільки в нас ще як мінімум п'ять кандидатів, не гірші від Тігіпка". Співрозмовник, втім, додав, що лояльність колишнього суперника Януковича в партії влади оцінили й що "політична перспектива" у лавах "регіоналів" йому забезпечена.

На думку голови Центру прикладних політичних досліджень Володимира Фесенка, лідер СУ, можливо, пішов на злиття з партією влади не тому, що націлився на пост прем'єра, а тому, що з боку ПР йому були висунуто певні вимоги. "Можливо, Тігіпку поставили перед умовою об'єднання з Партією регіонів. Відповідно, якщо він хоче залишитися у владі, повинен стати "регіоналом", - гадає експерт. Не виключено, що тиску з боку ПР не було, а відповідні висновки Тігіпко зробив самостійно. "Арешт Тимошенко змусив багатьох людей в Україні задуматися про власне майбутнє. І Тігіпко, що намагався бути "своїм" для будь-якої влади, вирішив, що просто бути лояльним до ПР мало, необхідний бути в ПР, - розмірковує політолог Юхим Балло. - Вибираючи між власною партією, можливістю бути самостійним політичним гравцем і між безпекою, він віддав перевагу останньому".

Коментуючи подальшу кар'єру Тігіпка, політолог Юрій Романенко не виключив, що лідер СУ вже настроївся на роботу не в Україні, а за  кордоном (де його репутація "реформатора" може принести певні дивіденди). "Мені здається, що Тігіпко тепер буде намагатися позиціонувати себе у світовому фінансовому співтоваристві як людина, що просувала непопулярні реформи, - вважає експерт. - Українська площадка для нього - це старт для просування у світових фінансових структурах". "Можливо, - розмірковує Романенко, - станеться й так, що Україна й зовсім перейде під зовнішнє управління, і тоді ці організації будуть роздавати повноваження місцевим політикам".

P.S.

За час, відведений на підготовку до злиття партій, лідеру СУ, мабуть, треба буде подбати про те, щоб його рішення підтримали однопартійці. Поки що з перспективою розчинитися в партії влади згодні далеко не всі. Зі слів голови одеського обласного бюро СУ Світлани Фабрикант, на "внутрішньопартійну дискусію" відведено два місяці, при цьому "уже зараз думки лідерів обласних бюро розділилися на кардинально протилежні".

Як зазначає газета "Сьогодні", фактично керівництву партії доведеться подбати про те, щоб запобігти розколу в партії, що може призвести до створення нової політичної сили, схильної підтримати швидше опозицію, ніж владу. Що залишиться від "Сильної України" на момент злиття з регіоналами, можна гадати. Втім, її подальша доля, як висловився політолог Юрій Романенко, - це вже "проблема Тігіпка й тих... хто вважав, що він здатний вести незалежну політику і взагалі бути якоюсь альтернативою".

Автор: Михайло Тищенко, Lenta.ru .

 

 





Архів
Новини
Зеленського просять перевірити підстави для припинення громадянства України Богдана Львова 18:05
У Чернівцях чоловік, якого підозрюють у розбещенні неповнолітніх, відкрив вогонь. Загинула поліцейська 19:31
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
Окупанти поповнюють втрати на лінії зіткнення за рахунок "силовиків" з окупованих територій, - Генштаб 19:49
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Росія перекидає війська з Сирії та Сибіру в Україну, – Генштаб 08:35
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
Ракета. Фото: twitter/AFP
Північна Корея запустила балістичну ракету над Японією 08:49
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
більше новин

ok